Вже через два дні, 11 грудня, має відбутися зустріч міністрів оборони Франції, Німеччини та Іспанії, яка має вирішити долю проєкту винищувача шостого покоління FCAS. Розробка, яка була ініційована у 2017 році наразі стала заручником національних амбіцій та звинувачень, тому її історія цілком може завершитись ще до кінця цього року, навіть, якщо про це офіційно й не буде повідомлено.
Зрештою вимоги французького Dassault залишається без змін - право вирішувати долю проєкту загалом, отримавши ключову частку. І хоча французи спочатку говорили про 80%, але згодом дали зрозуміти, що можуть погодитися й на 51%, це не змінює суті. А без цього рішення проєкт застряг на стадії концептуальних робіт.
Читайте також: Друге життя для M60 - показали нову модифікацію, завдяки якій ці танки й досі можуть бути актуальними
Також непохитним є Airbus, який продовжує відстоювати рівноправний підхід участі, часток та єдиноголосне прийняття всіх рішень. А поки Dassault та Airbus увійшли у клінч, бо керівники компаній взаємно вказали кому куди, іспанська Indra, якій так само належить третина проєкту утримується від будь-яких різкихзаяв.
І загалом від зустрічі Катрін Вотрен, Бориса Пісторіуса та Маргарити Роблес важко очікувати щось кардинального. Тим більше, що очільниця французького оборонного відомства у публічній площині вже прямо підтримала національні інтереси промисловців, а не долю спільного проєкту. Більше того, навіть підвищила градус напруги.
Зокрема місяць тому Катрін Вотрен не просто повторила слова очільника Dassault Еріка Трапп'є, про те, що це Франція може зробити винищувач, на відміну від Німеччини, а пішла далі. Вона нагадала, що окрім проєкту FCAS існує ще один паралельний проєкт зі створення нового двигуна спільним підприємством EUMET.
Учасниками EUMET є французький Safran, німецький MTU Aero Engines та іспанський ITP Aero. І якщо FCAS "помре", то за ним послідує й EUMET. А це значить, що Німеччина залишиться без двигуна, який би могла використати у будь-якому іншому проєкті. І це був натяк на те, що німецький "план Б" зі співробітництвом зі шведським Saab, як і варіант зосередитись лише на безпілотних системах, під загрозою.
Борис Пісторіус, який ще літом закликав відкласти національні інтереси заради руху вперед, також поступово змінював риторику. Зокрема вже у вересні він поставив дедлайн до кінця року щодо вирішення долі FCAS, а у листопаді вже визнав, що не виключає скасування проєкту.
Своєю чергою Маргарита Роблес, якщо слідкувати лише за публічними заявами, як здається, удає, що нічого критичного взагалі не відбувається. Більше того, у листопаді Іспанія влила у розробку FCAS 0,7 млрд євро.
Таким чином зустріч міністрів оборони Франції, Німеччини та Іспанії наразі не виглядає можливістю врятувати проєкт. Більше того, яке б публічне рішення не прийняли міністри, все одно все дуже залежить від самих оборонних компаній.
Читайте також: Україна змушує США переглядати підхід до створення систем РЕБ та дронів
