... Для кожного часу - своя зброя. Багаторазовий ударний безпілотник "Панішер" - один з небагатьох українських дронів чи не з найдовшою бойовою кар'єрою. Його було створено ще у 2016 році - для оснащення Сил спеціальних операцій. "Панішер" позиціонувався як багаторазовий безпілотник для розвідувальних та снайперських ударних місій з найнижчою ціною за удар - десь 100 доларів - із застосуванням скиду масою до 3 кг.
З того часу багато що змінилося. Ворог - росія - здійснює широкомасштабну агресію. Має перевагу в чисельності особового складу. Технологічне протистояння постійно формує нові виклики. Швидкість адаптації дозволяє Силам оборони компенсувати ворожу перевагу в чисельності - значною мірою саме завдяки дроновій революції.
Читайте також: Естонці запустять в Нідерландах виробництво 100 THeMIS для ЗСУ, але для чого такі складнощі
Як ці адаптації відбуваються на прикладі дій, рішень та зразків компанії ARMADRONE? Власне, саме про це була розмова з керівником компанії Максимом Суботіним, який також є співзасновником проєкту Punisher.
Нагадаємо, цей ударно-розвідувальний безпілотник "Панішер" у 2016 р. створила компанія UA Dynamics. Зараз його виготовляє та вдосконалює команда Armadrone. На додачу до оновленого "Панішера" компанія Armadrone виробляє низку інших ударних платформ типу "бомбер" та "камікадзе" класу "1st MINI". Це, зокрема, БпЛА REX, TRIDENT та інші проєкти.
- На тлі появи значної кількості українських команд, які виробляють та постачають Силам оборони FPV-дрони, включно з управлінням на оптоволокні, багаторазові комп'ютерні "бомбери" - чи зберігається перевага "Панішера"? Чи є зараз потреба в такій "снайперській далекобійній зброї", як зазвичай розробники описують цей безпілотник?
- Думаю, почати варто з прикладу. Ми нещодавно їздили з одним зі своїх нових продуктів до 58-ї бригади.. Вони вводили в експлуатацію в тестовому режимі один з наших експериментальних дронів. І ми подивилися на власні очі на ті умови, в яких зараз доводиться воювати Силам оборони. На рішення, які вони застосовують. І на рішення, які проти них застосовує ворог
І саме на той момент 58-ма бригада опрацьовувала одну з пріоритетних цілей у смузі своєї відповідальності. Це Харківська область, кордон з російською федерацією. Це був один з новітніх російських комплексів - командно-штабна апаратна станція РБ-109А "Биліна". Цей комплекс технологічний, потужний, працює одночасно і як РЕР, і як РЕБ, може одночасно керувати десятком інших засобів РЕБ, концентруючи подавлення на визначеному ешелоні. Ця станція ускладнювала бойову діяльність наших військ.
Смуга в районі населеного пункту Октябрьский, де вона стояла, стала цвинтарем для дронів. Бо туди не могли долітати наші розвідувальні дрони, робота операторів усіх типів була вкрай ускладнена. Там, у цьому квадраті, вже лежить кілька іноземних та українських дронів-розвідників, які не змогли навіть підтвердити характер цієї цілі. Місцезнаходження довелося підтверджувати за допомогою супутникової розвідки, тому що дрони не долітали туди через подавлення.
Але розрахунок 58-ї бригади з "Панішером" знищив цю ціль. Я би не казав, що це сталося виключно за рахунок технічних спроможностей дрону, його швидкості чи точності. Це важливі елементи. Але загалом успіху було досягнуто завдяки синергії технічних спроможностей комплексу "Панішер", навичок команди, яка його застосовувала, і тактики взаємодії з підрозділами українських засобів РЕР і РЕБ, які дали коридор нашому дрону.
- Ви сказали про нові умови, в яких зараз доводиться діяти нашим Силам оборони. Які зміни на полі бою найбільше впливають на те, в якому напрямку треба змінювати, модифікувати і розвивати безпілотні системи?
