Одразу дві європейські країни НАТО у наступному році мають почати виробництво протипіхотних мін - це Фінляндія та Литва. Обидві, а також, серед колег по Альянсу, ще й Польща, Латвія, Естонія оголосили про вихід із неї цього року на тлі загрози з боку РФ, яка ніяк не обмежує себе будь-якими нормами гуманітарного права.
Але окрім виходу із самої конвенції постає питання - а де взяти, при цьому у величезній кількості, ці самі протипіхотні міни. Й відповіддю на це, як мінімум для Фінляндії, Литви та Польщі, стануть власні виробничі потужності країн, про що пише Reuters.
Читайте також: Данія закупить додаткові F-35 і це після всіх розмов про анексію Гренландії
Зокрема у Литві саме національна оборонна промисловість має виконати замовлення на протипіхотні міни та стати одним з джерел їх постачання, про що повідомив заступник міністра оборони країни Кароліс Алекса.
Очільник оборонного комітету фінського парламенту Хейккі Аутто, також заявив, що країна, повинна мати власне виробництво таких засобів, які є "високоефективними та дуже економічними". При цьому обидва заявили про те, що будуть готові постачати протипіхотні міни й Україні.
Щодо Польщі, то у Polska Grupa Zbrojeniowa, яка є конгломератом значної частини польського ОПК, а також у ZSP Niewiadów, який є виробником боєприпасів, заявили, що готові виробляти протипіхотні міни. Водночас у ZSP Niewiadów уточнили, що до великомасштабного виробництва зможуть перейти лише на рівні 2027 року.
І зрештою, з боку Defesne Express, це все ще раз нагадує про те, що мало вийти з міжнародних договорів, необхідно мати й виробничі потужності. Або, якщо вони були ліквідовані, доволі швидко відновити компетенції. І, як здається, найлегше це може зробити саме Фінляндія, яка до речі приєдналась до Оттавської конвенції лише у 2012 році.
А одним з виробників мін у Фінляндії є Forcit Defence, яка зараз пропонує протипіхотну міну Hailstor направленої дії із дистанційним керуванням (за рахунок останнього вони не підпадають під Оттавську конвенцію).
Також на рівні 2023 року оголошувалось про завершальні етапи розробки нової протипіхотної міни, яка більш відома під назвою TOC, що веде Leijona Instituutti Oy. Ця міна належить до категорії вистрибуючих. Вона вистрілює заряд на висоту 20-30 метрів, що має до 4 тисяч готових уражаючих елементів. Це дозволяє уражати живу силу противника на дальності 50-100 метрів.
Але об'єктивно це не дуже масові вироби, якщо звісно мова йде про необхідність лише самої Фінляндії мати можливість поставити протипіхотні міни вздовж кордону з РФ, який довжиною понад 1,2 тисячі кілометрів.
А тому, цілком можливо, буде згадано те, що було у країні раніше. Наприклад, протипіхотна міна Putkimiina PM-68, яка є розвитком розробленої за часи Другої світової PM-43. Це міна-розтяжка загальною вагою 0,9 кг з ефективною зоною ураження у 15 метрів.
Друга Sakaramiina (SM 65-98), більш масова, яких загалом було вироблено понад 800 тисяч. Це маленька міна з лише 60 грамами вибухівки, нажимної дії, яка призначалась для травмування окупанта. При цьому якраз такий метод виведення живої сили противника з боєздатного стану більш ефективний.
А враховуючи те, що загалом країни НАТО, які вийшли з Оттавської конвецнії мають спільний кордон з РФ по суходолу близько 3 тисяч кілометрів, то такі рішення, як Sakaramiina SM 65-98 виглядають більш перспективними, ніж більш сучасні технологічні рішення.
Читайте також: Франція купує тисячу дронів у стартапу, якому лише 14 місяців: що це за дрони з ШІ, якими Harmattan AI їх так підкорила
