Оперативно-тактичний розвідувально-ударний БпАК Bayraktar TB2
Україна стала другим після Катару закордонним покупцем комплексу Bayraktar TB2. В арсеналі наших Збройних Сил це перший і поки що єдиний оперативно-тактичний розвідувально-ударний безпілотник. Перед ухваленням рішення про закупівлю Bayraktar ТВ2 українські військові аналізували можливості ізраїльського ударно-розвідувального БпЛА Heron від IAI з секретною ціною, китайського СH-4B за $40 млн, а також американського комплексу MQ-9 Reaper з двома літаками та ціною у $90 млн. Виявилось, що з цього переліку постачати таку зброю Україні ніхто, крім Туреччини, не був готовий. Політика була сильнішою за ціну. Та й з Туреччиною перемовини тривали чотири роки, і певним поштовхом стала готовність української сторони долучитись до перспективних збройових проєктів, які цікавили Туреччину.
Контракт на закупівлю Bayraktar TB2 з Україною був підписаний в січні 2019 року. Загалом йшлося про 6 ударно-розвідувальних безпілотників, 3 мобільні наземні станції управління, 6 канадських оптико-електронних систем Wescam, засоби контролю, обслуговування та ремонту включно з запасними частинами. Загальна вартість комплексу склала $70 млн. Ракети – понад сотню – йшли за окремим прайсом. Компанія Baykar поставила свої безпілотники в рекордний термін. Перша половина комплексу надійшла до Збройних Сил України вже в лютому, друга – у жовтні 2019 року. Також у Туреччині пройшли підготовку більш як 50 українських військових. Програма навчання охоплювала широкий спектр навчальних курсів, від підготовки пілотів та обладнання для виконання завдань і до питань ремонту та сервісного обслуговування електричних і механічних систем, а також наземного устаткування.
Місцем базування нової української безпілотної ескадрильї з турецьких БпАК, найімовірніше, стане Старокостянтинів, де є необхідні інфраструктурні об’єкти для забезпечення польотів БпЛА й організації бойової підготовки та життєдіяльності. Проте українські військові зможуть застосувати Bayraktar TB2 з будь-якого придатного аеродрому.
Як повідомило в кінці грудня 2019 року Управління безпілотної авіації Командування Повітряних сил, оператори Bayraktar TB2 уже з початку 2020 року розпочнуть заходи з бойової підготовки на цих комплексах. Зараз Bayraktar TB2 очікує на реєстрацію та сертифікацію в Управлінні регулювання державної авіації України. Лише після цих обов’язкових процедур військові зможуть використовувати й експлуатувати цю техніку. Поки ж з другої половини січня розпочнуться тренування на тренажері, потім Bayraktar TB2 планується підняти в повітря вже в рамках бойової підготовки.
Максимальна злітна маса безпілотника – 560 кг, з якої 55 кг – корисне навантаження. Це апаратура для здійснення розвідки вдень і вночі, а також кероване озброєння. Для українських військових Bayraktar відкриває дійсно нові можливості. Насамперед – постійний контроль над противником вздовж лінії зіткнення на сході країни. Це забезпечується не тільки здатністю турецького дрона літати більше доби, а й надпотужною оптичною станцією з приголомшливим зумом, з тепловізором і лазерним далекоміром. Максимальна дальність польоту Bayraktar TB2 становить 4000 км, які він здатний долати, керуючись програмою або перемикаючись між різними станціями управління. Тобто, він може без посадки з десяток разів пролетіти вздовж лінії протистояння в зоні проведення операції Об’єднаних сил.
На кадрах повітряної роботи Bayraktar TB2 можна оцінити здатність дрона виявляти окрему людину чи бойову техніку на відстані більше десяти кілометрів, розпізнавати ті чи інші зразки, супроводжувати декілька об’єктів одночасно і в режимі онлайн передавати точні координати для знищення цілей в разі потреби.
