Харківський "Завод ім. Малишева", що входить до складу ДК "Укроборонпром", виготовить танк "Оплот". За інформацією Defense Express, відповідний контракт був підписаний у січні з одним із спецекспортерів концерну.
Угодою передбачено виготовлення лише одного зразка у короткі терміни.
Читайте також: Кінець "УАЗикам", останній цвях у труну F-35 та випробування САУ "Богдана": події тижня від Defense Express
"Оплот", судячи з усього, має бути готовий спеціально до параду 24 серпня 2021 року, а надалі використовуватись на міжнародних виставках.
Враховуючи те, що програма імпортозаміщення "Оплоту", який зараз має вагому частину комплектуючих російського виробництва, розрахована до 2023 року, цей танк не буде мати нічого спільного із реальним серійним зразком.
Також залишається відкритим питання - з яких саме деталей буде збиратися цей танк. А також загальний сенс цієї задачі, яка немає нічого спільного з обороноздатністю країни та нагадує радянську показуху, яка зараз продовжує "цвісти" у РФ, де на парадах з 2015 року продовжують показувати "Армату".
Під питанням залишається ціна контракту, який був підписаний директором заводу Василем Криласом. Попри те, що собівартість "Оплоту", за умови використання західних комплектуючих, становить понад 5 млн доларів, у контракті фігурує сума лише на 3,5 млн доларів. А реальні технологічні строки виготовлення одного "Оплоту" становлять не менше 8 місяців, що не дає жодного шансу виготовити повноцінний танк з нуля.
Тобто ні ціна, ні строки не дають можливості говорити про те, що цей "Оплот" буде повноцінною машиною без російських комплектуючих.
Проте слід зазначити, що на "Заводі ім. Малишева" вже не перший рік будується ще один "Оплот", який був замовлений США ще у 2018 році, проте досі не переданий замовнику. І цілком можливо, що на парад виведуть саме цей зразок, якщо, звісно, його добудують.
У будь-якому випадку, ситуація на "Заводі ім. Малишева" залишається далекою від стабільної, навіть з урахуванням того, що підприємство з 2012 року знаходиться у стадії банкрутства.
Почали накопичуватися борги по заробітній платі - рядові працівники не бачили її вже два місяці. А днями завод відключили від постачання газу через велику заборгованість, що ставить під загрозу зупинення ливарної ділянки.
Водночас одне з небагатьох стабільних замовлень з Пакистаном постраждало через намагання керівництва "Укрспецекспорту" та представників концерну використати фірму нового посередника Raviana. Це зумовило зрив контракту на 80 млн доларів на постачання двигунів для танку Al-Khalid.
Щоправда, в концерні та "Укрспецекспорті" цей програш, звісно, не визнається. Бо, мовляв, ці кошти Пакистан перерозподілив на інший контракт з Україною. Але цікаво, що і другий контракт, що готується до підписання з Пакистаном на проведення капітального ремонту частини з раніш поставлених 320 танків Т-80УД, теж зазнав змін. У порівнянні зі стартовою версію він значно схуднув у прибутковості для безпосереднього виконавця – "Заводу ім. Малишева".
Причому дефектація танків, яким "ЗіМ" має провести капітальний ремонт, не проводилась. Тобто ремонтувати їх будуть по стабільній ціні, а не в залежності від реального стану, що потенційно загрожує збитками для виконавця - "Заводу ім.Малишева". Проте застережень з боку нинішнього керівництва заводу, втім, не надходило.
В цих умовах жодного адекватного контракту на виготовлення бронетехніки для українського війська "Завод ім. Малишева" не бачив з часів "Булата".
І, звісно, якщо використати державний підхід, логічним було б завантаження заводу виробництвом серійної продукції, в першу чергу, для ЗСУ. Щонайменше - зварюванням корпусів для БТР-4, бо спеціально створена для цього ділянка простоює вже роками.
Дуже показово, що всі рішення як щодо виготовлення "парадного" "Оплоту", так і беззастережна готовність приставати на умови зовнішньоекономічних контрактів, що нав'язані спецекспортерами, нинішнє керівництво "Заводу ім. Малишева" ухвалює на тлі кадрового конкурсу, який проводить "Укроборонпром" на посаду директора цього підприємства.
На посаду директора "Заводу ім. Малишева" претендують з десяток кандидатів. Серед них, наприклад, Герман Сметанін, Сергій Зеленський, Юрій Бондар, Сергій Подолян, Дмитро Гриценко - син колишнього директора "ЗіМ" Геннадія Гриценка, Олександр Чурсін і, власне, нинішній директор Василь Крилас. Він був призначений на цю посаду 9 січня 2020 року - з крісла заступника концерну "Укроборонпром" з виробництва, де пропрацював лише декілька місяців.
Дуже хотілось би помилитись, але критичний досвід говорить таке: у кадровому конкурсі переможе той, хто буде обіцяти нездійсненне, вміє жити одним днем і не буде запитувати зайвого. Здається, така "ідеальна" кандидатура для концерну вже є.
Читайте також: Танкове протистояння з РФ: чим Україна має відповісти на Т-72Б3, Т-90М та "Армату" (відео)