- З головного. Кіл-зона постійно розширюється. З обох сторін активно застосовуються дрони-камікадзе і розвідувальні дрони - і тактичні, і вже навіть оперативного рівня. Так само активно застосовуються і українськими підрозділами, і ворожими - дрони-перехоплювачі. Бо протистояння в кіл-зонах - це не лише про знищення цілей на землі. Це інтенсивна війна саме в повітрі, аби позбавити противника можливостей для розвідки і ударних місій, які здійснюються безпілотними системами. Зараз перехоплювачі кардинально зменшують тривалість життя будь-якого багаторазового дрона - не тільки "бомбера", а й розвідувальних БпЛА. Тенденція така, що доволі скоро всі багаторазові системи можна буде називати одноразовими системами.
Відбувається ущільнення протистояння в електромагнітному спектрі, де засоби РЕР та РЕБ активно впливають на зменшення потенціалу безпілотників.
При цьому є потреба збільшувати і дальність, і швидкість усіх платформ і, можливо, відмовитися від виготовлення конструкцій дронів з композитних елементів. З одного боку, композитний корпус - це завжди красиво, це технологічно, але це завжди довше у виготовленні і дорожче. А зараз при застосуванні багаторазових систем треба прагнути до максимальної кількості місій при мінімальній вартості виконання типової задачі. Чи то розвідувальної, чи ударної, чи їхньої комбінації.
Власне, з розумінням цих вимог наша команда якраз і здійснює вдосконалення серійних і створення нових зразків безпілотних систем.
- Чи можна це також проілюструвати на прикладах?
- Ми реалізували рішення, які адаптивні до технологічних викликів і реалій поля бою. У відповідь на посилення ворожого РЕБ ми перейшли на 12-канальні CRPA-антени українського виробництва, використовуємо доволі ефективну українську систему радіо- і відео.
Почали працювати над алгоритмами подавлення, і, як підсумок, розробили "антиспуфінгове рішення", яке всередині компанії ми називаємо Virtual Pilot. Воно дозволяє швидко детектувати "спуфінг" від ворожих засобів РЕБ і давати команди на всю систему дрона. Наш модуль після детекції забороняє автопілоту дрона сприймати спотворені дані, він зменшує похибку на навігацію і впроваджує інші заходи, які дозволяють виконувати місію в умовах РЕБ. Це дуже схоже на роботу просунутих інерціальних систем, але це ще не є повноцінною інерціальною системою.
Також для стійкості комплексів і можливості ураження без GPS будемо використовувати американський модуль інерціальної навігації, який пройшов необхідні тести. Це стосується усіх наших платформ.
Це також дозволить покращити задачі навігації, орієнтування та ідентифікації цілей.
Для підвищення ефективності ударних місій ми якісно змінили підходи до балістичних обчислень. Так, однією з ключових розробок БпЛА "Панішер" ще в самій першій версії був балістичний калькулятор. Це спеціально розроблений софт, який на основі завантажених у нього даних про точку розміщення цілі, набір метеоданих та інших параметрів здійснює скидання боєприпасу.
До певного періоду балістичний калькулятор знаходився на станції наземного керування, і операторові потрібно було постійно ручками вводити змінні, поки дрон наближався до цілі. Зараз цього всього не потрібно робити. Система стоїть на борту, вона автоматично збирає необхідні дані, швидко їх обраховує, і це дозволяє літаку здійснювати автоматичне бомбометання точніше, ніж би це зробила людина.
При цьому ми збільшили можливості застосування по висотності. Раніше це було 400 метрів. Зараз ми можемо скидати боєприпаси навіть з 800 метрів. Середньостатистично в умовах з рівним вітром ми можемо влучати з відхиленням або точно в ціль, або один метр від цілі. Враховуючи потужність наших нових боєприпасів, і повірте, цього більше, ніж достатньо.
Разом з софт-рішеннями, велике значення мають і спроможності самих платформ щодо їхньої швидкості, тривалості перебування у повітрі - а відтак і глибина здійснення місій.
