В США стартап Inversion розробляє спеціальний багаторазовий космічний апарат Arc. Завдяки ньому компанія хоче реалізувати експерсе доставку боєприпасів для підрозділів армії США у будь-якій точці світу, якщо вони відрізані від інших способів доставлення.
Arc має запускатись на низьку навколоземну орбіту, де він буде очікувати команди на спуск у будь-яку точку світу. Після отримання команди, він має ввійти до атмосфери та протягом години сісти у заданій точці, з точністю до 15 метрів, щоб поповнити боєзапас бійців на місці. Про це повідомляє видання The War Zone.
Читайте також: Зенітки Skynex від Rheinmetall в Україні збивають не лише дрони "Шахед", а і крилаті ракети, як от Х-101 чи "Калибр"
На собі Arc може привезти до 226 кг вантажу, яким можуть бути різні боєприпаси, їжа тощо. Звісно це не багато, проте для підрозділу який опинився в оточенні, куди немає можливості, а ні землею, а ні повітрям доставити підтримку, це буде дуже й дуже корисно.
Після повернення на землю, зазначається, що Arc можна буде відновити та повторно використати, але враховуючи тактику його застосування, навряд чи його вдасться евакуювати. На кінцевих етапах спуску, Arc розкриває свій парашут та планує до точки призначення.
Нижче відео з випробувань парашута з макетом Arc:
Від Defense Express додамо, що розробники наче надихались механіками з якось комп’ютерної гри. Наприклад це доволі схоже на механіку з гри Helldivers II де гравець шляхом натискання комбінації клавіш може викликати різну підтримку з орбіти, від орбітального удару, до малої капсули з боєприпасами, що спуститься у вказане місце з орбіти.
Проєкт виглядає звісно цікаво, але наскільки це взагалі реально. Справа в тому, що там хочуть розмістити його на низькій навколоземній орбіті. Для того щоб втриматись на ній, будь-які об’єкти мають рухатись зі значною швидкістю, обертаючись навколо всієї землі.
А це означає, що запустити один чи декілька Arc над зоною бойових дій буде недостатньо, бо вікно спуску буде відкрите тільки декілька раз на добу, а це аж ніяк не "за годину буде у заданій точці".
Тому для того, щоб Arc міг спуститись до заданої точки протягом години, у будь-який час, доведеться створювати справді велике угрупування таких космічний апаратів, що вже можна буде порівняти з мережею Starlink. А якщо охоплювати взагалі всю земну кулю, то за прикладом Starlink доведеться тримати декілька тисяч Arc, з 226 кг припасів на борту в кожному.
А це не тільки величезний час на створення такого угрупування, але й неймовірні витрати, які навряд чи відповідають користі, що принесуть ці Arc. Крім цього, доведеться постійно запускати нові супутники для заміни використаних та старих, бо термін дії Arc на орбіті всього 5 років.
Звісно одна ракета носій зможе вивести на орбіту одразу багато Arc. Наприклад Falcon 9 може вивести на низьку навколоземну орбіту до 60 одиниць супутників Starlink у варіанті V1.5. Проте Arc важить значно більше (Starlink V1.5 важить 306 кг, а Arc тільки везе 226 кг вантажу), а ширина і довжина хоч і подібні (Arc - 1,2 на 2,4 метра, Starlink V1.5 - 1,4 на 2,8 метра), але товщина там також значно більша.
Тому за один політ Falcon 9 вдасться запустити не 60 штук Arc, а десь близько 20, якщо не менше. А це означає ще більші витрати на реалізацію та підтримку цього проєкту.
Підсумовуючи, Arc це справді цікава ідея, але враховуючи всі вище зазначені факти, цей проєкт навряд чи буде повноцінно реалізований у велике угрупування для покриття всієї, або більшої частини земної кулі, бо ймовірно він несе значно більші витрати, ніж користі.
Єдиний варіант, це перед початком бойових дій чи операцій, розгортати невелике угрупування Arc безпосередньо над зоною бойових дій, тоді це й справді може мати певний сенс.
Читайте також: Стало зрозуміло, які саме "лінкори" хоче побудувати Трамп, навіщо та у скільки це обійдеться
