xcounter
#

Як німці в Другу світову робили свої керовані авіабомби, і наскільки це було схоже на те, що роблять рашисти у 2023 році

5339
Рашистська ФАБ-500 з модулем УМПК, зображення з відкритих джерел
Рашистська ФАБ-500 з модулем УМПК, зображення з відкритих джерел

Як і зараз, так і 80 років тому рецепт протидії такій загрозі був однаковим – засоби РЕБ та літаки, щоб "відігнати" подалі носіїв такого "вундерваффе"

Російські окупанти намагаються масштабувати застосування своїх крилатих керованих авіабомб проти України. Якщо вони починали із 500-кг авіабомб, то тепер збираються ставити "аналог JDAM-ER" і на ФАБ-250. Щоб виготовляти якомога більше такої зброї, рашисти зробили її виробництво максимально примітивним. І схоже, що єдиний обмежуючий у цій історії фактор – мала кількість літаків та екіпажів тактичної авіації "ВКС РФ", здатні виконувати скиди таких авіабомб, мова всього про 25 "бортів".

За великим рахунком можна сказати, що і у цьому моменті росіяни також наслідують гітлерівську Німеччину, бо саме німці в Другій світовій почали першими в історії використовувати керовані авіабомби. Тут знавці військової історії можуть пригадати момент, що у 1943 році німецька авіація втопила італійський лінкор Roma за допомогою плануючої авіабомби. Ось про це все ми розкажемо розгорнутіше.

Читайте також: Скільки ракет в місяць може витрачати один дивізіон IRIS-T: у ПС ЗСУ розкрили кількість збитих цілей німецьким ЗРК
Німецька керована авіабомба Hs 293 часів Другої світової, фото - Smithsonian National Air and Space Museum

Під час Другої світової німці використовували два типи плануючих керованих авіабомб – Hs 293 та FX-1400 (також позначається як Fritz X). Парадоксально, що розробка обох типів цього "вундерваффе" стартувала ще у 1940 році, і першопочатково такі крилаті бомби призначались для ураження морських цілей поза зоною дії корабельної ППО.

Керована авіабомба Hs 293 була створена на базі 500-кг авіабомби SC-500. Але з усіма елементами, які забезпечували керованість цій "чудо-зброї", фактична маса Hs 293 виросла до 975 кг, із яких 300 кг припадало на вибухівку аммотол. Окрім крил та елементів управління, на цій бомбі також стояв ракетний прискорювач із тривалістю дії 10 секунд, що мав дати відповідний розгін, завдяки чому максимальна дальність застосування Hs 293 була в діапазоні до 18 км при скиді з висоти 4 км.

Управління Hs 293 відбувалось подачею радіокоманд; для зручності оператора та процесу управління сама бомба "підсвічувалась" піропатронами, що мали горіти до тих пір, поки бомба летить до цілі. Ймовірність ураження цілі складала до 50%, що за мірками тодішнього часу було дуже високим показником.

Нема точних даних, скільки всього Hs 293 встигли виготовити німці, але відомо, що ці бомби використовувались в першу чергу саме як протикорабельні. В своєму «активі» німецьке люфтваффе мало 31 корабель Союзників, потоплений чи пошкоджений саме такими бомбами протягом 1943-1944 року. Також відомо, що у квітні 1945 році намагались бомбити Hs 293 мости на Одері, аби затримати просування радянських військ, але невдало.

Щоб протидіяти застосуванню Hs 293, американці та британці застосовували зокрема станції постановки завад, які б допомагали "глушити" канали радіоуправління цими бомбами. Також як засіб боротьби використовувалось патрулювання винищувачів на дальніх рубежах оборони, що дозволяло як мінімум відганяти подалі німецькі бомбардувальники з крилатими авіабомбами.

Німецька керована авіабомба FX-1400 часів Другої світової, фото - National Museum of the United States Air Force

Саме за допомогою керованої авіабомби FX-1400 (також позначається як Fritz X) німці і втопили італійський лінкор Roma в 1943 році. Ця бомба маса бойову масу 1,57 тонн, зокрема 300 кг бойової частини, дальність застосування – близько 5 км за умови скиду з висоти близько 4 км.

Відомо, що німці встигли виготовили близько 1400 одиниць FX-1400, але їх результативність виявилась скромнішою – окрім потопленого лінкора Roma, ще 5 пошкоджених кораблів Союзників. Засоби протидії були аналогічні, як в попередньому випадку – "глушилки" та патрулювання авіації на дальніх дистанціях.

Іранські керовані бомби Balaban та Yasin, оригінальний JDAM-ER та російський УМПК

Якщо узагальнювати все вищеописане та порівняти з нашими реаліями зразка 2023 року – з однієї сторони, рашистські "вироби" суттєво досконаліші від своїх німецьких "попередників" зокрема через свою в рази вищу дальність застосування. З іншої сторони, в обох випадках базовий засіб протидії є однаковим – авіація, яка б не давала носіям крилатих бомб виходити на рубежі застосування.

Нам поки що невідомо, як саме рашисти задають цілевказівку для застосування своїх бомб з модулями УМПК, і як відбувається фіксація результатів та коригування "банку цілей" (якщо відбувається, звісно). Можливо, якщо такі дані стануть відомими, це дасть ще один ключ до протидії черговому "вундерваффе" окупантів.

Читайте також: Швеція має цікавий ЗРК RBS 23, який би теж міг захищати від Shahed-136 та крилатих ракет рашистів