Значна кількість літаків раші над Україною була збита за допомогою переносних зенітних ракетних комплексів (ПЗРК), схожих на базуку, включаючи американські системи протиповітряної оборони Stinger або радянські "Ігла".
ПЗРК – це зброя ближнього радіусу дії з тепловим наведенням ракети на ціль, яка ефективна на відстанях до 3 км, а в окремих випадках, в залежності від ТТХ зброї - до 5 км. Тож ПЗРК найбільш корисні проти гелікоптерів і менше - проти сучасних військових літаків, які можуть літати на висотах від 10 км. Проте у разі штурмовиків, вони все одно вимушені літати нижче - якраз в зоні враження ПЗРК.
Читайте також: ПЗРК Stinger проти крилатої ракети з раші: технічні можливості
Тож з ПЗРК підрозділи Збройних сил збили багато гелікоптерів і декілька безпілотників над Україною, також було повідомлено і про значну кількість збитих літаків.
Українські військові мають значну кількість ПЗРК "Ігла" та старіших ПЗРК "Стріла". На додаток у 2022 році вони вже отримали понад 5000 додаткових ПЗРК Stinger від Сполучених Штатів, Німеччини та інших держав НАТО. І ця кількість, з огляду на нещодавнє рішення Білого дому про військову допомогу Україні, зросте.
Тепер і Сполучене Королівство, яке вже поставило щонайменше 3615 протитанкових ракет NLAW , як повідомляється, переходить до доставки в Україну власних ПЗРК, надшвидкісних Thales Starstreak.
Раніше, 9 березня, міністр оборони Великобританії заявив, що Велика Британія "дослідить" передачу Starstreak Україні. Британський уряд згодом підтвердив, що ця зброя буде скерована до України.
Starstreak працює зовсім інакше, ніж майже всі інші види ПЗРК. Кожна ракета містить три дротики з вольфрамового сплаву довжиною у 60 см, які випускаються по цілі під дією двох ракетних двигунів. Як це працює, можна побачити на відео.
У порівнянні з перевіреним Stinger, Starstreak має більшу пікову швидкість (до 4 Маха), максимальну висоту (до 16 000 футів, або 5 км) і дальність (до 4,35 милі, або до 7 км).
Система лазерного наведення ракети є достатньо надійною, бо на неї не впливають ні теплові пастки, ні радіолокаційні перешкоди. І оскільки ракета рухається зі швидкістью майже 1,6 км за секунду, вона досягне цілі на максимальній дальності за п’ять-шість секунд після пуску. Тож у ворожого літака буде занадто мало часу, щоб ухилитися або скинути бомби по землі. Але після запуску оператор має націлювати ракету на літак лазерними променями до моменту влучення. Тобто це не є принцип "вистрілив-забув", що реалізований у ПЗРК.
Іноді утримати лазер при відстеженні швидких або маневруючих цілей може бути важко. Тож для ефективного застосування Starstreak може знадобитися більше навчання, ніж для роботи зі Stinger, хоча деякі колишні оператори стверджують, що базові навички можна досягти всього за кілька годин навчання.
Не дивлячись на це, Starstreak має як відносно покращену зону ураження, так і значно підвищену ймовірність знищення цілей завдяки своїй стійкості до стандартних контрзаходів, які використовуються для захисту літаків та гелікоптерів.
Система Starstreak представлена у вигляді портативних однозарядних пускових установок, або трьохзарядних пускових установок, встановлених на підставці (Lightweight Multiple Launcher), а також різних конфігурацій, що можуть монтуватися на транспортних засобах, зокрема, на броньованій машині Stormer. Останні варіанти включають певний ступінь автоматизованого відстеження для лазерного націлювання.
Starstreak був прийнятий на озброєння збройними силами Індонезії, Малайзії, Південної Африки, Таїланду та, звичайно, Великобританії.
На тлі успіхів застосування ПЗРК в Україні, російські військові літаки все частіше вдаються до застосування крилатих ракет або до бомбардування з великої висоті, щоб уникнути загрози ПЗРК.
Це означає, що Україні вкрай потрібні зенітні ракетні комплекси (ЗРК) середньої та великої дальності, здатні до надійного прикриття нашого повітряного простору.
Читайте також: З ПЗРК по вертольоту рашистів: що відбувається з Ми-24 РФ після влучення Stinger (відео)
