"Укроборонпром" як гальмо прозорої конкуренції. Чому так і що треба змінити?

Державний концерн "Укроборонпром" намагається зберегти свою необґрунтовану монополію при експорті продукції військового призначення – всупереч інтересам вітчизняних виробників зброї
"Укроборонпром" як гальмо прозорої конкуренції. Чому так і що треба змінити?
109

Найближчим часом стане зрозуміло, хто переможе. Здоровий глузд, правові норми – чи клановий, антиринковий підхід "Укроборонпрому"

За даними, які має інформаційно-консалтингова компанія Defense Express, державний концерн “Укроборонпром» виступає категорично проти позиції іншого державного органу – Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, яке підготувало Проект постанови “Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 8 червня 1998 р. № 838 та від 12 липня 1999 р. № 1228”. Ця постанова має розглядатися на засіданні уряду вже найближчим часом, тому представники «Укроборонпрому» активно тиснуть на всіх чиновників, залучених до цього документу, щоб ці зміни не впроваджувати.

Що ж стоїть за цією постановою і навколо чого вирує залаштункова війна?

Йдеться про те, аби позбавити «Укроборонпром» виключного і незрозумілого в нинішніх реаліях права, за яким підприємства зобов’язані узгоджувати з концерном як маркетингову, так і цінову політику.

Читайте також: Ліга оборонних підприємств: підсумки року зі знаком питання

За тлумаченням постанови від 1999 р. ця вимога звучить так: «суб’єкти господарювання, яким в установленому порядку надані повноваження, під час проведення зовнішньоторговельних операцій з товарами військового призначення, зобов’язані здійснювати маркетинг ринку збуту і встановлювати зовнішні ціни з уповноваженим суб’єктом господарювання з управління об’єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі».

Цей рудимент залишився ще з часів, коли в Україні, власне, ще не було ні самого концерну «Укроборонпром», ні приватних компаній. Хоча нині більше половини державного оборонного замовлення в інтересах силових відомств виконують саме приватні оборонні компанії. Також ці компанії почали отримувати право самостійного виходу на зовнішні ринки з продукцією власного виробництва. І, звісно, розраховували на те, що зможуть самостійно визначати і маркетингові стратегії, і ціну на власний товар.




Але ці сподівання виявились передчасними. «Укроборонпром» вважає, що він може і надалі впливати на життя не лише державних, але й приватних компаній. І наполягає – як засвідчили нещодавні перемовини на підвищених тонах у Міністерстві розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, що все «має залишитись, «как при матушке».

У свою чергу, Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства займає цілком тверезу позицію. І розробило проект постанови Кабінету Міністрів України, що передбачає демонополізацію процесів зовнішнього ціноутворення при експорті суб’єктами господарювання товарів військового призначення, шляхом скасування відповідних норм у «старих» постановах.

Наша редакція звернулась до експертів, керівників підприємств та посадових осіб, аби почути їхні оцінки такої ситуації (ДК «Укроборонпром», сподіваємось, сам скаже за себе).

Олег БРЮШКОВСЬКИЙ, Генеральний директор «Ліги оборонних підприємств України»

«Громадська спілка «Ліга оборонних підприємств України» об’єднує найбільш потужні приватні оборонні підприємства країни. І правління Ліги, реагуючі на запити підприємств, неодноразово піднімало питання щодо внесення змін у нормативно-правові акти, які врегульовують і визначають порядок здійснення експортно-імпортних операцій і потребують якнайшвидшого коригування.

Одне з таких проблемних питань дійсно стосується зобов’язання приватних підприємств, які мають повноваження на експорт товарів військового призначення власного виробництва, здійснювати маркетинг ринку збуту і встановлювати зовнішні ціни за погодженням з ДК «Укроборонпром». Такий підхід, за нашими оцінками, порушує права «приватників» на здійснення зовнішньоекономічної діяльності.

Тому якнайшвидше затвердження Урядом змін до постанов Кабінету Міністрів України від 8 червня 1998 р. № 838 та від 12 липня 1999 р. № 1228, яке передбачає скасування таких обмежень, звісно, є кроком, який отримає беззаперечну підтримку з боку усіх підприємств, що входять до складу Ліги. Бо це сприятиме розвитку конкуренції та можливості для вітчизняних виробників товарів військового призначення самостійного виходу на зовнішні ринки, демонополізації діяльності Концерну у сфері державного експортного контролю. Ця позиція Ліги, до речі, була публічно оприлюднена у відкритому листі».

