На початку лютого 2023 року Іран показав крилату ракету Asef, підвішену під крило бомбардувальника Су-24М. Ще понад 10 років тому іранські конструктори почали програму Meshkat (або ж "Проект 351" за західною класифікацією), в рамках якої намагались створити власну копію радянської КР типу Х-55, котра мала би дальність польоту до 2000 км.
В рамках програми Meshkat іранці створили вже декілька власних копій Х-55, але так і не добились бажаної дальності польоту. Тому й вирішили піти очевидним шляхом, тобто адаптувати ракету для підвіски під бомбардувальник, щоб отримати комплекс з дальністю дії до 1500 км, йдеться в блозі Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS).
Читайте також: Чи мають китайці "зайві" Су-27 для РФ, і що в Китаю взагалі з бойовою авіацією
Якщо Іран зможе довести свою ракету Asef в готовність до бойового застосування, Су-24М з такою КР зможе бити по цілям на території всього Ізраїлю та частини Саудівської Аравії.
Але навряд чи в даному випадку іранська копія Х-55 зможе показати необхідну надійність і точність влучання. Хоча б тому, що Іран зумів скопіювати лише планер Х-55, але не внутрішню "начинку" цієї крилатої ракети. І це при тому, що роботи по темі авіаційної ракети Asef стартували як мінімум в 2012 році, а до презентації уже готового "виробу" дійшло лише за 10 років потому.
Показово, що в під час спроб створити саме авіаційну КР в іранців вийшов "побічний продукт" у вигляді крилатих ракет сімейства Quds, які були адаптовані для запуску із наземних пускових установок, і котрі пройшли "обкатку" від єменських хуситів під час масованих ударів по енергетиці Саудівської Аравії.
Здатність відстрілювати такі ракети із наземних ПУ – це мабуть єдина перевага іранських КР сімейства Quds. Бо, наприклад, іранці не зуміли створити власний турбовентиляторний реактивний двигун, притаманний оригінальній Х-55. Через це вимушені використовувати звичайний турбореактивний рушій, а "регулювати" дальність польоту доводиться через зменшення крейсерської швидкості польоту та збільшення довжини фюзеляжу, щоб вмістити більший паливний бак.
На іранських Quds замість радіолокаційного висотоміра використовується примітивна барометрична система. Що в кращому для самих іранців випадку забезпечує доволі посередню точність влучання, а іноді ці "вироби" просто розбиваються, не долетівши до цілі.
На цьому тлі особливо показово, що свої Quds Іран передає на "обкатку" в бойових умовах єменським хуситам, замість накопичення на власних арсеналах.
Свої Су-24М Іран отримав ще у 1991 році: це були літаки, котрі перелетіли з Іраку під час операції "Буря в пустелі"; так льотчики іракських ВПС намагались врятувати свої машини. За даними The Military Balance 2022, "на папері" Іран має 29 бомбардувальників типу Су-24МК, який реальний технічний стан цих машин, і чи допомагала РФ комплектуючими для їх підтримки – точні дані відсутні.
Читайте також: Як Ізраїль намагався знищити ворожі Ту-16 з ракетами, і чи підійде Україні цей досвід зараз
