Битви роботів: світ та Україна (відео)

Британія формує роботизований взвод, а де «рояться» наші роботи ?
842
Битви роботів: світ та Україна (відео)

Провідні європейські країни та США планують у середньостроковій перспективі розвинути спроможності сухопутних військ за рахунок збільшення у їхньому складі роботизованих бойових платформ різного призначення. Велика Британія купує автономні платформи в рамках нової концепції. А де «буксуємо» ми?

Цього тижня по закордонних ЗМІ широко розійшлися прес-релізи, що збройні сили Великобританії замовили у компанії Rheinmetall BAE Land Systems чотири роботизовані платформи Mission Master.

Багатофункціональні платформи Mission Master від компанії Rheinmetall

Нових «залізних мулів» армія Великої Британії отримає вже на початку 2020 р. Кожна платформа може перевозити корисне навантаження вагою до 500 кг. Це можуть бути боєприпаси, тактичне та медичне устаткування. Mission Master може працювати в автономному або напівавтономному режимі. Безпілотні наземні транспортні засоби мають стати частиною програми формування роботизованого взводу у Сполученому Королівстві. Ця програма призначена для відпрацювання методик та способів, як саме безпілотні машини можуть підвищити бойову ефективність і можливості піхотних військ на рівні взводу.

Читайте також: Мультикоптери: вибір сучасного війська ч.2

Тепер – про те, що стоїть за цією новиною.

Безпілотний рух до мети

Роботизований взвод – один зі складових реалізації більш широкої концепції, яку армія Великої Британії запланувала реалізувати упродовж найближчих п’ятнадцяти років. За доступною інформацією, концепція скерована на застосування у складі сухопутних військ автономних маневрених батальйонних груп.




Така група буде нараховувати до 350 бійців, що матимуть 50 транспортних засобів та 80 робототехнічних і автономних систем (переважно по 2 безекіпажні платформи (наземну та БПЛА) на одну транспортну одиницю). Згідно з концепцією, частина наявних БПЛА має забезпечити, окрім візуальної, ще й акустичну розвідку на полі бою, а наземні роботизовані системи, оснащені зброєю, призначені максимально замінити людський ресурс при веденні контактних бойових дій з противником.

Ударна група повинна вести автономні бойові дії протягом 7 днів

Така ударна група повинна бути спроможною вести автономні бойові дії протягом 7 днів у відриві від основних сил на відстані до 1600 км та забезпечити оборону кількох розосереджених у просторі ділянок проти рівнозначного противника у військовому конфлікті низької інтенсивності.

Сенсорна система батальйонної групи на відстанях до 15 км має бути спроможною виявляти та забезпечувати ураження цілей, а на дальності до 30 км – досягти повного розуміння ситуації на полі бою на основі використання штучного інтелекту.

Зазначені відстані (15 км та 30 км) можна трактувати як рубежі найближчої та подальшої бойових задач перспективної батальйонної групи відповідно. Однак замість визначення окремих рубежів у відповідальній зоні просторового сектору, що було притаманно традиційним тактичним нормативам, вимоги до сенсорів та вогневих засобів висуваються з урахуванням потреби ведення розвідки та ураження цілей у 360 градусній зоні за азимутом.

Провідні європейські країни та США планують посилити спроможності сухопутних військ за рахунок збільшення у їхньому складі роботизованих бойових платформ

Цілком доречно планується поширити зазначені вимоги й на засоби протиповітряної оборони батальйонної групи. Визначена необхідність ураження цілей на висотах та відстанях до 15 км та забезпечення інформацією про цілі у радіусі до 30 км. Іншим важливим моментом є дорожня карта досягнення різних рівнів здатності до технічної взаємодії СВ Великобританії з країнами НАТО.

В ній, зокрема, було визначено:

на першому етапі - досягти спроможності до безконфліктного співіснування у спільному географічному районі без технічної взаємодії (передбачена наявність людської взаємодії на основі взаємодовіри та розуміння у поєднанні з процедурною взаємодією);

на другому етапі – технічної сумісності при виконанні спільних завдань, у тому числі за концепцією “цифрового вогню”.

З 2025 р. планується вийти на рівень повної інтеграції (плавне злиття та технічна взаємозамінність) з тим, щоб у 2035 р. забезпечити спроможність когерентних дій батальйонних груп 20-25 націй.

А де «рояться» наші роботи?

Роботизована дистанційно керована платформа з гібридним приводом від львівської компанії Roboneers

Такі амбітні цілі є проявом загальносвітових тенденцій розвитку форм і способів ведення бойових дій і свідчать про необхідність докорінного перегляду оперативно-тактичних вимог до озброєння та військової техніки Збройних Сил України. Ну, звісно, якщо ми хочемо збудувати технологічну армію.

Роботизація війська є незворотною тенденцію. Вона має спричинити зміну форм і способів ведення збройної боротьби, а також суттєво зменшити ризики для особового складу при виконані бойових, антитерористичних чи миротворчих операцій.

