Бахмут на Донеччині став основним центром докладення зусиль рашистів, бо остаточний фінал боїв за це місто визначатиме зокрема долю окупаційного угрупування військ армії РФ та формат, в якому Кремль вестиме далі війну проти України.
Окрему увагу тут привертає широта застосування підрозділів ПВК "Вагнер", чисельність яких за останні декілька місяців "розбухла" від приблизно 6 тисяч "багнетів" до діапазону в 30-40 тисяч "багнетів". І котрі з легкоозброєної "елітної" піхоти перетворились на важко озброєнні формування із власною ППО, артилерією та навіть армійською авіацією.
Читайте також: Яку тактику для своїх "штурмових груп" під Бахмутом використовують рашисти із "ПВК Вагнер"
Такий фокус може справити хибне враження, що Бахмут став для Кремля настільки важливим, що Москва згорнула всі свої операції на Африканському континенті. Але ні – доволі значне угрупування бойовиків ПВК "Вагнер" чисельністю близько 800-1000 "багнетів" продовжує війну в Малі, хоча із забезпеченням у них почались суттєві проблеми.
Портал CTC Sentinel наголошує, що зберігати свою сферу впливу в Африці для Кремля зокрема в рамках "великої стратегії" росіян у війні проти України – доступ до ресурсів, або ж завоювання симпатій країн "третього світу" тощо. Тому, наприклад, "Вагнер" вивів частину (але не всіх) своїх бойовиків з Лівії, та залишив без змін свій контингент в Малі.
У цій африканській країні "вагнерівці" з’явились в грудні 2021 року. Як оплату за свої "послуги" по захисту від джихадистів вони попросили 10,8 мільйонів доларів у місяць та "безлімітний доступ" до родовищ корисних копалин у цій країні. Місцева хунта погодилась, на тлі виводу французьких військ із Малі. Але подальший характер дій "вагнерівців" дослідники описують як "бажання отримати вигоду із відсутності безпеки", що в свою чергу лише посилює вплив джихадистів на Африку.
У нас досі був стереотип, що до початку вторгнення в Україну ПВК "Вагнера" в своїх операціях покладалась на "елітних" бійців із колишніх військових, а зараз через екстенсивне розширення вимушена залучати "одноразових" та погано навчених зеків. Але тут дослідники в оцінках більш стримані – вони говорять, що і в Малі росіяни використовували переважно недисциплінованих, погано навчених та кепсько озброєних бійців. Які ще й до того із серпня-вересня 2022 року по суті перейшли на "голодний пайок", бо всі вільні ресурси пішли на "фронтові" частини ПВК "Вагнер", що зараз воюють проти ЗСУ.
За рік своєї присутності в Малі "вагнерівці" мали сутички із бойовиками "Аль-Каїди", "Ісламської держави" та угрупування JNIM, успіху не мали. Хоча здавалось би, що ПВК із колишніх кадрових військових мала би бути "на голову вище", аніж нерегулярні формування терористів.
Тому ПВК "Вагнер" перейшла до терору проти мирного населення, розстрілюючи мешканців населених пунктів, які начебто слугували "опорними точками" для вищевказаних угрупувань. Такий порядок речей влаштовує хунту, що править зараз в Малі, але не влаштовує населення цієї країни. Яке починає або просто підтримувати джихадистів, або ж взагалі вливатись у їх лави.
На Заході вважають, що це – насправді цілеспрямована стратегія Кремля, спрямована на дестабілізацію Західної Африки. Для реалізації якої однак рашисти мають лише 1 тисячу погано навчених та кепсько озброєних "вагнерівців".
Читайте також: Росія таємно передала одній із країн Африки ударні Ми-35 та транспортні Ми-17
