Роботизовані платформи для ЗС України: включають в ДОЗ-2021 і готують до параду

Роботизовані платформи для ЗС України: включають в ДОЗ-2021 і готують до параду
3298

Нас може чекати несподіванка. За інформацією Defense Express, на військовому параді до тридцятиріччя незалежності України серед нових зразків бойової техніки можуть проїхати і роботизовані платформи. Як відомо, проведення військового параду визначено відповідним Указом Президента. Наповнення парадних колон новими зразками техніки та озброєнь вже є приводом для активних кулуарних обговорень, представлення пропозицій і оцінки їхньої реалістичності. Серед іншого, нарешті дійшла черга і до вітчизняних роботизованих платформ. Отже, готуймо роботів до параду? Чи все ж таки спочатку до справжньої служби?

Розвиток та застосування роботизованих платформ у повітрі, на землі, на воді і під водою - власне, вже давно домінуючий тренд. Провідні європейські країни та США планують посилити спроможності сухопутних військ за рахунок збільшення у їхньому складі різних роботизованих бойових платформ

Зс залізним "мулом" воювати легше...

В Україні на папері важливість цього напрямку також визнається у повній мірі. Тому підтвердження - Концепція застосування наземних роботизованих комплексів для виконання завдань Збройних Сил України. Ця Концепція була затверджена наказом начальника Генерального штабу ЗС України у 2016 р. і визначає орієнтири на період аж до 2030 р.

Читайте також: Битви роботів: світ та Україна (відео)

Концепція визначає, що створення і впровадження наземних роботизованих комплексів у ЗС України є однією з важливих передумов підвищення ефективності застосування військ, трансформації характеру, форм і способів ведення збройної боротьби. Роль і місце НРК у системі озброєнь ЗС України визначаються тим, що:

- роботизовані комплекси мають доповнювати традиційні види озброєнь та техніки практично у всіх формах і способах застосування військ (сил);




- можуть використовуватися для вирішення широкого кола завдань (розвідувальних, ударних, спеціальних) в різних умовах обстановки;

- можуть застосовуватися у війнах і збройних конфліктах різної інтенсивності, а також в ході миротворчих і антитерористичних операцій.

На тлі цього також було розроблено та затверджено оперативно-тактичні вимоги до шести типів роботизованих систем: вогневих, розвідувальних, тилових, інженерних, РХБЗ та наземного роботизованого протитанкового комплексу.

Вітчизняні розробники, у свою чергу, рухались власним шляхом, і за декілька років було створено низка наземних роботизованих платформ. Ось лише декілька найбільш відомих зразків.

Багатоцільовий транспортний засіб "Фантом" розроблявся підприємствами, що входять до складу державного концерну "Укроборонпром". "Фантом" позиціонувався як багатофункціональна платформа з колісною формулою 6х6 та 8х8.
Роботизований спостережно-вогневий комплекс “Мисливець” , який вже пройшов ряд випробувань на полігонах та в бойових умовах. Розробник - КБ “Роботікс”, київська приватна компанія.
Роботизована дистанційно керована платформа з гібридним приводом від львівської компанії від компанії Global Dynamics (раніше - Roboneers)
Роботизована платформа "Ласка" від приватної компанії "Інфоком Лтд" (м.Запоріжжя). Ця компанія також має гусеничну роботизовану платформу "Скорпіон", а також систему автономного водіння Pilotdrive.
Бойовий дистанційно-керований комплекс "Піранья" на гусеничній платформі розроблено київським ПАТ "Кузня на Рибальському".

Проте ступінь готовності того чи іншого зразка відповідати вимогам військових була різною. І відставала від можливостей, якого досягли закордонні зразки. Для наочності наведемо приклади розробок двох країн, які нещодавно були представлені у промороликах закордонних компаній.

Спочатку - це безпілотна наземна платформа (A-UGV) від німецької компанії Rheinmetall. Це модульне рішення, яке забезпечує допомогу військам у найрізноманітніших операціях. Від розвідки до забезпечення вогневої підтримки.

У свою чергу, південнокорейська Hanwha Defense теж днями показала цілу лінійку своїх нових багатоцільових безпілотних наземних транспортних засобів, що створені з прицілом на дії на полі бою майбутного. Чи вже, може, сучасності?

Що ж до систем "made in Ukraine", що наша компанія Defense Express детально відслідковувала долю усіх роботизованих платформ української розробки. Деякі з них потрапили до нашого демороліку ще у 2018 році.

З того часу одні розробники втратили інтерес до взаємодії з Міноборони і переорієнтувались на цивільний сектор, деякі - взагалі припинили активність за цим напрямом ( та ж "Кузня на Рибальському"та "Укроборонпром" з "Фантомом").

Але найбільш витривалі все ще є учасниками цих роботизованих перегонів. Про них ми розповімо найближчим часом. Тож історія з бойовою роботизацію ще матиме продовження . Але вкрай важливо, аби все не обмежилось лише парадною "кампанейщиною".

Також відомо, що з боку командування Сухопутних військ ЗС України оголошено пропозиції включити в ДОЗ-2021 декілька зразків роботизованих платформ двох типів. Власне, ця "опція" вже тривалий час існує в рамках чинної Державної програми розвитку озброєнь та військової техніки ЗС України. Проте до конкретних закупівель продукції вітчизняних виробників справа щодного разу ще не доходила. Бо нашим платформам та їх розробникам ще треба витримати горнило державних випробувань.

Звісно, тут бойовим "іноходцям" - американським, турецьким чи польським, - може бути простіше. Насьогодні українською армією застосовуються зразки роботизованих комплексів розвідки та розмінування, які у обмеженій кількості надійшли за програмою допомоги від закордонних партнерів - це такі платформи як Talon, Andros F6A, Codham, Digital Vanguard ROV. Чи зможуть їх потіснити українські виробники за межами парадних розрахунків? Отже, все найцікавіше - попереду.

Читайте також: ДНДІ почав випробування нової роботизованої платформи Camel (фото)