- Що це значить на практиці?
- "Панішер" з електричною силовою установкою на сьогоднішній день залишається найшвидшим серед дронів літакового типу. Чим швидше - тим менше часу будете знаходитись у повітрі при виконанні місії, більше проблем для дронів-перехоплювачів ворога.
Щодо дальності. Тут треба враховувати нову реальність поля бою. Зараз "Панішер" має обмеження десь у 50 км по дальності. І якщо, наприклад, ваша мішень або ціль за - 35-40 км від лінії боєзіткнення - то ви маєте стояти за 15-10 км від цієї лінії, тобто фактично вже в кілл-зоні. Тобто ви починаєте керувати дроном, розуміючи, що над вами літають FPV, "молнії, "італмази" - і з усіма ризикованими наслідками.
Тож для "Панішера" - як проміжне рішення в ході модернізації - ми вже інтегруємо додаткову батарейку, щоб збільшити безпечну дистанцію для запуску і вивести оператора за межі кіл-зони. Ці обмеження та виклики стосуються і "Рекса", бо його дальність становить 40 км. Тож ми зараз удосконалюємо його конструкцію, з урахуванням отриманого бойового досвіду.
Але паралельно з доопрацюванням "Панішера" та "Рекса" у ніші багаторазових ударних дронів доволі скоро ми зможемо анонсувати ще одну платформу. У цій розробці ми хочемо суттєво зменшити вартість платформи і зберегти високий функціонал - бо дронів-перехоплювачів на полі бою ставатиме все більше.
- Чим він відрізняється від "Панішера" та "Рекса"?
- В новому проєкті ми визначили мінімальну відстань зони бойового ураження 70 кілометрів, максимальну - 100. У короткостроковій перспективі це дозволить як знищувати ешелон цілей, розміщених на відстані 50+ км, так і мати простір для маневру і вибору точок старту.
Технічно це зумовлено здебільшого можливостями систем радіокерування, які є на ринку і є недорогими. Під нього є система зв'язку української розробки - вона доволі ефективна. Вона коштує суттєво менше, ніж "Сілвус", який значно здорожчує систему і який нещодавно вперше зіткнувся із проблемами на українському театрі. Ця українська система зв'язку вже стоїть на "Панішері", ми літаємо з нею в складних зонах з подавленням радіоелектронного сигналу. Іноді бувають моменти, коли зв'язок глушиться, але він має властивість динамічного переходу на іншу частоту, тож це дозволяє відновити зв'язок і дати оператору можливість здійснювати керування.
Також усі наші поточні «ноу-хау» - як щодо балістичного калькулятора, "антиспуфінгового" софту, розпізнавання цілей за допомогою ШІ - все буде інтегровано в цей новий проєкт. Бо все це реалізовано за модульним принципом. Напрацьовані модульні рішення під цей комплекс можуть бути адаптовані до "Рекса" і, можливо, до певних версій модифікації "Панішера".
- Переваги того чи іншого зразка зброї на полі бою значною мірою залежить від того, наскільки майстерно самі військові володіють цією зброєю чи технікою. Про що свідчить досвід вашої компанії?
- Безпілотні зразки нашої компанії вимагають розуміння тактики застосування, щоб можна було правильно спланувати місію з максимальним результатом. Є підрозділи, до прикладу - та ж 58-ма бригада, які завдяки своїй роботі змогли вдало цей досвід викристалізувати. У них доволі специфічний стиль, який ми ніколи і не передбачали. Вони застосовують дрони так, як ми навіть не очікували.
Якщо ми розраховували, що це може бути три місії на день, вони виконують іноді по вісім. Вони по-іншому планують місії, не так, як ми прописували це в керівництві з льотної експлуатації. Їх досвід ми зараз активно для себе переймаємо, і для "Рекса", і для іншої платформи, яку ми збираємось вивести на дослідне бойове застосування найближчим часом.
