Після того як стало відомо, що одна із сербських приватних компаній продала для ЗСУ реактивні снаряди Grad-2000 до БМ-21 "Град" із збільшеною до 40 км дальністю стрільби, президент Сербії Александр Вучич взявся публічно заперечувати цю інформацію. Що виглядає в принципі дивним, особливо після його слів про те, що йому (тобто Вучичу) "не потрібні ані похвала, ані погрози від ПВК Вагнер". І особливо на тлі того, що факт поставки сербських "олівців" до "Градів" виглядав лише як оборудка однієї з приватних фірм, що свої "вироби" продала "на папері" одній із фірм Туреччині.
Прояснити ситуацію може ось ця публікація від американської аналітичної установи Jamestown Foundation, яка вказує – ПВК "Вагнер" буквально дістало Сербію, але ця країна ще не готова до радикального розриву відносин із Москвою.
Читайте також: Війна для Кремля так "йде за планом", що вже нема грошей на проект по інфраструктурі для "Газпрому" та армії РФ
Річ у тім, що ПВК "Вагнер" фінансує в Сербії профашистські та доволі впливі групи "Народний патруль" та "Російсько-сербський центр Орлові", котрі регулярно "хитають" ситуацію в країні, особливо коли влада Александра Вучича намагається наприклад врегулювати свої відносини із Косово.
Але схоже, що офіційна Москва занадто переконливо грає в гру «нас там нема», тиснучи при цьому на важелі свого впливу в енергетичному, оборонному та медіа секторах Сербії. Тому з однієї сторони Александр Вучич демонструє свою рішучість в боротьбі із профашистськими групами та безпосередньо впливом ПВК "Вагнер".
А з іншої сторони – ще не готовий напряму розривати зв’язки із РФ, як мінімум із страху, що якщо Белград таки остаточно "розвернеться на Захід", то Кремль активує сценарій "озброєного перевороту", який наприклад невдало намагалась реалізувати у 2017 році в Сербії.
На перший погляд, росіяни такими своїми діями буквально перекреслюють той "багаж" проросійської лояльності, яку Сербія має сторіччями. Наприклад, виявляється, що в 1999 році югославський диктатор Слободан Мілошевич збирався відправити 500 бійців "на захист Вітчизни", тобто Росії. І що справді має місце факт набору сербських найманців для повномасштабної війни проти України, починаючи як мінімум з літа 2022 року, для дій переважно на Півдні.
Але тут Кремль може мати свою схиблену логіку. Мовляв, якщо розпалити багаття нової війни на Балканах, у Заходу стане на одну проблему більше, і тоді підтримка України для війни проти РФ може суттєво "просісти".
Читайте також: Майже всю ПВК "Вагнер" рашисти кинули під Бахмут, але частина з них все лишається в Африці