Юрій КІСКІН,заступник Директора компанії «Укрспецсистемс», що виробляє безпілотні авіаційні комплекси:

«Ми були першим підприємством в Україні, яке продало на експорт військовий безпілотний авіаційний комплекс і вже тоді зіштовхнулися з проблемами. Після укладення першого контракту ми отримали повноваження на здійснення експорту продукції військового призначення власного виробництва і були вимушені визнати, що оголошена попередньою владою “лібералізація” процесів насправді пройшла не повністю.

Основною проблемою є законодавчі обмеження щодо діяльності підприємств у здійсненні експорту продукції військового призначення. У двох постановах Кабінету Міністрів України – №838 і №1228 – є такий пункт: “Під час проведення зовнішньоторговельних операцій з товарами військового призначення уповноваженим суб'єктам господарювання здійснювати маркетинг ринку збуту і встановлювати зовнішні ціни за погодженням з уповноваженим суб’єктом господарювання з управління об’єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі з метою уникнення недобросовісної конкуренції». Сьогодні цим органом є ДК “Укроборонпром”.

Тобто, нині будь-яке приватне підприємство, яке хоче продати за кордон свою військову техніку і яке має на це повноваження, зобов’язане погодити маркетинг ринку збуту та цінову політику з “Укроборонпромом”. Ми вважаємо, що це є пряме втручання в господарську діяльність підприємств і для того, щоб ми могли говорити про реальну лібералізацію експортних процесів, потрібно ці пункти прибрати.

Повноцінне проведення лібералізації процесів експорту товарів військового призначення за кордон у результаті позитивно вплине на якість продукції, яку компанія постачає для задоволення потреб українських військових. Ми сподіваємося, що нинішня влада зробить лібералізацію такою, якою вона повинна бути насправді. Підприємства зможуть продавати на експорт продукцію, що цінується іноземними замовниками, а отриману валютну виручку спрямовувати на модернізацію виробництва, підвищення зарплат працівників та покращення продукту, який, в першу чергу, будуть отримувати наші Збройні Сили».

Сергій ЗГУРЕЦЬ, директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express

«Станом на початок 2020 року повноваження на право здійснення експорту, імпорту товарів військового призначення та товарів, які містять відомості, що становлять державну таємницю, мають 28 вітчизняних суб’єктів господарювання. Це і державні, і приватні компанії. І цей перелік збільшується.

Проте насьогодні жодна компанія в України не може почати переговори з іншою закордонною компанією доти, доки «Укроборонпром» не надішле листа в довільній формі, що, мовляв, дозволяємо вам такі переговори. І це стосується як компаній, що входять до концерну, так і тих, що не входить. Хоча де-юре дія тієї ж постанови №1228 поширюється лише на об’єкти державної власності в оборонно-промисловому комплексі. І не має жодного відношення до приватної сфери бізнесу. А сам «Укроборонпром» не має функцій регулятора, і може керувати лише своїми підприємствами. І не більше! Але так хитро і непомітно склалося, що, грубо кажучи, хтось дає або не дає вам право працювати з іншим. І цей хтось – ДК «Укроборонпром», який, по суті такий же об’єкт господарювання, як і ваша компанія. Звісно, це абсолютно неконкурентні умови.

Тож боротьба за приведення правил гри до норм здорового глузду тривала десь рік. І нинішня позиція Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства є результатом цієї достатньо тривалої бюрократичної тяганини.

У підсумку було вирішено, що вимоги, на збереженні яких наполягає «Укроборонпром», мають ознаки антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються встановлення цін та розподілу ринків, не сприяють розвитку конкуренції та обмежують для вітчизняних виробників товарів військового призначення у можливості самостійного виходу на зовнішні ринки.

Тож проект постанови, серед іншого, і передбачає демонополізацію процесів зовнішнього – тобто залежного від вподобань «Укроборонпрому» - ціноутворення при експорті суб’єктами господарювання товарів військового призначення. Це абсолютно відповідає підходам і інтересам вітчизняних виробників озброєння та військової техніки»

Артем В’ЮННИК, Директор Науково-виробничого підприємства «Атлон Авіа», що виробляє безпілотні авіаційні комплекси

«Наша компанія ще не отримала права на здійснення самостійної зовнішньоекономічної діяльності з товарами військового призначення. Хоча інтерес до наших безпілотних комплексів артилерійської розвідки та корегування вогню «Фурія», з огляду на важливий досвід застосування наших БпЛА в реальних бойових діях, вже є з боку багатьох країн. Ми беремо участь у декількох тендерах на закордонних ринках. Нашим партнером у цих заходах виступає зовнішньоторговельна фірма «Прогрес», яка є спецекспортером під дахом «Укроборонпрому». І ми цілком покладаємося на їхні компетенції та зв’язки. У нас немає застережень до роботи з цим спецекспортером.