Але у будь-якому разі у цій війні для "Панішера" і інших наших систем зберігатиметься роль такого собі снайперського інструменту в арсеналі підрозділів, які працюють на більшій глибині, ніж лінійні механізовані бригади. Йдеться про ураження цілей на відстані близько 50 кілометрів і більше. Це, здебільшого, підрозділи спеціального призначення, окремі розвідувальні загони або батальйони СБС, які можуть оперувати на такій глибині і яким ставлять завдання зі знищення цілей в оперативному тилу противника.
Тому ці дрони не для всіх. Ми не думаємо, що "Панішер" має бути масовим, але нас цілком буде влаштовувати, якщо він продовжуватиме знищувати такі цілі, як "Биліна", тим самим роблячи загалом суттєвий внесок у перебіг цієї війни. Тому ми будемо працювати з відібраними підрозділами, які отримуватимуть наші платформи і знищуватимуть особливо цінні ворожі цілі - проти яких інші безпілотники можуть бути безсилими.
- А як щодо вашого дрону-камікадзе "Трайдент"? В чому особливість його конструкції та застосування? Бо так виглядає, що кількість замовлень саме на цей дрон суттєво більша у порівняння з запитами на "Панішер"?
- Від самого початку ми створювали "Трайдент" як засіб, що мав би бути "приманкою", мішенню для ворожих засобів ППО, але з бойовою частиною - щоб при потребі "розрідити" ешелони протиповітряної оборони ворога. Зокрема, знищувати комплекси на кшталт "Панциря" чи ворожу мобільну вогневу групу.
Зараз "Трайдент" як серійний зразок призначений для ураження легкоброньованих транспортних засобів, промислових об'єктів, командних пунктів та систем протиповітряної оборони противника на оперативно-стратегічній дистанції. Адже цей дрон-камікадзе може працювати на відстані до 600 кілометрів.
"Трайдент" чимось нагадує "Шахед", але менший. І у нас тягнучий гвинт, а не штовхаючий. Це, насправді, покращує його льотні показники - бо виконання завдань до 600 кілометрів – це неабиякий виклик. І тут важливі аеродинамічні показники. Наш літак долітає на заявлену відстань саме завдяки тому, що ми доволі ґрунтовно підійшли до створення прототипу.
Але ми прагнули до цих шестисот кілометрів не стільки заради самої відстані, скільки заради необхідного часу перебування в повітрі. Тривалість польоту - до 4 годин.
Як показала практика, найбільш типове застосування "Трайдента" - це ураження цілей на глибині 200–300 км з використанням супутникового управління. У "Трайдента" ДВЗ-ний двигун, він звучить як мопед, ворог його чує і витрачає свій боєкомплект на наші дрони. А "Трайдент" розчищає повітряну дорогу для наших більш потужних засобів ураження і сам здатний дати по зубах ворожому ППО. Ми можемо цей дрон керувати в режимі онлайн по відео, полюючи за мобільними групами в зоні проходження.
Якщо потрібно завдавати ураження углиб території ворога за лінією державного кордону, то маршрут "Трайдента" розраховується з урахуванням можливостей нашої CRPA-антени та програмних антиспуфінгових рішень, які є досить надійними. При застосуванні "Трайдента" на максимальну відстань до 600 км БпЛА рухається за координатами і влучає в ціль. У нього є подвійний контур підриву: механічний запобіжник зі сповільненням і механічний таймер.
"Трайдент" має відносно невелику бойову частину. Вона 5-кілограмова, але ми цілий рік працювали над створенням концепції цієї бойової частини. Її осколковий компонент здатен пробити два борта МТ-ЛБУ, якщо детонація відбувається в 4 метрах від бронетранспортеру. Тобто такі цілі, як, наприклад, нафтові цистерни на НПЗ, не є перешкодою для бойової частини цього дрона.
При цьому "Трайдент" - це також нішева історія щодо процедур застосування. Бо підрозділів, які планують місії такого формату, не так вже й багато. Але у них уже є розуміння, що вони хочуть використовувати, і для чого безпосередньо їм кожен конкретний засіб необхідний.
