Для української влади стратегічним завданням визначено налагодження виробництва антибалістичних ракет, самостійно або у співпраці з іноземними партнерами.
"І найкраще, звісно, виробляти самостійно або разом із тими, хто може швидко збільшити виробництво, бути технологічно на рівні. Це одне з найбільш складних завдань, стратегічне завдання для України, - щоб виробляти всі типи ППО, всі необхідні системи зброї в Україні або разом із Європою", - заявив Президент України Володимир Зеленський.
Читайте також: Південна Африка зробила цікаву модернізацію Т-54/55, які не дійшли з Лівії до Анголи, які деталі проекту
Ця заява вочевидь тісно пов'язана з тим, що кількість доступних ракет MSE до Patriot PAC 3, які могла закуповувати Європа у США за програмою PURL для України скоротилася через війну проти Ірану. І зараз у самої американської армії залишилось по 15-21 антибалістичній ракеті на ЗРК, а поповнити запаси ще мають Бахрейн, Кувейт, Катар, ОАЕ та Саудівська Аравія, які відстріляли понад тисячу ракет до Patriot.
Саме тому питанням, з ким саме Україна може увійти у співпрацю для масового виробництва протиракет є дійсно критичним. Бо насправді такі технології є у дуже незначної кількості країн, з яких одразу можливо виключити Китай та РФ.
Якщо не брати у розрахунок США, то у питанні протиракетної оборони на перше місце виходить Ізраїль, який має серійні рішення із доведеною у реальних умовах ефективністю.
Але ця країна з 2022 року не продає та навіть блокує реекспорт свого озброєння в Україну. А відносини між країнами доволі натягнуті, бо лише після дипломатичного скандалу Ізраїль погодився не купувати крадене з окупованих РФ територій українське зерно. Тобто про оборонну співпрацю мова йти не може.
Ще одна країна, яка декларує можливість перехоплення балістичних ракет - Південна Корея, чий KM-SAM II в ОАЕ пройшов бойове хрещення та зміг перехопити певну кількість балістичних ракет, але тривалої підтвердженої статистики наразі немає.
Але Сеул також дистанціюється від України, блокуючи експорт. Зокрема Києву було відмовлено у закупівлі цього ЗРК через війну, хоча це не стало на заваді постачанню країнам Перської затоки. Таким чином Південна Корея також не може бути кандидатом.
Серед країн Західного світу залишається лише європейське рішення - Aster 30 B1NT до ЗРК SAMP/T NG, що виробляється MBDA у Франції та Італії, при цьому зенітну ракету доводиться кілька разів перевозити через Альпи. Бо технологічний процес розподілений між підприємствами з точки зору їх залученості, а не виробничої логіки. Саме тому технологічний цикл виробництва партії ракет складає цілих два роки, що вже є прогресом у порівнянні з попередніми 40 місяцями.
Але для SAMP/T NG, вісім одиниць яких Україна планує замовити у Франції, поки можливість збиття балістики в реальних бойових умовах не доведена. Хоча Aster 30 B1NT тепер потенційно має всі можливості для цього за рахунок нової активної радіолокаційної головки самонаведення та оновлення інших електронних систем.
Таким чином, якщо розглядати лише серійні варіанти, то Aster 30 B1NT від MBDA залишається найбільш реалістичним кандидатом для потенційної кооперації. Що, звісно, не виключає можливість почати співпрацю з європейськими розробниками окремих компонентів з метою створення іншої антибалістичної ракети, з розумінням, наскільки це важка, дорога та тривала розробка з дуже небезпечною пасткою.
Читайте також: Які далекобійні 155-мм снаряди будуть для ЗСУ у Норвегії, яка розгорне їхнє спільне виробництво разом з Україною