Турецький дрон спроможний виконати таке завдання і самостійно. Безпілотник Bayraktar може застосовувати керовані плануючі бомби двох типів вагою у 22 та 9 кілограм. Ці боєприпаси розроблені турецькою компанією Roketsan. Bayraktar може мати під крилом від двох важких до чотирьох легких бомб. Вони здатні вражати цілі на відстані від 500 м до 8 км з різних висот. Для точного влучення бомби ціль треба підсвічувати лазерним цілевказувачем. Максимальна відстань для виконання ударних місій у режимі онлайн становить 150 км. Вона залежить від штатного радіоканалу управління. Отже, Bayraktar може зіграти важливу роль під час спеціальних місій, коли необхідно завдати високоточного удару, зокрема у щільній забудові. Так, регулярне застосування Bayraktar TB2 у Туреччині, починаючи з 2015 року, дозволило істотно скоротити кількість терористичних актів і сприяло витісненню курдських угруповань на територію Іраку та Сирії. Лише за час проведення операції Olive Branch станом на весну 2018 року було знищено 1129 радикальних курдів, які Туреччина відносить до терористів, з яких 449 нейтралізовано озброєнням БпЛА Bayraktar TB2 (керованими бомбами МАМ-L та МАМ-C) та 680 шляхом наведення тактичної авіації, наданого цим безпілотником.
Bayraktar може виконувати завдання навіть в умовах, коли ворог застосовує системи радіоелектронної боротьби. Це перевірено, зокрема, практикою бойових дій на території Сирії, де Росія тестувала свої нові зразки засобів РЕБ. Ці системи РЕБ також застосовуються ворогом і на Сході України. Звісно, безпілотнику можуть загрожувати і ворожі зенітно-ракетні комплекси на кшталт "Буку" чи С-300/С-400, які Росія підтягнула до кордону з Україною. Проте вірогідність виявлення та знищення Bayraktar сучасними засобами ППО ворога складатиме від 30 до 60 відсотків, що відповідає показниками стосовно і пілотованих літаків – як бойових, так і розвідувальних. Але в одному випадку йдеться про безпілотний дрон, а в іншому – про життя людей.
Оперативно-стратегічний розвідувально-ударний БпАК Akinci
У серпні 2019 року було оголошено про створення спільного підприємства між компанією "Укрспецекспорт" і турецьким підприємством Baykar. Нове підприємство отримало назву "Щит Чорного моря" та буде спеціалізуватися на аерокосмічних технологіях та розробці високоточної зброї. Одним із перших проєктів цього спільного підприємства cтане ударний безпілотний літальний апарат нового покоління Akinci. Двомоторний оперативно-стратегічний розвідувально-ударний БпЛА Akinci створюється з 2016 року. За своїми розмірами він втричі більший за Bayraktar ТВ2.
Akinci має розмах крил 20 м, а довжину – 12,3 м. Максимальна злітна вага безпілотника становить 5500 кг. Ємність корисного навантаження складає 1350 кг, при цьому 450 кг розміщується у внутрішніх відсіках безпілотника, а 900 кг – на зовнішніх точках підвісу. Максимальна висота польоту Akinci становить 40 000 футів (12000 м), а робоча – 30 000 футів (9000 м), тривалість польоту – понад 24 години.
Ці високі льотні характеристики забезпечуються двома українськими двигунами АІ-450Т розробки ДП "Івченко-Прогрес" із Запоріжжя. З самого початку на Akinci турки збиралися ставити двигуни європейських виробників. Але зіштовхнулися з експортними обмеженнями. Тепер за "серце" Akinci відповідає Україна. Ці двигуни нам показали на випробувальному стенді компанії Baykar. Однак варто зазначити, що турецька сторона намагається підстрахуватися на випадок "форс-мажорних" обставин і про всяк випадок передбачає можливість встановлення на борт Akinci також і канадських двигунів виробництва Pratt&Whitney.