Проте ми дійсно маємо достатній обсяг замовлень на цей дрон-камікадзе. У нас є кілька виробничих ліній під цей дрон, і ми їх децентралізували, щоб не концентрувати людей в одному місці. Ми рознесли фази виробничого циклу на різні локації, бо для нас люди - це найвища цінність. Обладнання можна відновити - це питання грошей, а людей потрібно берегти.
І, власне, лінійка цих дронів-камікадзе дозволяє нам закривати більшість питань з дохідної частини, що дає змогу компанії реінвестувати кошти в R&D, створювати нові платформи або експериментувати з удосконаленням існуючих рішень.
- ARMADRONE займається розробкою власних боєприпасів під дрони. Чи це не розпорошує зусилля компанії? Чи не звужує це можливості у використанні їх військовими - бо це певним чином унікальні вироби?
- Ми пішли доволі нетрадиційним шляхом в цьому моменті. Ми не збираємося конкурувати з виробниками боєприпасів. Ми не отримували на це ліцензію. Ми фактично створюємо корпус бойової частини, що має високу ефективність щодо враження визначених типових цілей для наших дронів.
З одного боку, для нас це полегшує всі процеси з виробництвом. З іншого - це невеликий "геп" для кінцевого користувача, бо їм потрібно спорядити цей корпус вибуховою речовиною. Але зараз майже у кожному підрозділі є дуже професійні інженерні частини, і це не є проблемою, особливо для підрозділів, які використовують діпстрайки.
Разом з корпусом боєприпасу ми передаємо модулі ініціації від українського виробника "Лазер Детон". Це інженерна компанія з гарною репутацією, що розробляє безконтактні електронні підривники, плати ініціації, боєприпаси, системи скиду для БпЛА. За весь час використання цих модулів у нас не було жодного нештатного спрацювання або неспрацювання.
Ми і далі рухаємося у напрямку створення нових засобів ураження - на основі досвіду застосування наших ударних дронів та з огляду на ті виклики, що вже сформовані на полі бою. Це дії в умовах тотального радіопридушення та унеможливлення орієнтації, яка ґрунтується на глобальних навігаційних системах.
На базі нашої стандартної 2,5 кг бойової частини ми створили баражуючий боєприпас. Це власне дрон зі штовхаючим двигуном, з бойовою частиною, яка розміщується всередині корпусу і просунутою системою наведення, що інтегрована зі штучним інтелектом. Система наведення - по зображенню цілі.
Ми вже скидаємо такі боєприпаси в заводських тестах, і вони вже непогано себе показують. Такі боєприпаси можуть переноситись і дроном "Панішер", і "Рексом", і третьою платформою, яку ми готуємо, і навіть "Трайдентами". І у випадку, якщо потрібно знищити ціль в зоні, в якій абсолютно ніяк не працює GPS, навіть враховуючи 12-компонентну CRPA або будь-які інші софтверні рішення, то ви зможете відправити туди дрон, прикріпивши до нього керований за допомогою ШІ та системи розпізнавання новий боєприпас - і виконати завдання.
- Які базові задачі компанії на поточний час?
- Ворог нас переважає кількісно. Відповідно, аби зберегти паритет у воєнному протистоянні, залишається один варіант – переважати їх якісно. Тому ми маємо створювати зразки озброєнь, які дозволять нашим навченим підрозділам суттєво збільшити ворожі втрати. Також ми маємо забезпечити стале і безперебійне виробництво наших виробів. У цьому контексті ми зважаємо і на потенціал міжнародної співпраці. Ми ведемо переговори зараз з кількома країнами і кількома компаніями з іноземних держав, які хочуть отримати ліцензію на виготовлення наших дронів, зокрема, дронів "Панішер".
Читайте також: Для України новин по САУ RCH 155 нема, але її "сестру" DONAR 10x10 нарешті замовила Швейцарія у кількості 32 одиниць
