На фоні того, що світ активно скочується у нові ядерні перегони, генсек НАТО Єнс Столтенберг публічно заявив, що країни Альянсу вже у близькому майбутньому зустрінуться з двома потенційними противниками, які мають ядерну зброю - РФ та Китай.
З боку Defense Express зазначимо, що хоча Китай опанував, за відкритої та масштабної допомоги СРСР, ядерну зброю ще у 1964 році, під час всієї Холодній війни китайський ядерний арсенал не вважався надмірно загрозливим для Заходу. Більше того, часом радянсько-китайські відносини ставали настільки напруженими, що ядерні китайські ракети були більш загрозливим фактором для Москви, ніж для Вашингтону.
Читайте також: Україна на Eurosatory 2024: Magura V5, онлайн-пілотування Raybird, кондиціонери від ТПУ і більше
Водночас за останні десятиріччя, Китай значно наростив свої ядерні можливості, як у кількості зарядів, так і у засобах доставки. При цьому у Вашингтоні активно говорять про загрозу з боку Китаю. І треба пам'ятати, що НАТО повинно працювати не лише у випадку агресії на його європейську частину, а й у випадку нападу на США. Тому слова Єнса Столтенберга - цілком логічні.
А вже з боку Defense Express можливо звернути увагу на ядерний арсенал самого Китаю, у чому допоможе аналіз Стокгольмського інституту дослідження проблем миру, який щорічно оновлює свої оцінки ядерних потенціалів країн. Й на 2024 рік вони виглядають наступним чином:
Зокрема щодо Китаю зазначено наявність загалом 500 ядерних зарядів, з який у розгорнутому стані на носіях лише 24 одиниці. Водночас півтисячі одиниць означає, що Китай є третьою за ядерним потенціалом країною. Більше того, як зазначають у SIPRI, Китай демонструє дуже швидке нарощення кількості ядерної зброї. І можливо навести аналогічні дані за 2014 рік, відповідно яких Китай мав орієнтовно 250 зарядів. Тобто за 10 років ядерних арсенал КНР збільшився вдвічі.
При цьому все вказує на те, що Китай лише набирає темп, бо станом на 2019 рік вважалось, що у Китаю 290 ядерних зарядів, з 2020 по 2022 рік вказувалось стабільна кількість у 350 одиниць, але у 2023 році - 410, а зараз близько 500.
Також можливо взяти вже публічний та доступний SIPRI Yearbook 2023 із оцінкою засобів доставки ядерних боєприпасів, які є у Китаю, з поправкою на те, що це станом на початок минулого року.
Зокрема мова йде про 20 стратегічних бомбардувальників H-6K та H-6N, який за даними аналітичної спільноти визначена роль саме носіїв ядерної зброї (водночас загальна кількість таких літаків цих версій складає понад 110, а всіх версій H-6 - понад 200).
Підводна компонента має 72 ракети JL-3 (CSS-N-20) із роздільними бойовими частинами та дальністю у 10 000 км. Вони призначені для 6 підводних човнів Type 094 (класу Jin), кожна з яких несе 12 таких ракет.
Але основним компонентом китайської ядерної тріади є наземний. Він передбачає 382 балістичні ракети середньої та міжконтинентальної дальності. З яких найбільш поширеною є мобільна DF-26 з дальністю у понад 3 000 км та моноблочною бойовою частиною. Загалом 162 ракети з яких з ядерними зарядами лише 54.
Найбільш поширеною міжконтинентальною ракетою є DF-31A мобільного базування із дальністю 11 200 км та моноблочною бойовою частиною, загалом 84 ракети з ядерними зарядами.
Представником наземної компоненти стратегічних міжконтинентальних ракет із роздільними бойовими частинами є шахтні DF-5B, які мають дальність у 13 000 км, та несуть по 5 зарядів потужністю 200-300 кт. загалом таких ракет 12. А також нова ракета DF-41 у мобільному виконанні, із дальністю 12 000 км, яка була представлена у 2020 році. Вона оснащена 3 зарядами аналогічної потужності. Вважається, що було вироблено 28 таких ракет.
Самими потужними у китайському арсеналі є DF-4 та DF-5A. Перша має дальність у 5 500 км та модноблочну бойову частину у 3,3 Мт. А друга - 12 000 км та заряд у 4-5 Мт. Вони з'явились на початку 80-х і така надвисока потужність пов'язана із необхідністю компенсації точності влучання.
Також увагу можливо звернути на DF-17 - нову балістичну ракету середньої дальності, яка має гіперзвуковий плануючий блок. Загалом мова йде про 54 таких ракети із дальністю понад 1 800 км.
А загалом ядерні сили Китаю за оцінками SIPRI на початок 2023 року виглядали наступним чином:
При цьому логічно припустити, що у 2024 року китайський ядерний потенціал, зріс не лише на 90 зарядів, але й збільшився за кількістю носіїв. Але треба звернути увагу на те, що значна частина китайських ракет під ядерне виконання мают середню дальність. Зокрема одразу 240 ракет з 474 мають середню дальність.
І, зокрема дальності у 3000 км Китаю достатньо для того, щоб тримати у ядерному прицілі Індію та Пакистан, які мають ядерну зброю, а також значну частину території РФ. А також Японію, Тайвань, Корею та бази США у регіоні, включно із Гуамом.
Також треба зазначити, що мова йде лише про стратегічні ядерні заряди, водночас питання тактичної ядерної зброї взагалі не врегульовано та знаходиться поза межами звітностей. Окрім того варто додати, що носіями ядерних зарядів можуть бути й крилаті ракети і розпорядженні Китаю є CJ-10 із дальністю понад 1500 км, а також високошвидкісні ракети повітряного базування аналогічні російському Х-47 "Кинжал".
Читайте також: Не підписали декларацію Саміту миру: без якого озброєння може залишиться Україна і чи дійсно це так
