РЛС дециметрового діапазону
РЛС метрового діапазону забезпечують велику дальність викриття повітряних цілей, але необхідність великих за розмірами антен не гарантують великої точності викритих цілей і значною мірою вразливі на дію електронних завад. Тому значну частину РЛС викриття і супроводження повітряних цілей становлять станції дециметрового діапазону.
РЛС "Каста-2E2"
Класичним російським представником цього класу вважається РЛС викриття маловисотних цілей 39Н6 «Каста-2E2», створена у московському ВНИИРТ (Всероссийский НИИ Радиотехники). Назву запозичили у старої, двохантенної станції 51У6 «Каста-2E1», яка своєю чергою була осучасненою версією РЛС П-19 (1РЛ134).
Читайте також: Російські системи ППО та ПРО на форумі "Армия-2021": досвід для України
Нова «Каста» має одинарну ажурну параболічну антену, що монтується на щоглі складальної конструкції на базі вантажівки КАМАЗ-4310. У робочому положення центр антени знаходиться на висоті 14 м над поверхнею землі. Також антену можна розмістити на вежі телескопічної конструкції «Сосна» висотою 50 м. РЛС може працювати при силі вітру до 25 м/сек. «Каста-2E2» дозволяє визначати азимут, дистанцію і коридор висоти цілі. Останній охоплює три діапазони: 0÷2 км, 2÷4 км i понад 4 км.
Станція працює у дециметровому діапазоні хвиль, дальність роботи становить до 150 км, цілі з ЕПР у 2 кв.м. на висоті 100 м викриваються на відстані 41 км за умов розміщення антени на стандартній вежі і, відповідно, на дальності 55 км з розміщенням антени на вежі «Сосна».
Якщо ЕПР цілі становить 0,3 кв.м., показники знижуються до відповідно 24 i 42 км. Точність визначення координат цілі – 100 м на відстані 40 км в азимуті і 20 м/сек по швидкості. Коефіцієнт демпфування постійного відбиття сигналів сягає 54 дБ. Виробництво РЛС цього типу здійснює завод, розташований у м.Муром.
РЛС "Противник"
У 1989 році розробник РЛС «Небо» - ГНИИРТ/ННИИРТ розпочав на полігоні Капустин Яр випробування вертикальної антени, що випромінює у діапазоні L (дециметровий діапазон, 23 см) з керованою цифровою решіткою. У 1996 році завершили роботу над створенням прототипу РЛС з такою антеною під назвою 59Н6. Спочатку станцію назвали «Ветлуга», потім назву замінили на «Противник-Г». Ця РЛС вважається першою російською РЛС п’ятого покоління.
У порівнянні з серійною станцією «Противник», «Ветлуга» мала майже наполовину меншу спроможність викривати повітряні цілі по висоті (120 км), проте, мала удвічі більшу точність. 3-D РЛС 59Н6 викриває цілі з ЕПР у 0,1 кв.м. на дальності 200 км, максимальна висота супроводу повітряних цілей – також 200 км. Станція також може взаємодіяти з системами ПРО.
Максимальна дальність дії становить 400 км, максимальний кут піднесення решітки 45°. Швидкість цілей, що супроводжуються – в межах 60÷8000 км/год. Максимальна кругова помилка у визначенні дальності – 100 м, положення в азимуті 12’, положення у піднесенні 10’’, по висоті 450 м. Коефіцієнт демпфування постійного відбиття сигналів сягає 50 дБ.
Важливою перевагою станції є значне зменшення побічних випромінювань. Антена з розмірами 5,5×8,5 м обертається зі швидкістю 6 або 12 обертів за хвилину. Сканування по вертикалі забезпечують 20 ідентичних решіток, згрупованих у 10 пакетах. У випадку виходу з ладу будь-якого з них сусідні пакети автоматично перемикаються з мінімальними втратами для дальності викриття. РЛС здатна одночасно відслідковувати до 150 цілей.
Час розгортання станції трьома особами розрахунку не перевищує 15 хвилин. Уся апаратура розміщується на двох причепах типу ХМАЗАП -93867 – антенному і апаратному. Апаратура живлення міститься у контейнері КПП-16. Чотири робочих місця операторів обладнано всередині кондиціонованого контейнера. Виробництво РЛС 59Н6 здійснює завод у м.Правдінськ. З 2014 року там також виготовляють експортні версії станції для Єгипту і Білорусі. Згадуються також Сирія, В’єтнам і Алжир.
