Для цього є відповідні системи контролю простору. В Україні ці системи й засоби створювалися окремо і незалежно одне від одного в інтересах окремих міністерств, відомств тощо, інколи навіть на паралельній основі. Або ж на їх базі розбудовувалися локальні системи відомчого рівня з відносно обмеженими, з точки зору військових, можливостями. Однак, як свідчить досвід, найбільша ефективність бойового застосування військ (сил) досягається при об’єднанні засобів виявлення, супроводження, визначення координат і розпізнавання цілей усіх видів із використанням систем автоматизації. Можливість автономного функціонування окремих складових підсистем при цьому зберігається у повному обсязі.
Тим більше, що Росія давно і системно створює і використовує в акваторії Чорного моря різного роду подібні системи спостереження в рамках єдиної інформаційно-розвідувальної системи. РФ відводить важливе значення саме створенню державної комплексної Міжвідомчої інтегрованої системи висвітлення надводної і підводної обстановки, яка включатиме три контури – морський, космічний та наземний.
Читайте також: Новий корвет, крейсер "Україна" та катери: ВМС ЗСУ розкрили плани щодо майбутнього українських корабельних проектів
Йдеться про розбудову єдиної системи контролю обстановки, яка дасть можливість приховано отримати інформацію щодо координат тих або інших надводних або підводних цілей, сприятиме своєчасному реагуванню на них, забезпечить збір та накопичення акустичної інформації щодо окремих бойових кораблів тощо. Агресор використовує створювану ним систему комплексно, передусім, з наступальними цілями, що становить небезпеку.
Для України в умовах загрози авіаційно-ракетних ударів з боку підводних човнів, надводних кораблів берегових ракетних комплексів тощо актуальним є створення єдиної інтегрованої системи висвітлення повітряної, надводної та підводної обстановки в акваторіях Чорного й Азовського морів та басейнах річок Дніпро і Дунай, яка б охоплювала весь зріз простору. І тут важлива міжвідомча інтеграція між учасниками процесу, які мають на озброєнні радіотехнічні засоби, а саме ВМС, ПС, ДПС МВС України, вітчизняні підприємства Мінінфраструктури.
При цьому розбудова власної комплексної системи контролю морської обстановки може здійснюватися шляхом запозичення позитивного іноземного досвіду з підходом C4ISR та використання власних можливостей. Створення системи надасть можливість отримувати інформацію щодо обстановки в морських операційних зонах у масштабі часу, близькому до реального.
Це дозволить здійснювати оперативне/бойове забезпечення протидесантної, протикорабельної, протичовнової та протипідводно-диверсійної оборони узбережжя, портів, пунктів базування ВМС ЗС України, з’єднань/тактичних груп кораблів на незахищеному рейді, районів видобутку корисних копалин, фарватерів; посилити охорону державного кордону України на морі (загальна довжина морського кордону становить 1355 км) та виключної (морської) економічної зони України тощо.
А головне – це дозволить застосовувати свої ударні сили для стримування агресії.
За оцінками експертів, сьогодні найбільш перспективною інформаційною з точки зору глобальності охоплення простору й аналізу обстановки системою є об’єднана система спостереження ВМС США Integrated Tactical Surveillance System (ІТSS), що складається з наземних, авіаційних, космічних і корабельних ланок.
Американська система створена за принципом районування. Інформаційні центри оснащуються засобами збору, обробки й розподілу інформації у районі діяльності з’єднання. Постійний моніторинг, контроль і здобування інформації щодо морської обстановки у глобальному масштабі, діяльності сил ймовірного противника та своєчасне інформування командних пунктів відповідних сил реагування є одним із найважливіших завдань міністерства оборони США.
Менш масштабною є система спостереження й управління ВМС Швеції 9СSI 600 Wall, створена за регіональним принципом. Вона має два регіональних центри, яким підпорядковані пости спостереження. Її відрізняє велика швидкість передачі даних, високий рівень автоматизації процесів виявлення, обробки, передачі інформації та видачі цілевказівок. Система дозволяє одночасно супроводжувати до 400 цілей, з яких 200 – в автоматичному режимі.
Цікавим і корисним для України є румунський досвід, адже сусідня з нами країна у 2009 році вже запровадила інтегровану систему спостереження, безпеки та контролю за державним кордоном і трафіком на Чорному морі SСOMAR (Sistemul Integrat de Observare, Supraveghere şi Control la MARea Neagră). Загальна вартість проєкту склала 24,60 мільйонів євро.
