Південна Корея шукає варіанти для передачі додаткових ЗРК KM-SAM II, які ще відомі як Cheongung-II, для країн Перської затоки, які зараз перебувають під обстрілами Ірану. І це попри те, що Україні вона раніше відмовила у продажі через законодавчу заборону постачання зброї до воюючих країн.
Як пише asiae.co.kr з посиланням на слова чиновників, прискорення надходження даних систем ППО вимагають вже наявні замовники у регіоні. Йдеться про Об'єднані Арабські Емірати (ОАЕ), Саудівська Аравія та Ірак. При цьому останні дві мали почати отримувати лише у 2028 році.
Читайте також: Дешеві ракети для збиття "Шахедів" дісталися і Eurofighter Typhoon - винищувачі помітили під час випробувань з APKWS

Також Катар та інші неназвані країни хочуть підписати контракти на закупівлю зенітних ракетних комплексів з Південної Кореї. При цьому важливою умовою ставиться швидке постачання.
Великою проблемою для виконання таких бажань є той факт, що південнокорейський ОПК виробляє лише 8 таких систем ППО на рік. І оскільки негайно наростити ще більше неможливо, то розглядаються варіанти передачі зі складу війська Південної Кореї.

Від Defense Express зазначимо, що такий ажіотаж пов’язаний з критичним дефіцитом зенітних засобів у Перській затоці та на Близькому Сході через атаки Ірану. При цьому KM-SAM II, яка вже розгорнута в ОАЕ,
збила балістичну ракету, збільшуючи популярність.
Одначе багато хто звернув увагу на нюанс, що Південна Корея має законодавчу заборону на постачання озброєння країнам, які воюють. Власне, саме таке пояснення давалося, коли відмовили у продажі зброї Україні.

Якщо зі швидшим та розширеним виконанням вже наявних контрактів ще можна якось пояснити взятими раніше зобов’язаннями, то виникає питання щодо Катару. Якщо він підписуватиме контракт, то буде новим оператором цих ЗРК і при цьому воюючою країною.
Водночас тут згадуємо найважливіший момент у подібних ситуаціях - політичний погляд урядів на ситуацію, який насправді й вирішує, кому можна постачати зброю, а кому ні. І схоже у ситуації з країнами Перської затоки жодних проблем не бачать.
Тут можна згадати, що лінійка ЗРК KM-SAM спершу розроблялася разом з російським концерном "Алмаз-Антей" на базі ракети 9М96, яка стоїть у С-400 та С-350. Тож можливо, цей фактор теж докладається до іншого рішення по "українському питанню".
Також варто нагадати, що Південна Корея дещо переглядає підхід до військової допомоги Україні. Тож вона обдумує можливість фінансування програми PURL для закупівлі нелетальної зброї та обладнання у США.
З боку Defense Express закликаємо доєднатися до збору на те, що вже працює: "Єдинозбір" від "Фонду Притули" на дрони-перехоплювачі.

Читайте також: Чим ще Україна зацікавила США у перехопленні "Шахедів", крім зенітних дронів і РЕБ









