Модернізація минулого року торкнулась невеликої партії винищувачів Су-35С (10 машин) та фронтових бомбардувальників Су-34 (4 машини) - загалом 14 одиниць. Крім того, ВКС отримали 4 модернізовані винищувачі - МіГ-35С та МіГ-35УБ, а також 4 навчальних літаки Як-130.
У 2020 році замовник отримав 4 літаки Су-34, що означає завершення контракту, укладеного у лютому 2012 року на поставку 92 машин, а також 2-х додаткових. Отже, загалом було виготовлено 94 літаки Су-34. Відповідно до контракту, 2 машини поставлені ВКС у 2018 році, 18 - у 2014 році, 18 - у 2015 році, 16 - у 2016 році, 16 - у 2017 році, 12 - у 2018 році і 8 - у 2019 році. Загалом, разом із 7 передсерійними літаками було випущено 138 машин цього типу, з яких 2 загинули в аваріях, а 4 були офіційно списані. Су-34 стоять на озброєнні 9 фронтових ескадрилій і 4 бойових авіаційних полків ВКС, а також використовуються для тренувань в авіаційних центрах у Липецьку та Ахтубінську.
Читайте також: Круті віражі: як і чим Росія переоснащує військову авіацію
У 2020 році завод у Комсомольську-на-Амурі в рамках 5-річного контракту на виготовлення 50 літаків Су-35 передав МО РФ останні 10 машин. Ще 10 передали у 2016 році, 10 - у 2017 році, 10 - у 2018 році і 10 - 2019 році. Перші 4 літаки передали пілотажній групі "Русские Витязи". Ще 4 машини остання отримала у 2018 році й загалом має 8 літаків з бортовими номерами від 50 до 57.
У липні МО РФ передали ще 3 літаки Су-35С були передані МО РФ у липні й останні 3 - у листопаді 2020 року. Загалом ВКС отримали 98 літаків Су-35С. 25 серпня 2020 року під час виставки "Армія 2020" було підписано контракт на поставку ще 30 літаків Су-35. Перші 5 машин будуть передані замовнику у 2021 році, решта - до 2024 року включно.
У 2020 році ВКС отримали перші 4 серійні літаки МіГ-35, виготовлені за контрактом, підписаним у грудні 2018 року. За неофіційною інформацією, вони використовуються в програмі державних випробувань.
У 2020 році Іркутський завод передав ВКС 4 учбових літаки Як-130. Перші 2 машини передали роком раніше. Усі вони знаходяться у складі навчальної бази учбового авіаційного центру в Краснодарі. З 2009 року МО РФ отримало загалом 113 учбових літаків Як-130, з яких 12 були виготовлені у Нижньому Новгороді, на заводі "Сокол", а решта 101 - на Іркутському авіаційному заводі.
Також під час виставки "Армия 2020" було підписано контракт на поставку 21 літака Су-30СМ для ВМФ РФ та 25 літаків Як-130.
Тривають поставки літаків небойового сегмента, зокрема, транспортних літаків Іл-76МД-90А. Три машини передано ВКС у січні 2021 року. У травні 2020 року було перепідписано контракт на поставку 13 літаків Іл-76. Потім передбачається підписати чергову угоду на виготовлення 14 машин з терміном поставки до 2028 року.
Цікавим питанням є придбання для ВКС учбових літаків Diamond DA42T, які збираються з 2017 року на авіаційному заводі "Урал" із комплектів, що постачає австрійська компанія Diamond Aircraft. ВКС має намір використовувати 35 таких літаків для навчальних цілей. Це питання, яке з політичних причин не афішується. 20 додаткових літаків мають бути поставлені у 2021 році відповідно до контракту, підписаного з УЗГА під час виставки "Армия 2020".
Протягом останніх 20 років РФ зменшила кількість бойових літаків і вертольотів відповідно з 2000 до 1200 і з 700 до 400. З іншого боку, з 2009 по 2020 рік ВКС РФ отримали до 460 нових бойових літаків і 360 вертольотів. Ще до 320 бойових літаків (МиГ-31, Су-24, Су-25, Су-27 й Су-33) було модернізовано й оснащено супутниковою навігацією, цифровими бортовими комп’ютерами, підтримкою нового керованого озброєння, а також покращеними датчиками і передавачами завад системи захисту.
У підсумку, на сьогодні близько 75% бойових літаків ВКС є новими або глибоко модернізованими машинами. Втім, за оцінкою експертів аналітичного осередку CNA (Center for NavalAnalyses), можливості ВКС все ще значно поступаються ВПС США і НАТО як за кількістю, так і за якістю. Зменшення кількості літаків, переданих ВКС у 2020 році зумовлене завершенням виконання попередніх контрактів на виготовлення машин IV покоління та очевидним відставанням у термінах створення літаків нового покоління, передусім винищувача Су-57(кодова назва НАТО Felon).
Загалом авіаційний холдинг "Компанія Сухой" має до 2027 року поставити ВКС 76 серійних Су-57. Перший серійний літак (Т-50С1, серійний номер 51001, номер літака 01 "синій") вперше піднявся у повітря на початку грудня 2019 року, але 24 грудня 2019 року зазнав аварії. Наслідком цього стали зміни у керівництві холдінгу.
Другий серійний Су-57 розпочав випробування у жовтні 2020 року, отримавши той самий бортовий номер і наприкінці січня 2021 року був переданий МО РФ. Машина увійшла до складу авіаційного дослідницького центру в Ахтубінську. Наступні 2 літаки планується передати у 2021 році.
За експертними оцінками, через низку причин (брак сучасної електроніки, технологій тощо) новітньому російському винищувачу все ще бракує деяких важливих компонентів, без яких він не може відповідати своєму призначенню. Передусім, йдеться про форсовані двигуни й бортову РЛС, які вимагають тривалого доопрацювання, що вимагатиме значних зусиль, коштів, а головне - часу.
Поряд з цим, на думку експертів, Росії критично бракує відсутність на озброєнні бойових безпілотників, попри наявність одразу кількох все ще не доведених до відповідного рівня головних зразків (БПЛА ближньої дії "Орион", дальньої дії "Альтиус" та малопомітного важкого БПЛА "Охотник").
Як і у випадку з Су-57, йдеться про системні причини та загальне відставання російської авіаційної промисловості, неспроможної серійно виготовляти навіть власні нові розробки.
Читайте також: Радіоелектронна боротьба: аналіз арсеналу Росії
