Віце-прем'єр-міністр Олег Уруський заявляє про те, що Україні потрібна своя боєприпасна галузь. Contra spem spero?

Зі слів та обіцянок патрони не робляться
Віце-прем'єр-міністр Олег Уруський заявляє про те, що Україні потрібна своя боєприпасна галузь. Contra spem spero?
2723

"Ми, на превеликий жаль, за ці шість років займалися тільки розмовами". Так Віце-прем’єр-міністр – міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олег Уруський у інтерв'ю агенції РБК-Україна окреслив поточний стан зі спроможністю виготовляти в країні патрони і снаряди. Здається, з боєприпасними проєктами починаємо заходити на нове коло...

"Я глибоко переконаний, що Україна повинна мати власну боєприпасну галузь, починаючи від патронів і закінчуючи великокаліберними боєприпасами. Тому що практика свідчить, що коли ти знаходишся у стані бойових дій, то є мало охочих продавати тобі озброєння.

Сподіватися навіть на близьких партнерів не доводиться. Ми повинні себе забезпечувати цим самі.

Читайте також: Боєприпасне прокляття України

Після того, як ми тимчасово втратили Луганський патронний завод, а виробництва боєприпасів так і не запустили, то багато точилося розмов, що треба будувати завод. Розглядалися різні цінові пропозиції, різні майданчики, різні компанії. А по факту "віз і нині там".

Зараз йдуть перемовини з різними інвесторами. Ми плануємо, що буде створена холдингова компанія по спецхімії та боєприпасам, яка саме і буде опікуватися питанням створення цієї галузі".




Так Віце-прем’єр-міністр – міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олег Уруський заявив у інтерв'ю агенції РБК-Україна описав ситуацію з національними боєприпасними проєктами.

Коли ти знаходишся у стані бойових дій, то є мало охочих продавати тобі озброєння...

Втім, до створення холдингової компанії по боєприпасах ще треба дожити. А дії щодо реалізації зрозумілих виробничих проєктів потребують рішучості і оперативності вже сьогодні. Особливо якщо під терміном "виробництво" мається на увазі повноцінний випуск боєприпасів та їх основних елементів на наших підприємствах чи підриємстві, а не "складальне виробництво" з вже готових компонентів, вироблених іншими фірмами з інших країн.

Ми, на привеликий жаль, ці шість років займалися тільки розмовами...

В цілому дійсно можна констатувати, що ситуація і з виготовленням патронів до стрілецької зброї, і зі снарядами у нас в країні схожа переважанням заяв над конкретними результатами.

Вперше плани щодо створення в Україні нового боєприпасного виробництва на заміну втраченим потужностям Луганського патронного заводу та Донецького казенного заводу хімвиробів були озвучені за підсумками саміту Україна-НАТО в червні 2014 року в Брюсселі.

За результатами проведених концерном "Укроборонпром" у 2014-2015 роках переговорів про співпрацю з відомими західними компаніями-виробниками боєприпасів було підготовлено та передано на розгляд Кабінету Міністрів понад десять варіантів організації нового виробництва. Проте жодного продовження у цих пропозицій не було.

Потім у квітні 2017 р. була заява, що Канада може і готова допомогти українській оборонній галузі зі спорудженням нового заводу з виробництва боєприпасів. Ця історія теж залишилась без позитивих наслідків.

У липні 2017 року тодішній Президент Петро Порошенко озвучив плани щодо будівництва в Україні нового боєприпасного заводу за стандартами НАТО. Закріплене указом президента №183/2017 від 11 липня рішення РНБО про дофінансування сектора безпеки та оборони в 2017 році передбачало спрямування 1,4 млрд грн на закупівлю та виробництво боєприпасів за рахунок коштів спецконфіскації. Виробництво, втім, не почалося.

Коли ти знаходишся у стані бойових дій, то є мало бажаючих продавати тобі озброєння...

З 2018 р. в Україні діє Державна цільова програма створення та освоєння виробництва боєприпасів і продуктів спеціальної хімії. Вона фінансується в рамках Держбюджету України. Завдання – створити в країні потужності, які мають задовольнити потреби насамперед Збройних сил у боєприпасах різних типів.

З приводу заводу з виробництва боєприпасів до стрілецької зброї на нашому сайті є достатньо детальний матеріал Боєприпасне прокляття України. У ньому описані і загальні вимоги до такого заводу, і до продукції, яку він має виготовляти.

