Німеччина хоче розгорнути шість батарей (рот) ударних безпілотників середньої дальності, на рівні українських "Булава", чи російських "Ланцет", у своєму війську до 2029 року. Також буде створено ще одну на 60-150 солдатів, що будуть оснащені далекобійними "діпстрайк" дронами.
Про це розповів інспектор армії генерал-лейтенант Крістіан Фройдінг на парламентському вечорі Асоціації підтримки німецької армії в Берліні. Наразі Бундесвером ведуться випробування відповідних засобів, які називають баражуючими боєприпасами.
Читайте також: США замовили розробку орбітального перехоплювача SBI, який буде збивати ядерні ракети ще на старті
Також згадується, що ведеться робота над проєктами, що мають виявляти ворожі дрони та захищати від них інфраструктуру. Ну, і в манері будь-якої сучасної промови, наголошено на важливості даних та штучного інтелекту.
2029 рік це досить нескоро, враховуючи наявність загрози від РФ вже сьогодні, а перша з батарей середньої дальності має бути готова до бойових дій вже у 2027 році. Тож генерал-лейтенант сказав, що ведеться пошук рішень для закриття дірок.
Від Defense Express зазначимо, що перед нами гарний приклад того, що європейцям, попри всі запевнення, потрібен час на оснащення сучасними безпілотними бойовими системами. І хоча використовуються перевірені в Україні комплекси, як от від компаній Helsing та Stark, треба пройти всі кроки західної бюрократії.
Тут можна згадати, що під час випробування БПЛА середньої дальності лише один з трьох учасників показав результат, одначе контракт дали всім. Тож і HX-2, і Virtus, і пропозиція від Rheinmetall увійдуть до німецького арсеналу.
Звісно, потім вийшли пояснення щодо ітеративного розвитку засобів, який враховує проблеми та нові вимоги. І Бундесвер хоче дещо іншого підходу у використанні таких дронів самими на противагу до України, де це часто розвідувальний та ударний безпілотники працюють разом.
Тобто існує багато проблем та обмежень, які потрібно подолати, щоб озброїти Німеччину новими ударними БПЛА. Проте принаймні робота ведеться у правильному напрямку з адаптацією технологій, а не лише йде обговорення потреби.
Читайте також: Що треба аби оснастити бригаду ППО малої дальності для країни НАТО на прикладі Швеції
