Також були забрані для подальшого зберігання усі 152 мм боєприпаси до цього танку. На далі йдеться про отримання від ХКБМ документації на дослідну-конструкторську роботу "Нота", які відкрита та супроводжується Міністерством оборони. Цю інформацію мені підтвердили в оборонному відомстві, уникаючи інших подробиць.
Можу припустити, що це рішення Міністерства оборони є упереджуючим задля мінімізації подальших ризиків - на тлі планів кластеризації/ корпоратизації підприємств "Укроборонпрому" і пропонованого злиття ХКБМ ім. Морозова, Заводу ім. Малишева та залишків ХКБД в одну структуру під проводом нових наглядових рад, налаштованих на сприймання реальності лише через комерційний вимір.
Читайте також: Танк БМ "Оплот": чому він був крутим. І яким буде?
У цьому контексті також зазначу – збереження боєприпасів для "Ноти" можу вважати заслугою саме нашого видання. У жовтні минулого року ми опублікували матеріал під назвою Снаряди для українського секретного танка "Нота" намагались знищити: кому це було потрібно.
Тоді керівництво Харківського конструкторського бюро з машинобудування вирішило утилізувати боєприпаси, які роками зберігались на підприємстві – причому в достатньо гарному стані. Йшлося про декілька десятків унікальних 152 мм танкових боєприпасів та складових (ПК-06-84 (16 шт.), ОФ-7731 "В" та ОФ-7732 "В" (14 та 2 шт.), 294 "Н" та К-18 "В" (7 та 4 шт.)
Ці боєприпаси були розроблені та виготовлені для танку "Нота". Ця революційна бойова машина нового покоління розроблялась у Харкові перед розвалом СРСР, а наробітки по ній ще досі знаходяться під грифом "секретно".
Рішення про утилізацію боєприпасів після нашої публікації було призупинене. Нам тоді заявили: "Тут йдеться не лише про певну історичну спадщину, яку варто зберегти. Це один бік медалі. Важливо і інше. Досягнутий технологічний та конструкційний набуток може несподівано знадобитися в умовах та обставинах, про які сьогодні ніхто і гадки немає. Тому з такими рішеннями не варто поспішати".
Дослідно-конструкторська робота по темі "Нота" закриватись не буде
Тепер, на тлі моїх питань щодо перебазування і самої залізної "Ноти" під контроль Міноборони і майбутньої долі цього проєкту, пояснення високопосадовців з оборонного відомства були такі:
"Дослідно-конструкторська робота закриватись не буде. Як така, реанімація проєкту "Нота" у тому вигляді, як він є зараз - потребуватиме значних капіталовкладень та часу, що на сьогоднішній день є малоймовірним.
Особливо враховуючи те, що Об’єкт 477 розроблявся ще у 90-і роки минулого сторіччя, і більшість вузлів та агрегатів потребують заміни елементної бази. Однак це не означає, що напрацювання у рамках дослідно-конструкторської роботи "Нота" не можуть бути використані при розробці інших зразків бронетехніки з виносним озброєнням".
"Нота". Третя танкова революція
Танки Т-34 та Т-64, які були створені у Харкові, свого часу здійснили справжні революції у танкобудуванні. А для того, щоб здійснити третю, і створювалась "Нота" - якраз перед розпадом СРСР.
Цей танк четвертого покоління пройшов через декілька ітерацій, останніми з яких були об'єкти "Боксер", "Молот" та, власне, "Нота". Ці проєкти за польотом конструкторськоі думки, звісно, випередили російську "Армату", яка частково увібрала у себе напрацювання для останнього супертанку Радянського Союзу.
Є чітке переконання, що для свого часу на початок 90-х харківські проєкти були концептуальними лідерами, які поєднали у собі проривні рішення з командної керованості, рухливості, захищеності і вогневої потужності.
При розробці танку "Нота" були враховані напрацювання за такими проектами як "Боксер" та "Молот", які розроблялись в ХКБМ з 80-х років з метою створення танка майбутнього (часовий проміжок - з 1984 до 1993 року, Об’єкти 477/477А/477А1).
Безпосередньо "Нота", якщо не помиляюся, веде відлік з 1991 року, є відповідна дослідно-конструкторська робота, що відкрита Міністерством оборони України.
Якщо коротко, то "Нота" створювалась як танк з надійним бронезахистом, потужною вогневою міццю, високою мобільністю, ситуаційною обізнаністю. Власне, якби цей танк був на полі бою зараз - з тими очікуваними можливостями, які закладали конструктори - йому не було б рівних.
Особливістю танку "Нота" було напіввинесена гармата калібру 152 мм. Постріл під неї мав довжину понад 1500 мм. Для зберігання і подачі боєприпасів використовувалися три барабанних магазини. При цьому новий автомат заряджання вирізнявся простотою і дозволяв зробити перший постріл всього за 4 секунди.
У проєкті "Нота" пропонувався на той час унікальний комплекс управління озброєнням - повні аналоги такої системи з'явилися лише в останні роки.
Комплекс включав приціли з оптичними і тепловими каналами, розвинений бортовий обчислювач, систему супутникової навігації, засоби "свій-чужий". Розроблявся автомат супроводження цілі, відпрацьовувалась можливість доповнення оптичних приладів радіолокаційною станцією. В планах конструкторів ХКБМ було створення засобів радіоуправління танком - тобто перехід на роботизовану машину.
Керувати "Нотою" мав екіпаж з трьох осіб. У бойовому відділенні, поруч з автоматом заряджання, перебували навідник і командир. Механік-водій розміщувався у передній частині корпусу. Всі члени екіпажу мали власні люки у даху корпусу і куполі башти, оснащеної оглядовими та прицільними приладами.
Рішення з бронювання корпусу – цілком конкурентні й досьогодні. Була передбачена "модульність" броньового захисту і можливість його заміни в польових умовах.
"Нота" мала семикаткове шасі. Кожен каток - з індивідуальною підвіскою на торсіонах і гідравлічних амортизаторах. Довжина машини з гарматою вперед була десь 10,5 м, висота - близько 2,5 м. Маса бронемашини впритул наблизилася до 55 т. Моторно-трансмісійне відділення в одній з версій – під новий дизельний двигун потужністю у 1500 к.с.
Останнім рубежем роботи в Україні над "Нотою" став 1993 рік.
На цей час існував один повністю комплектний зразок Об’єкту 477А з двигуном 6ТД на базі вузлів ходової частини танку Т-80УД, а також Об’єкт 477А1 - на базі вузлів ходової частини від танку Т-64, та низка інших макетів за різними версіями проєкту 477. (Хоча не виключаю, що тут з індексами ще треба розбиратись й, можливо, вносити корективи - бо чув різні твердження).
Один з ходових макетів танка "Нота" планувалося продемонструвати у 2017 р. у Києві на День незалежності.
Звичайно, проїзд самого секретного танка по Хрещатику викликав би набагато більший фурор, ніж перший показ російської "Арматі" на Червоній площі. Але в останній момент від цієї задумки відмовилися. З огляду, як не дивно саме на секретність – хоча цій розробці понад 30 років.
Деякі напрацювання та рішення по "Ноті" увійшли в "Оплот". Але сама "Нота", здається, ще тривалий час буде залишатись таким собі Святим Граалєм для українських танкових конструкторів.
Читайте також: "Молот", "Нота" та інші секрети: українські танки нового покоління (4 частина)
