Те що FPV-дрони мають величезне значення на полі бою не потребує будь-яких доказів, як і те, що перевагу отримує та сторона, яка їх постачає у більшому обсязі. Фактично те саме, як з боєприпасами, але якщо західна артилерія має перевагу у дальності, точності та могутності, то відносно FPV-дронів, то як в Україні, так й у РФ їх збирають фактично з однакових китайських комплектуючих.
Тобто тут фактор кількості переважає над всіма й навряд може бути компенсований якимось іншим чином. А зараз Україна вже відстає від РФ у виробництві FPV-дронів. Про це говорить доволі шокуючий матеріал від українського Forbes. Видання, поспілкувавшись з українськими виробниками, констатує, що ситуація з дронами склалась не на бік України.
Читайте також: Поляки чомусь вирішили, що їх Abrams передали Україні, але це взагалі не так
Як повідомив засновник компанії DroneSpace Максим Шеремет в Україні щомісяця виробляється близько 50 тисяч FPV-дронів, у РФ, орієнтовно, 300 тисяч. Ці цифри можуть здатися завищеними, але видання наводить дані щодо місячного плану однієї української компанії Taf Drones - виготовити за грудень 12 тисяч дронів.
Залишаємо оголошені цифри щодо кількості виробництва у компетенції самого українського Forbes, а далі оцінимо лише випливаючи з цього умови за наявними "вхідними даними". Й з боку Defense Express зазначимо, що навіть у випадки помилки у кількості фахівці говорять про диспропорцію у виробництві на користь РФ у рази.
А це вже пов'язано з тим, що Кремль цілком може завалювати проблему грошима й системно почав вирішувати задачу з виробництвом FPV-дронів близько року тому. А також тим, що їх виробництво організується місцевими, як їх іменують у РФ, "ентузіастами" навіть на хлібних комбінатах.
При цьому ледь не щотижня у РФ дійсно на рівні державних ЗМІ повідомляють про передачу, чергові випробування, або початок виробництва різноманітних FPV-дронів: "Воробей", "ВТ-40", "Гортензия-10", "Лунь-7", "Бекас", "Упырь"...
Тобто у РФ це дійсно поставлено на потік, включно з напрямом на популяризацію цієї теми на державному рівні. Й у російському міністерстві торгівлі реалізують "нацпроєкт" з розвитку безпілотних авіасистем до 2030 року, окресливши потребу у кадрах у 1 млн фахівців.
Тобто лише у цій галузі промисловості планується задіяти 0,68% від всього населення, що для України для досягнення аналогічного ефекту потребуватиме залучення близько 2,5%. І саме у людському та фінансовому потенціалі вбачається основна проблема.
Бо збирання FPV-дронів - це здебільшого ручна робота з пайки готових деталей. А поточний брак фахівців в Україні вже складає 2000 інженерів за, як пише видання, консервативною оцінкою президента асоціації виробників дронів "Технологічні сили України" та голови наглядової ради оборонно-технічної компанії FRDM Вадима Юника. При цьому потреба є, як у фахівцях, які будуть "паяти" дрони, так й у конструкторах, спеціалістів зі зв'язку та РЕБ тощо.
Й загалом 200 наявних в Україні виробників дронів різного типу забезпечують лише 10-15% від загальної потреби, як зазначила засновниця фонду Dignitas Любов Шипович. Додавши, що для війська необхідно 200 тисяч FPV-дронів щомісяця. Тобто загальні цифри у потребі у 2,4 млн FPV-дронів на рік, що фактично дорівнюють потребі в артилерійських снарядах.
З боку Defense Express зазначимо, що такі цифри можуть здатися ідеалізованими. Й треба враховувати реальний стан речей, а він наступний: один розрахунок за один день чи одну операцію може випустити по противнику 15 FPV-дронів. А середня норма використання FPV-дронів в місяць для бригади - тисяча одиниць без урахування того, що треба мати резерв першої черги та стратегічні запаси.
Про це повідомив командир підрозділу аеророзвідки Terra 3-ї штурмової бригади Микола Волохов, який також нагадав, що у будь-якому випадку FPV-дрони не можуть замінити міномети або ж інше озброєння. Тобто навіть мільйони вироблених дронів-камікадзе на рік не перекривають потребу в інших видах боєприпасів.
Тобто на сьогодні мова йде про необхідність випуску озброєння у мільйонних тиражах, а потреба у таикх дронах буде постійно збільшуватись. А це вже прямо говорить про необхідність масштабування виробництва за рахунок автоматизації, що потребує наявності фактично "фабрики FPV-дронів" з конвеєром та роботизованими лініями.
А це більш ніж довготривалий процес, але вектор на нього має бути взятий, бо "на руках" таку кількість "спаяти" буде більш ніж важко. Але поки він буде реалізуватись, єдиним сценарієм все одно залишається масштабування виробництва дронів-камікадзе на поточних виробничих технологіях.
Читайте також: Shahed-и з 4G: навіщо, що може отримати ворог та як протидіяти
