Раніше вже можна було побачити термінал супутникового зв’язку РС-30М на борту нового російського морського дрона "Бриз". Цей термінал рашисти позиціонують як "аналог" чи відповідь американському Starlink.
Тепер же, у РФ випробували цей термінал на гексокоптері, завдяки чому цей дрон мав би позбутись обмеження у дальності зв’язку та зменшити вплив систем радіоелектронної боротьби. Але з цим РС-30М та супутниковим зв’язком в РФ все далеко не так просто, про, що пише фахівець зі зв’язку Сергій "Флеш" Бескрестнов.
Читайте також: На заздрощах до США з F-47 у РФ обіцяють підняти у небо МиГ-41 на заміну МиГ-31, але чи знову це пусті балачки про фантастику
Спершу варто нагадати те, як працює Starlink. Для його роботи SpaceX вивела на низьку навколоземну орбіту (приблизно 550 км над поверхнею землі) тисячі малих супутників, утворивши велику мережу. Завдяки цьому, Starlink має велике покриття, високу швидкість передачі даних та низьку затримку.
Але, РФ не має такої мережі, та й загалом не оперує схожими супутниками на низькій навколоземній орбіті. Тому свій супутниковий інтернет вони розгорнули на апаратах, що розташовуються на геостаціонарній орбіті, а це понад 35,7 тисячі км над поверхнею землі.
Через це, такий інтернет має доволі низьку пропускну спроможність у 80 Мбіт/с на приймання та 5 Мбіт/с на передачу, а також затримку від близько 600 мс до 1200 мс. Зокрема на сайті виробника антен РС-30М зазначається, що зв'язок здійснюється через супутник "Ямал 601".
Цей супутник був розроблений французькою компанією Thales Alenia Space разом з "Газпром космические системы", та запущений у 2019 році, зі строком експлуатації 15 років. На орбіті він розташовується на позиції 49 градусів східної довготи.
Як каже фахівець, землю він покриває 32 променями Ka-діапазона з різною полярністю. Але попри це, покриття в нього не значне, особливо порівняно з глобальним покриттям Starlink, й спрямовано здебільшого на РФ, а Україну він покриває лише частково.
Тобто, від Defense Express додамо, що особливого сенсу від застосування таких терміналів на літальних дронах не буде. Так це ще має зменшити дальність польоту, бо вага антени РС-30М цілих 2,5 кг, а розміром вона 50х30х20 см, що робить можливим її встановлення тільки на гексокоптери та середні чи важкі БПЛА.
Якщо розглядати РС-30М як засіб зв’язку з морськими дронами, то тут також не без проблем. Хоч морським дронам й в цілому все одно на розміри та вагу цієї антени. Але, по-перше, покриття супутника "Ямал 601" вистачить тільки для охорони портів в Чорному морі.
Але при цьому покриття має вистачити, щоб завдавати ударів по портах Стокгольма, Таллінна та Гельсінок у Балтійському морі, а також для прямого призначення російського морського дрона "Бриз" - доставлення вантажів у віддалені райони Білого моря. Водночас відкритим є питанням, а чи є можливість їх перелаштувати.
По-друге, тут важливо поглянути на тип антени РС-30М. Фахівець відзначає, що промінь в антені Starlink формується завдяки масиву фазованих елементів. А ось РС-30М не має такої решітки, і промінь формується механічно, що вимагає направлення тарілки чітко на супутник.
Тобто додаємо, що теоретично, хитання чи поворот може спричинити перебої в сигналі чи взагалі його втрату. А тут його ставлять на невеликий морський дрон, який за умови навіть незначних хвиль, чи швидкого руху, буде дуже сильно стрибати чи хитатись. Тож залишається під сумнівом, те чи зможе тарілка залишатись постійно направленою на супутник, і як наслідок тримати стабільний сигнал.
Повертаючись до теми покриття території супутником, то тут варто зазначити, що РФ має ще декілька подібних, але слабших супутників на геостаціонарній орбіті з серії "Ямал". Тож можемо зробити припущення, що і їх теж теоретично можна застосовувати разом з РС-30М.
За різними даними вони будуть мати трохи краще покриття України та Чорного моря через інакше положення на орбіті, і тоді використання цієї антени справді буде мати сенс. Але знов ж таки це лише припущення, чи можливе застосування тих супутників у системі - наразі невідомо.
Також зазначимо, що до 2035 року, у РФ мали план вивести ще 8 подібних супутників. Хоча, враховуючи те, що супутники "Ямал 501" та "Ямал 502" спочатку планували запустити у 2017 році, а станом на зараз цей строк перенесли вже на 2026 рік, то навряд чи їм вдасться закінчити свій план до 2035 року.
Докладаємо оригінальний пост знизу:
Читайте також: Скільки коштують зараз керовані ракети AGM-65 Maverick, і чому Південна Корея придбає всього 44 ракети
