Дуже часто шведський винищувач JAS 39 Gripen від Saab називають ледь не ідеальним літаком для Повітряних сил України. Але ряд рішень Дональда Трампа за останні кілька тижнів доволі сильно підкосили будь-яку впевненість у тому, що США є надійним партнером.
При цьому мова йде не лише про блокування допомоги Україні та погрози не обслуговувати F-16. Справа й в тому, що США дійсно можуть легко стримувати будь-який експортний контракт Saab на Gripen, про що чудово говорить ситуація з Колумбією, яка йде саме таким сценарієм. А причина у тому, що JAS 39 Gripen у всіх версіях, має доволі значну кількість американських комплектуючих.
Читайте також: Скільки часу треба на створення ядерної бомби розвиненим країнам, бо світ на порозі каскадного розповсюдження
І на першому місці - двигун. У старіших Gripen C/D - локалізована версія F404 під назвою Volvo RM12, у новіших Gripen E/F - F414 від General Electric. При цьому свого часу історія могла піти абсолютно іншим шляхом, бо пропозицію замінити європейський двигун на американський розглядалась Saab ще у 90-х роках.
Ще у 1998 році була ідея встановити у літак версію двигуна EJ200 від Eurofighter, як мінімум Eurojet, що виробляє ці двигуни, пропонував це. З тоді оголошеного - двигун мав називатися EJ230, його потужність становила 102 кН, а особливістю було управління вектором тяги. Ця пропозиція була конкуруючою якраз з F414, інтеграція якого стала одним з нововведень у Gripen E/F.
Нагадаємо, що у старого Volvo RM12 тяга 80,5 кН, у F414-GE-39E, який має ті самі габарити, але трохи легший - 98 кН, при цьому у F414 немає вектора. У оригінального EJ200 з Eurofighter тяга 90 кН, він також немає вектора тяги, на 8 см довший, на 15 см вужчий та на 120 кг легший за F414 для Gripen.
Водночас спеціальний EJ230 мав бути на 22 кН потужнішим (102 кН) за рахунок нового вентилятора з вищим ступенем стиснення. Історія розробки цього двигуна губиться десь у 2010-х роках, коли країни європейські країни-оператори Eurofighter не реалізували заплановане замовлення Tranche 3B, яке мало включати новий двигун EJ230.
Таким чином провести ремоторизацію Gripen звісно можливо, але для цього потрібно переконструювати літак та вочевидь сконструювати окрему версію двигуна під нього. Тим більш, з урахуванням конструктивних змін пов'язаних із тим, що Gripen - однодвигуний літак, а Eurofighter - дводвигунний.
Водночас серед американських комплектуючих у Gripen далеко не лише один єдиний двигун. З одного боку фігурує інформація, що приблизно 30% деталей у Gripen E/F мають американське походження. З іншого можливо знайти ілюстрацію на якій показана кооперація виробництва основних вузлів та агрегатів літака за останнім контрактом з Бразилією 2014 року, на який з американського лише двигун.
У будь-якому випадку, загалом ситуація з експортним потенціалом Gripen у нових безпекових реаліях стає дедалі похмурішою. У будь-якому випадку востаннє літак змогли продати майже 11 років тому, а його продаж та подальше обслуговування зав'язане на США. Саме тому можливо прийшов час струсити пил з рішень 90-х років.
Читайте також: Поява атомної субмарини в КНДР може означати те, що РФ передала потрібні технології непомітно для супутників
