Докладну статтю польського автора на цю тему (Wzmocnienia rosyjskiej naziemnej obrony przeciwlotniczej w 2020 roku) оприлюднено в польському спеціалізованому виданні Wojsko i Technika № 1 за 2021 рік.
Протягом 2020 року міністерство оборони РФ продовжувало інтенсивне переозброєння частин і підрозділів Військ протиповітряної і протиракетної оборони (ППО-ПРО) Повітряно-космічних сил ЗС РФ на нові ЗРК С-400 "Триумф".
Читайте також: Гармати замість хліба: як в РФ планують переоснащувати армію
Польський аналітик дійшов висновку, що обсяги серійного виробництва С-400 можуть свідчити про пріоритетність цього комплексу у російському арсеналі засобів протиповітряної оборони, яка зберігатиметься надалі, щонайменше до того, як буде запущено у серійне виробництво наступні аналоги С-350 "Витязь" та завершено створення ЗРК С-500 "Прометей".
Зокрема, за даними, що наведені польським військовим експертом, війська ППО-ПРО, що входять до складу ВКС ЗС Росії і є єдиним користувачем комплексу 40Р6/С-400 "Триумф", станом на кінець 2019 року мали 61 дивізіон, оснащений С-400. На початку 2020 року почалося переозброєння на С-400 568-го ракетного полку ППО (Самара), загалом до кінця року переозброїли чотири полки ППО (загалом 8 дивізіонів): 1529-й, 1724-й, 185-й і 568-й. У лютому 1490-й полк (переозброєний наприкінці 2019 року) заступив на бойове чергування.
Що стосується решти полків, п’ять з них мають на озброєнні ЗРК С-300ПM2 «Фаворит», усі інші – застарілі вже ЗРК С-300ПС. В результаті, за оцінками польського експерта, РФ може мати у бойовому складі 70 дивізіонів (560 пускових установок), що у підсумку дає 2240 ракет 40Н6) С-400. Два дивізіони перекинуто до Сирії, де у складі 555-ї авіагрупи вони прикривають обидві російські військово-морські бази.
До цього переліку варто додати також два навчальні дивізіони С-400 – один у 11-й навчальний центр зенітних ракетних військ (м Гатчина-3, Ленінградська обл.), другий – у Ярославському вищому військовому училищі ППО.
У квітні 2020 року розпочав бойове чергування знов сформований 414-й ракетний полк ППО, дислокований поблизу м.Тіксі над Морем Лаптєвих. За експертною оцінкою, цей полк має у своєму складі 2 дивізіони С-300ПС, матеріальна частина яких отримана у частинах, що пройшли переозброєння на С-400.
Завданням 414-го полку є ущільнення ППО у цьому регіоні й у т.ч. на ділянці Північного Морського шляху, що проходить поблизу. Наразі відсутня інформація стосовно того, скільки ще «вільних» ЗРК С-300ПС буде використано у такий спосіб. Ці ЗРК вважаються вже неперспективними (на відміну від С-300ПМ2), щонайменше частину з них мають замінити на С-350, а не виключно на С-400.
Якщо говорити про інші ракетні комплекси ППО, то їх небагато. Найбільш суттєвим була поставка в лютому 2020 року головного зразка комплексу 50Р6A/С-350 "Витязь", який використовується в якості навчального.
Крім того, у грудні 2020 року МО РФ повідомило, що протягом 2020 року Війська ППО-ПРО отримали також 24 бойові машини комплексу 96K6 Панцирь-С, які розподілили між частинами, дислокованими у Самарській, Свердловській та Сахалінській областях. У Східному (Восточный) ВО новими ЗРК С-300В4 озброєно знов сформовану 38-у ракетну бригаду ППО (у складі Сухопутних військ ЗС РФ, йдеться про Військову ППО). Оснащення вона отримала ще восени 2019 року.
Натомість у січні-лютому 38 бригада вже досягла бойової готовності, а наприкінці року її перекинули на Курили. У листопаді бойової готовності досягла 61 ракетна бригада ППО, озброєна ЗРК 9K317M Бук-M3. Ймовірно, в серійному виробництві ЗРК 9K317 Бук-M2 замінено на модифікацію M3, хоча ракети 9M317 моделі M2 продовжують виробляти.