Проте у контексті змін до постанов № 838 та № 1228 переконаний, що збереження обмежуючих чинників для самостійної зовнішньоекономічної діяльності компаній-виробників неприпустимо. Виробник сам має обирати оптимальну маркетингову стратегію, і, звісно, має повне право щодо визначення ціни. Будьте певні, жоден розумний власник компанії не буде демпінгувати з ціною на свою продукцію».

Сергій ГРИНЧЕНКО, «Укрспецконсалтинг»

«Відповідно до статті двадцятої Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» будь-які організації, у тому числі і державні, не мають права здійснювати функції, що прямо чи побічно перешкоджають іншим суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності вільно здійснювати таку діяльність. Намагання «Укроборонпрому» зберегти формат стосунків, що усі мають іти на уклін до концерну при організації експортних контрактів - суперечить вимогам цього Закону.

Також концерн, відповідно до Закону України «Про особливості управління об’єктами державної власності оборонно-промислового комплексі» та згідно з власним Статутом, має право формувати та реалізовувати єдину маркетингу та цінову політику виключно для учасників концерну. Тож можна стверджувати, що дії концерну «Укроборонпром» щодо спроб і надалі виконувати непритаманні йому регуляторні функції щодо зовнішньоекономічної діяльності підприємств приватної форми власності, або тих підприємств, що не входять до складу концерну і перебувають в управлінні інших міністерств - не є правовими. Фактично дії концерну скеровані на збереження неринкового, непрозорого, неправого поля у високотехнологічній галузі. Це підриває довіру до України і не сприяє залученню інвестицій в обороно-промисловий комплекс нашої країни».

Валентин БАДРАК, Директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння

«На сьогодні ми маємо постанови Уряду, що суперечать Законам України та надають перевагу однієї господарській структурі над іншими суб’єктами господарювання. Йдеться про «Укроборонпром» та спецекспортерів , що входять до складу концерну. Переваги концерну стосуються таких важливих моментів господарської діяльності як проведення спецекспортерами зовнішньоекономічних переговорів; укладання зовнішньоекономічних контрактів на продаж (купівлю) товарів військового та подвійного призначення; встановлення зовнішніх цін в таких контрактах на продукцію, що експортується. Навіть якщо йдеться про продукцію, яка вироблена на приватних підприємствах, і до створення якої «Укроборонпром» не мав жодного відношення.

Така ситуація штучної переваги структур концерну над підприємствами іншої форми власності не є вірною. Тож скасування обмежень, які зафіксовані у постановах старої моделі, - крок логічний, необхідний і дійсно правовий. Але треба йти далі. Бо підвищення ефективної зовнішньоекономічної діяльності – це не лише лібералізація законодавчої бази. Це важливо для виробників, але замало для держави.

Необхідно переформатувати існуючу систему органів виконавчої влади, що мають відношення як до виробництва озброєнь, так і до забезпечення та сприяння збройовому експорту – як важливому чиннику розвитку оборонних підприємства усіх форм власності. На цьому тлі погодження маркетингу ринку збуту і зовнішніх цін повинні здійснювати виключно органи влади, повноваження яким на це надані Законом.

Якщо таких органів не вистачає, або вони не є в цьому ефективними, то треба змінювати формат, а не чіплятись за старе. Тож не виключаю, що вже найближчим часом в країні знову гостро постане питання про необхідність перерозподілу функцій серед існуючих органів, включно з утворенням нового центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну військово-промислову політику Особливо якщо Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства виявиться неспроможним вирішувати весь комплекс завдань у цій сфері».

Висновок

Показово, що всі опитані експерти та керівники оборонних підприємств є прихильниками змін, які має ухвалити Уряд. Сповідаємось, що так і станеться – всупереч позиції посадових осіб концерну «Укроборонпрому», які намагаються зберегти антиринковий формат свого нинішнього статус-кво.

Тож якнайшвидше затвердження Урядом проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 8 червня 1998 р. № 838 та від 12 липня 1999 р. № 1228» матиме позитивний ефект.

Інформаційно-консалтингова компанія Defense Express закликає усіх представників вітчизняного оборонного бізнесу підтримати це рішення. І не варто баритися. Бо обговорення Постанови заплановане вже на наступний тиждень. Підтримати проект документу можна за посиланням:

ProektPostanoviKabinetuMinistrivUkraini

Читайте також: ​Втрати артилерії за час АТО: вперше оприлюднена детальна офіційна статистика втрат Збройних Сил України