Перший випробувальний політ нового ударного безпілотника з українськими двигунами відбувся 6 грудня 2019 року. Akinci пробув у повітрі 16 хвилин і здійснив плавну автоматичну посадку. "Це історичний момент для Туреччини. Всі основні системи та підсистеми на Akinci під час польоту працювали дуже добре. Ми дуже пишаємося нашим результатом" – пояснив нам виконавчий директор компанії Baykar Халук Байрактар. Akinci планується прийняти на озброєння турецької армії вже у 2021 році.
Akinci оснащений сучасними тепловізійними й оптичними системами спостереження та сенсорами, включно з радарами з активною фазованою антенною решіткою. Для Akinci також розробили комп’ютер з системою штучного інтелекту – для покращення автономності під час польоту, а також для виявлення цілей та визначення їх координат. Згодом ці нові процесори та програмне забезпечення, як обіцяють, також з’явиться і на Bayraktar ТВ2. У компанії нам пояснювали, що на борту Akinci буде встановлено обладнання для виявлення радарів протиповітряної оборони противника та їх ураження за допомогою керованих боєприпасів. Це дозволить зменшити рівень бойового навантаження на літаки винищувальної авіації.
Однією з головних особливостей Akinci є можливість його оснащення широким спектром боєприпасів, які застосовуються у звичайній авіації. Йдеться про різні типи ракетного та бомбового озброєння, зокрема, і далекобійні крилаті ракети SOM турецької компанії Roketsan, які здатні знищувати цілі на відстані близько 250 км та побудовані з використанням стелс-технологій. До речі, для цієї ракети турбореактивні двигуни також розробляє запорізьке підприємство "Івченко-Прогрес". Хоча спочатку Туреччина оптимістично сподівалась на французькі, а згодом і на власні розробки.
Поєднання характеристик Akinci з можливостями крилатої ракети SOM робить його ефективним авіаційним комплексом, який стає справжньою "довгою рукою", що здатна "дістати" противника навіть не наближаючись до зони дії його зенітних ракетних комплексів. Крім того, безпілотник також здатний нести на своєму борту ракети Cirit, легкі керовані бомби MAM-L і MAM-C, а також звичайні бомби Mk.81 (113 кг) і Мк.82 (227 кг).
Ударний безпілотний винищувач
Наступним перспективним проєктом для підприємства Baykar, а також українських розробників та виробників, є створення ударного безпілотного винищувача. "Наш черговий крок, який ми здійснимо в найближчому майбутньому – це створення ударного безпілотного винищувача, який буде мати високі маневрові характеристики та звукову швидкість. Це буде великий проєкт і ми віримо, що Туреччина спільно із сусідніми та дружніми країнами його реалізує", – зазначив Халук Байрактар в коментарі Defense Express.
У літака ще немає назви. Проте є тактико-технічні вимоги. Безпілотний літак-винищувач максимальною вагою до 3,5 тонн має підніматися на висоту понад 12 км і виконувати політ тривалістю до 5 годин. Управління – за допомогою супутникових систем. Маса озброєння чи корисного навантаження – до 1 тонни. Безпілотник повинен знищувати як наземні, так і повітряні цілі. Швидкість у понад 900 км на годину мають забезпечити доопрацьовані українські турбореактивні двигуни AI-25TLТ також від українського "Івченко-Прогрес".
Наразі тривають перемовини між сторонами націлені на досягненні взаємовигідної угоди щодо виробництва турбогвинтових двигунів АІ-450 до оперативно-стратегічного БпЛА Akinci. Потенціал двосторонньої співпраці між українською та турецькою компаніями оцінюється у понад 500 двигунів на загальну cуму у понад $600 млн.
Звісно, за цей час Туреччина буде працювати і над власними двигунами. І до літаків, і до ракет. Але в України є всі можливості, аби на підґрунті нових проєктів підтягнути і власні компетенції у створенні безпілотних комплексів, які вже втілює турецька компанія Baykar. Бо крила стають більшими та сильнішими у тих, хто, попри усі обмеження, має амбіції та сміливість ці крила розправити.
Сергій ЗГУРЕЦЬ, Олег КАТКОВ, Антон МІХНЕНКО, Defense Express