SСOMAR – складна система, яка є результатом інтеграції різних підсистем. Її відрізняє постійна цілодобова готовність, що забезпечує тактичний образ надводної, наземної і повітряної обстановки на морському кордоні у Чорному морі, румунському секторі Східного Дунаю та дельти Дунаю у морській зоні.
Система SCOMAR складається з 5 компонентів: наземного, надводного, повітряного компонентів спостереження, командного та реагування.
Під час роботи системи розвідувальні дані, отримані наземним (НКС), морським (МКС), повітряним (ПКС) компонентів спостереження передаються на командний компонент, де вони опрацьовуються та аналізуються. Надалі з командного центру може бути віддано вказівки щодо уточнення районів особливої уваги або у разі виникнення кризової ситуації розпорядження на застосування компоненту реагування.
Оперативно-функціональною складовою системи SCOMAR є спостережна вежа або бортовий комплекс. Він має необхідну кількість датчиків, радіостанцію, ідентифікаційну станцію, локальну мережу зв’язку, сервер та консоль оператора. SCOMAR складається з двох підсистем: прикордонної поліції й Морських сил.
Підсистема прикордонної поліції містить наступні елементи: РЛС ближньої зони до 30 морських миль (НКС); оптико-електронні засоби розвідки та нагляду (НКС); патрульна авіація (ПКС); патрульні кораблі та катери (МКС); компонент реагування; цифрові канали зв’язку.
Загалом в інтересах наземного компонента спостереження підсистеми прикордонної поліції побудовано 8 спостережних веж висотою 20 м, обладнаних 8 РЛС Х-діапазону та 8 оптико-електронними системами Raytheon.
Серед оптико-електронних систем було обрано комплекс ThermoVision Sentry II фірми FLIR, який забезпечує контроль надводної обстановки у відкритому морі на дальність до 6 км в діапазоні від 7,5 до 13 µм. Загалом система дає можливість спостерігати за об’єктом з використанням телевізійного та в інфрачервоному діапазоні по азимуту на 360˚, по куту місця від -35˚ до 60˚. Оптика пристрою забезпечує 18 кратне збільшення зображення та 12 кратне з використанням електричного зуму.
Як підводний компонент з метою ведення гідролокаційної розвідки в системі SCOMAR застосовується комплекс Cerberus 360 фірми QnetiQ, який забезпечує виявлення підводних об’єктів на дальності до 700 м.
До складу надводного компонента спостереження підсистеми прикордонної поліції системи SCOMAR увійшли 10 патрульних кораблів.
Повітряний компонент спостереження за надводною обстановкою наразі представлений гелікоптерами спецпідрозділу авіації прикордонної поліції МАВС. Надалі планується закупівля у фірми Raytheon патрульних літаків типу KA 350ER.
До складу компонента реагування підсистеми прикордонної поліції МАВС увійшли три складові: морська – 31 судно; наземна – 88 транспортних засобів; повітряна – гелікоптери спецпідрозділу авіації МАВС.
Систему зв’язку між функціонально-оперативними складовими підсистеми прикордонної поліції розробила та реалізувала італійська фірма SALEX COMUNIСATION SA. В основу було покладено розгортання опорної радіорелейної системи зв’язку між складовими підсистеми прикордонної поліції зі швидкістю передачі інформації в каналах зв’язку 4 МБ/с.
З метою реалізації командного компонента підсистеми прикордонної поліції МАВС на території управління прикордонної поліції в м. Констанца було збудовано центр управління та контролю (ЦУК). Він обладнаний засобами обробки й відображення розвідувальних відомостей від компонентів спостереження та необхідними засобами зв’язку.
Підсистема Морських сил системи SCOMAR, яка перебуває у розпорядженні Міністерства національної оборони (МНО) Румунії, містить РЛС середньої та дальньої зони виявлення від 40 до 200 морських миль (НКС, МКС); засоби радіорозвідки та пеленгування (НКС, МКС); засоби ідентифікації (ідентифікатори «свій-чужий») (НКС, МКС); засоби гідролокаційної розвідки (НКС, МКС); засоби РХБ розвідки (НКС, МКС); гелікоптери IAR-330 PUMA-NAVAL (ПКС) та компонент реагування.