Такий вітчизняний патронний завод передусім має ліквідувати залежність України від зовнішніх джерел постачання стрілецьких боєприпасів, бути спроможним задовольнити існуючі потреби армії та у перспективі забезпечити переоснащення війська боєприпасами під стрілецьку зброю калібрів стандарту НАТО.

Задекларований курс на вступ до НАТО змушує вже сьогодні думати про майбутнє переозброєння війська та перехід на калібри Північноатлантичного Альянсу

Починаючи патронне виробництво фактично з нуля, маємо унікальну можливість від самого початку зробити все правильно.

Зокрема, обрати оптимальний напрямок розвитку своїх систем стрілецької зброї, зважаючи на передовий досвід і кращі напрацювання, накопичені роками конкуренції між системами озброєння колишнього Радянського Союзу та НАТО.

Організувати розробку та виготовлення сучасних боєприпасів з підвищеною бронепробивною здатністю, з огляду на постійне вдосконалення засобів індивідуального захисту вояків та схем бронювання техніки ворога.

Для цього у головній науковій установі оборонного відомства – Центральному науково-дослідному інституті озброєнь та військової техніки - вже розроблено технічні вимоги (технічні завдання) до боєприпасів, які потрібні нашим Збройним Силам. Ну, щонайменше, мене в цьому запевняли...

Колись показували, що у нас це вже є...

Що ж до виробництва артбоєприпасів калібром від 100 до 155 мм, то виготовлення усіх необхідних для них компонентів - снаряда, гільзи, підривача, вибухової речовини, пороху тощо - у форматі підпрограм та окремих проєктів якраз і було включено до Державної цільової програми створення та освоєння виробництва боєприпасів і продуктів спеціальної хімії.

Насьогодні за кожним з цих підпроєктів (окрім хіба що виготовлення підривачів, яке розгорнуто на новій виробничій базі на підприємстві "Імпульс") - або суттєві проблеми, або конкретні зриви.

Державна програма створення та освоєння виробництва боєприпасів і продуктів спеціальної хімії потребує змін та доопрацювання

Тож є вагомі підстави стверджувати, що нині ця Державна програма потребує змін та суттєвого доопрацювання. З огляду як на фактичний зрив її виконання, так і на нагальну необхідність перегляду її базових параметрів - від термінів виконання (її дія завершується вже наступного року), до обягів фінансування, кількості та номенклатури потрібної для Збойних сил продукції.

При цьому є нагальна необхідість оперативного втручання з боку чиновників найвищого рівня у порятунок окремих підприємств, від яких залежить майбутнє виконання завдань в рамках цієї Держпрограми. Насамперед йдеться про ДАХК "Артем".

Через невиконання зобов'язань з боку американської компанії Grey Fox Logistic щодо постачання необхідного устаткування для виробництва боєприпасів великих калібрів ДАХК "Артем" (ДК "Укроборонпром") нині стала юридичним заручником у іншого державного підриємства - ДП "Безпека", яке підпорядковане Мінекономіки.

Про стартову історію цих стосунків та залежності між цими підприємствами більш детально у нашому матеріалі Стокгольмський синдром "Укроборонпрому": нові деталі розкрадання грошей на виробництві боєприпасів

Боєприпасний напрям ДАХК "Артем" вирішило опанувати з 2016 р. з метою стати ключовим центром компетенцій в Україні.

Зараз "Артем" перебуває під загрозою виплати значних штрафів за позовом від ДП "Безпека" через невиконання державного оборонного замовлення на постачання устаткування для виготовлення боєприпасів в інтересах ЗС України.

При цьому є парадокс. "Якщо судову справу виграє державне підприємство "Безпека", то держава Україна лише програє", стверджують обізнані з подробицями цієї історії люди.

... У мене є сподівання, що ситуація навколо "Артема" у всіх деталях відома і керівництву Міністерства стратегічних галузей промисловості, яке разом з Міністерством економіки таки знайдуть вчасний вихід з цієї кризової ситуації. Інакше усі розмови про необхідність створенння у країні замкнутого циклу виробництва боєприпасів вкотре залищаться лише розмовами.

P.S.

Про подробиці трагічно-парадоксальної ситуації, що склалась навколо ДАХК "Артем", - у наших матеріалах найближчим часом.

Читайте також: Ані кадрів, ані нових снарядів: хтось таки буде крайнім?