ЗС РФ також отримали РЛС модифікації 59Н6-1, проте, на разі брак даних щодо того, чим вона відрізняється від попередньої серії. За неофіційними даними, йдеться про РЛС, що мають використовувати виключно російські компоненти і підсистеми, на відміну від попередників. Нова модифікація відрізняється також дещо меншою антеною, а використання нової елементної бази має зменшити втрати під час обробки сигналу.
Для збільшення точності вимірів кількість вертикальних решіток збільшено з 20 до 31. Впроваджено два режими роботи: викриття аеродинамічних цілей (на висоті до 50 км і дальності до 400 км) i балістичних (висота понад 100 км, дальність до 340 км). У 2019 році зареєстровано чергову покращену версію станції під назвою 59Н6-T з антеною на шасі вантажівки КАМАЗ-6560.
РЛС "Гамма-Д"
Московський ВНИИРТ розробив чергову пару частково уніфікованих трьох координатних РЛС – 64Л6 «Гамма-С» (сантиметрова) i 67Н6 «Гамма-Д» (дециметрова).
РЛС «Гамма-Д» у першій конфігурації, відомій з 1997 року, мала максимальну дальність 360 км, викриття цілей по висоті – 30 км i кутом підйому решітки у 30°. Коефіцієнт демпфування постійного відбиття сигналів сягає 45 дБ. Час розгортання станції становить до 90 хвилин і запуску – 1,5 хвилин.
Важливою перевагою була можливість безперервної роботи щонайменше протягом 72 годин. Кількість розрахунку – 5 осіб. Антена станції, змонтована на причепі, мала характерний вигляд – кожна з 2-х секцій вертикальних антен загальним розміром 8×5,2 м була прикрита горизонтальним перекриттям).
У 2013 році було представлено вдосконалену станцію, зовнішній вигляд якої відрізняється наявністю пласких покрив антен. Дальність нової версії збільшено до 400 км, викриття цілей по висоті сягнула 120 км, a кут піднесення збільшили дo 60°. Час розгортання РЛС – 20 хвилин, а кількість машин зменшено з 6 до 3-х. Чергова модернізація має охопити використання активної антени і створення можливості роботи у бістатичному режимі (одна станція емітує імпульси, а інша, віддалена від першої, приймає).
У 2009 році повідомлялося про версію РЛС «Гамма-Д» з антеною на вантажівці MAЗ-543M. Втім, до реалізації у металі справа не дійшла. До того ж, брак даних стосовно прийняття РЛС «Гамма-Д» на озброєння.
РЛС "Узола"
У 2017 році вперше стало відомо про створення нової 3D РЛС викриття і супроводження повітряних цілей (з опцією наведення ракет) «Узола», розробленої приватним КБ у м.Кунцево. Вона працює у діапазоні L (дециметровий, частота 1÷2 ГГц), її відрізняють невеликі розміри активної антени і розміщення комплекту апаратури в обудові самої активної антени з фазованою решіткою (АФАР), що дозволяє відмовитись від окремого апаратного модуля (контейнера).
Дальність викриття цілей з ЕПР близько 2 кв.м. становить 170 км, пошук у горизонтальній площині реалізується у діапазоні 0÷80°. Кругова помилка визначення дальності не перевищує 20 м, a кутова точність становить 0,5°. Антена виконує 30, 15 або 6 обертів на хвилину.
Одним із завдань нової станції є викриття і супроводження безпілотників. БПЛА з ЕПР у 0,01 кв.м. станція виявляє на відстані 8÷9 км на висоті до 7000 м. А цілі з ЕПР у 0,001 кв.м. радар «бачить» на відстані 4÷5 км на висоті 4000 м.
РЛС може бути розміщена у фургоні чотирьохвісної вантажівки, у контейнері на причепі, на колісній або гусеничній платформі. Першою реалізовано буксировану версію на легкому причепі. Виносні пости управління можуть бути організовані з використанням існуючих засобів, створених для прототипа. Останнім часом брак даних щодо подальшого розвитку цієї розробки, втім, в експертному середовищі не виключають, що модифікація антени вживається у складі апаратури гарматно-ракетних комплексів «Панцир-СМ».
Нагадаємо, що про російські РЛС для контролю повітряної обстановки метрового діапазону такі як П -18 «Терек», 1Л125 «Ниобий-СВ», «Небо-У» Defense Express писав учора в матеріалі Ідентифікація ворога: російські РЛС для контролю повітряної обстановки. Ч.1.
Читайте також: РФ планує збудувати мережу "арктичних" РЛС "Резонанс-Н" на Далекому Сході