Роботизований спостережно-вогневий комплекс "Мисливець"

В ЗС України цілеспрямовані заходи щодо розробки та впровадження до складу підрозділів наземних роботизованих комплексів військового призначення не проводяться. За цим інноваційним напрямком провідні країни світу значно випереджують Україну. У військових частинах ЗС України наземні роботизовані комплекси (за виключення зразків закордонного виробництва для виконання завдань розмінування) відсутні.

Водночас, в країні існує певний науково-технічний потенціал для створення наземних роботизованих комплексів військового призначення. Вітчизняні розробники головно орієнтовані на створення багатофункціональних наземних роботизованих платформ для виконання розвідувальних та бойових функцій.

Роботизована платформа "Ласка"

З 2016 р. з’явилося декілька макетних зразків, представлених як державними, так і приватними компаніями. Поміж різних розробок Defens Express виділив найбільш відому «п’ятірку», де у кожного з проектів – своя унікальна доля.

1. Роботизований спостережно-вогневий комплекс "Мисливець" (РСВК-М3), який вже пройшов ряд випробувань на полігонах та в бойових умовах. Розробник - КБ “Роботікс”, київська приватна компанія.

2. Роботизовані платформи "Ласка" та "Скорпіон"від приватної компанії "Інфоком Лтд" (м.Запоріжжя). Ця компанія також розробила систему автономного водіння PilotDrive.

3. Львівська приватна компанія Global Dynamics (нині Roboneers) розробила роботизовані, дистанційно керовані платформи з гібридним приводом у двох версіях – бойовій та транспортній.

4. Багатоцільовий транспортний засіб "Фантом", який розроблявся підприємствами оборонного комплексу України та спецекспортерами, зокрема, "Спецтехноекспортом", що входять до складу державного концерну "Укроборонпром".

"Фантом" був виконаний як багатофункціональна платформа з колісною формулою 6х6 та 8х8. Про долю "Фантома" - у нашому відео.

5. Бойовий дистанційно-керований комплекс "Піранья" на гусеничній платформі, який розроблено київським ПАТ "Кузня на Рибальському". Проект заморожено.

Дистанційно керований комплекс «Піранья»

Висновки

Вирішення проблеми роботизації військ потребує довгострокового планування відповідних заходів з урахуванням ролі і місця наземних роботизованих комплексів (НРК) різного призначення в системі ОВТ ЗС України.

«Фантом» з колісною формулою 8х8.

Також (як пропозиція) має буде визначено головну наукову установу у державі, яка буде координувати наукову роботу в галузі роботизації, забезпечувати техніко-економічне обґрунтування планів розробки і постачань роботизованих комплексів військового призначення, розробку відповідних технічних (тактико-технічних) завдань та наукове супроводження таких комплексів на всіх етапах їхнього життєвого циклу, здійснювати розробку нормативно-правових документів.

«Фантом» з колісною формулою 6х6

Документи мають регламентувати не лише застосування НРК та інших роботизованих систем (комплексів) в ході бойових дій та за мирного часу, а також ступінь і порядок відповідальності посадових осіб за аварійні ситуації і катастрофи, які можуть виникати під час застосування (експлуатації) НРК.

Також доречним є питання щодо формування експериментальних військових частин у складі Збройних Сил. У цих «бойових лабораторіях» має проходити дослідна експлуатація зразків роботизованих систем, має відпрацьовуватися тактика застосування повітряних та наземних роботизованих систем у різних видах бойових операцій, готуватися пропозиції для підготовки відповідних розділів бойових статутів.

Це повинно суттєво скоротити час введення нових зразків техніки до штатних підрозділів Збройних Сил, забезпечить їхнє оптимальне застосування особовим складом, мінімізує ризики малоефективних або надмірних технічних рішень з блоку розробників/постачальників, або недолугих тактичних чи організаційних рішень з боку військових/споживачів.

І головне. Підвищення оперативних спроможностей та бойової ефективності частин та підрозділів Збройних Сил України за рахунок використання безпілотних роботизованих систем для застосування у повітрі, на суходолі чи воді залежить від трьох ключових складових. Це техніка, тактика та навички.

Безпілотний зразок повинен мати усі необхідні тактико-технічні можливості, які дозволяють військовому гарантовано виконувати завдання.

Тактика застосування роботизованих систем має бути відображена у бойових статутах

Тактика застосування роботизованих систем усіх класів має бути відображена у бойових статутах, настановах чи рекомендаціях, які визначають методи та способи застосування нових технологічних платформ у різних видах бойових дій та інших операціях, де застосовуються військові чи миротворчі контингенти.

Навички щодо застосування безпілотних комплексів мають бути добре відпрацьовані та засвоєні на усіх рівнях - від оператора платформи (якщо комплекс не є достатньо автономним) до командира підрозділу, який надає наказ на використання таких комплексів (систем) на етапі планування чи ведення операції.

Читайте також: Мультикоптери: вибір сучасного війська ч.1