Наземний компонент спостереження підсистеми МС Румунії містить дві РЛС SWR-503, призначених для контролю надводної й повітряної обстановки в межах 200-мильної виключної економічної зони. РЛС забезпечує виявлення і супровід за межами радіогоризонту морських і повітряних об’єктів, визначення їх координат і видачу по них цілевказівок комплексам і системам озброєння; автоматичне визначення параметрів руху і типу об’єктів; наведення маневрових сил на виявлені об’єкти; аналіз завадової обстановки й визначення метеорологічних і фізичних умов на поверхні моря в межах зони відповідальності.
Як надводний компонент спостереження підсистеми МС системи SCOMAR використовуються бортові комплекси надводних кораблів (фрегати, корвети та тральники). Відпрацьовано низку конструктивних заходів із забезпечення узгодження між стандартами передачі даних системи SCOMAR та апаратурою передачі даних LINK 11 та LINK 16, яка стоїть на озброєні надводних кораблів МС Румунії.
Повітряним компонентом спостереження підсистеми МС системи SCOMAR наразі є багатоцільові гелікоптери типу IAR-330 PUMA-NAVAL зі складу гелікоптерної групи 56 флотилії фрегатів.
Компонент реагування підсистеми МС системи SCOMAR містить 3 складові: морську (оперативно-тактична група в складі від 4 до 10 кораблів); наземну; повітряну (гелікоптери типу IAR-330 PUMA-NAVAL тощо).
Командний компонент підсистеми МС системи SCOMAR організаційно увійшов до складу Морського оперативного командування, яке було створено у 2006 році, та доповнив Центр управління та контролю, створений на базі можливостей апаратури передачі даних LINK 11 та LINK 16.
Система SCOMAR є високоефективним засобом контролю та реагування на зміни в обстановці в акваторії та повітряному просторі Чорного моря. До ключових переваг системи можна віднести здатність формувати загальну картину обстановки в зоні відповідальності в реальному масштабі часу; наявність всіх 5 компонентів у кожній із підсистем, що робить їх незалежними одне від одного, а взаємодія здійснюється на технічному рівні щодо даних компонентів спостереження; використання однотипних засобів зв’язку, що забезпечує високу інтероперабельність підсистем системи SCOMAR; забезпечення виконання програми створення системи циркуляції єдиної інформації про морський та річковий рух, яка являється однією з умов вступу Румунії до Шенгенської зони.
Таким чином, Румунія отримала можливість тотального контролю за військовою та економічною сферами діяльністьу всій західній частині акваторії Чорного моря.
На жаль, інтегрована система спостереження, яка б дозволяла «покривати» ближню та дальні зони, охоплювати надводний та підводний простір, в Україні поки не створена. І якщо в питаннях контролю за повітряною та надводною обстановкою ми маємо певні позитивні результати, то в питанні моніторингу підводної обстановки з точки зору ліквідації протичовнової, протимінної та протипідводно-диверсійної загроз залишаються питання, над яким треба працювати.
Не можна сказати, що у цій сфері нічого не робили або ж недооцінювали її важливість. Наприклад, ДПС України в рамках відомчої компетентності (державна цільова правоохоронна програма «Облаштування та реконструкція державного кордону» на період до 2020 року) серед інших заходів планувала створити державну інтегровану інформаційну систему висвітлення надводної й підводної обстановки в акваторії Чорного й Азовського морів та басейнах річок Дніпро і Дунай для своєчасного виявлення загроз та реагування на них.
Втім, поки що йдеться про впровадження локальних підсистем на кшталт реалізованої у 2018-19 роках НВК «Техімпекс» на Азовському узбережжі Запорізької області для потреб Бердянського прикордонного загону ДПСУ – встановлення 5 радіолокаційних комплексів з висвітлення надводної обстановки. Однак є й низка інших рішень, які пропонуються НДІ радіолокаційних систем «Квант-радіолокація», НВК «Клівер» та ВАТ «ХК «Укрспецтехніка», які, на жаль, поки не використовуються.
З усім тим, румунський досвід і підходи у формуванні майбутньої системи варто використати. І використати для цього потенціал вітчизняної промисловості, який може запропонувати низку розробок для інтеграції їх в рамках єдиного комплексу. Це необхідно зробити й з огляду на непогані відносини України з Румунією, наявність спільних поглядів на обстановку в регіоні, причини цього і шляхи протидії теперішнім загрозам.
Читайте також: Ударна "заобрійна" сила ВМС: що стоїть за новими морськими пріоритетами Міністра оборони