Крім того, минулого року МО РФ повідомило про поставки радіотехнічним військам нових РЛС (55Ж6M Небо-M, 48Я6-K1, Подлет K-1, 55Ж6УМ Небо-УM). Переозброєння супроводжується активним навчальним процесом особового складу. У 2020 році на полігонах Ашулук і Телемба загалом пройшли навчання 10 ракетних полків С-400, кожний одночасно з одним або двома дивізіонами. За оцінками експертів, це був найбільш інтенсивний навчальний рік після 2007 року, коли С-400 прийняли на озброєння.
На найближчу перспективу, у т.ч. протягом поточного року замовлення і постачання чергових комплектів ЗРК С-400 триватимуть. У червні 2020 року повідомлялося про чергове замовлення ЗС РФ на 3 полкових комплекти С-400 і чотири – С-350, з терміном постачання наприкінці 2023 року. Останній лише минулого року впроваджено у серійне виробництво.
Хоча наразі поки невідомо, скільки дивізіонів матимуть зазначені три полки С-400. Натомість 2021 року має бути завершена розробка нового ЗРК С-500 "Прометей". За свідчення російських експертів, комплексна програма переозброєння ракетних військ ППО-ПРО є однією з найбільш коштовних програм створення нових видів озброєння, які РФ реалізує протягом останніх десяти років.
За основу зазвичай беруть експортну ціну дивізіонного комплекту С-400 (2 батареї), еквівалентну близько 0,5 млрд USD. Щоправда, ціна для МО РФ є меншою (наприклад, експортна ціна на літаки є удвічі більшими), хоча невідомо, наскільки саме, але кількість замовлених ЗРК С-400 свідчить, що і без того йдеться про величезні суми.
Темпи й кількість поставок С-400 також перевищують інші види ОВТ. Це може бути пов’язано зі значною площею території РФ, що має бути прикрита засобами ППО, а також пріоритетністю реагування на загрози для обороноздатності країни, як це розуміє військово-політичне керівництво РФ, а також військового потенціалу і способів ведення бойових дій потенціальним противником. Такий самий, якщо не вищий, пріоритет мають стратегічні ядерні сили. Для порівняння, у 2020 році ВКС отримали загалом 70 літаків і вертольотів.
Промислові потужності, що виробляють системи ППО-ПРО, майже повністю зосереджені під егідою концерну ВКО «Алмаз-Антей» і не мають таких проблем, з якими постійно стикаються інші, наприклад, російська суднобудівна галузь або, щонайменше частково, авіабудівна.
Крім того, як вважають в польському експертному середовищі, високий темп виробництва С-400 може також бути пов'язаний з отриманими останніми роками інвестиціями, що передусім пов’язані зі створенням регіонального Північно-Західного виробничого Центру (на базі Обуховського заводу т.н. ГОЗ, у Санкт-Петербурзі) або будівництвом нових заводів у Кірові (Кировское машиностроительное предприятие-КМП) і Нижньому Новгороді (завод им. 70-летия Победы, частина НМЗ – Нижегородский машиностроительный завод).
З огляду на зазначене, польський експерт дійшов висновку, що за таких умов, слід очікувати, що програма переозброєння військ ППО-ПРО ВКС ЗС Росії на нові ЗРК успішно триватиме і буде виконана вчасно. Після чого виробничі потужності будуть переключені на виробництво нових зразків, ймовірно, ЗРК С-500 або його модифікацій.
ЗРК С-400 також залишається одним з провідним експортних продуктів російської оборонної промисловості, який Москва постійно і не без успіху просуває на зовнішньому ринку – до Туреччини, Індії, Китаю та інших країн. В РФ, крім цього, активно використовують цей фактор для посилення ВТС із рядом інших країн.
У зв’язку з активним розвитком в РФ військ ППО та посиленим їх оснащенням новими зенітними ракетними системами, відмічається зростання військового потенціалу ЗС РФ, що становить додаткові ризики для безпеки України. З огляду на зазначене, керівництво нашої країни має враховувати це і вчасно вживати заходи з посилення власної системи протиповітряної оборони. Передусім, для України стратегічно важливо з використанням пропозицій і наявних напрацювань ККБ «Луч», розробити власний ЗРК ППО-ПРО середньої дальності.
Поряд із заощадженням коштів державного бюджету на цю розробку, країна отримає у підсумку як власний ЗРК, що забезпечить переозброєння ЗСУ, так і експортний продукт, що буде мати попит на світовому ринку озброєнь.
Читайте також: Росія втрачає покупця ЗРК С-400
