xcounter
#

19 років назад був розпиляний останній Ту-22М3, чи можна було ці літаки зберегти для ЗСУ

6093
Ту-22М3 як експонат Музею бомбардувальної авіації в Полтаві, фото з відкритих джерел
Ту-22М3 як експонат Музею бомбардувальної авіації в Полтаві, фото з відкритих джерел

Наскільки реальним було зберегти ці важкі бомбардувальники для стримування росіян

Рівно 19 років назад, 27 січня 2006 року в Полтаві відбулась утилізація останнього наявного в строю ЗСУ важкого бомбардувальника типу Ту-22М3, нагадування про що з’явилось в українських соцмережах та дало привід згадати приказку про те, що "історія не знає умовного способу". Тобто – пішла нова хвиля роздумів про те, чи можна було б зберегти ці важкі бомбардувальники з тим, щоб вони дали свій ефект в ході повномасштабної війни РФ проти України.

Для початку в цій історії треба уточнити кількісні параметри. Зазвичай мова йде про те, що Україна мала аж 60 літаків типу Ту-22М3, однак по факту було так – 43 літаки Ту-22М3 та 17 літаків попередньої модифікації Ту-22М2.

Читайте також: Як Україна втратила 185 ракет і 50 пускових до ОТРК "Ельбрус", і чи допомогли б вони у війні проти РФ

Окремо треба уточнити, що Ту-22М2 "відрізнялись" конструктивними проблемами та складнощами із силовою установкою, тому процес зняття з озброєння бомбардувальників цієї модифікації в РФ та Україні (як у єдиних користувачів Ту-22М2) стартував ще у 1990-х роках.

Процес утилізації наявних в Україні Ту-22М2 і Ту-22М3 стартував у 2002 році. На цьому тлі виглядає по-своєму специфічним той аспект, що довідник The Military Balance за 2004-2005 роки заявляв про наявність в строю ЗСУ 32 бомбардувальників Ту-22М3, хоча за деякими даними ці літаки начебто були зняті з озброєння ще в 2003 році.

Можливо, цей аспект заодно проілюструє певний парадокс, коли Захід протягом 1990-2000-хх років мав на меті "зменшити військову загрозу" від країн "колишнього СРСР", і водночас міг мати брак об’єктивних даних по цій темі, що вдарило зокрема по обороноздатності нашої держави.

Підвіска Х-22 під Ту-22М3 ВПС України по навчальній тривозі, 2001 рік, архівне зображення з відкритих джерел

Якщо ж продовжувати в ключі "а чи вдалось би зберегти Ту-22М3 для ЗСУ", то навіть якщо винести за дужки усі аспекти, що стосувались обстановки навколо України на той момент, все рівно отримаємо наступну картину.

Бомбардувальники Ту-22М3 виготовляло лише одне підприємство - авіазавод в Казані, котрий час від часу потрапляє в заголовки новин як об’єкт, по якому б’ють дрони Сил оборони України. Уже з цього випливав аспект, що РФ не взялась би обслуговувати ті бомбардувальники, які б в строю ЗСУ мали би стримувати потенційного агресора (тобто Ту-22М3, і стримувати саме Кремль).

Тим більш, самі рашисти не можуть похвалитись особливими "успіхами" щодо збереження свого флоту Ту-22М3: після розвалу Радянського Союзу "в спадок" РФ перейшло аж 170 літаків цього типу, а от на лютий 2022 року в строю лишалось близько 60, тобто кількість скоротилась майже утричі.

Утилізація одного із російських Ту-22М3 в 2010 році, архівне фото з відкритих джерел

Можна зустріти також згадки про те, що по Ту-22М3 в строю ЗСУ були плани перетворити ці літаки на "конвенційні" носії звичайних або керованих авіабомб, які мовляв не вдалось реалізувати по причині утилізації бомбардувальників. Тут можна виділити одразу головний аспект: Ту-22М3 в ролі "бомбовоза" можна використовувати лише при повністю знищеній ППО ворога, чого наприклад не змогли досягнути росіяни під час війни проти Грузії в 2008 році, коли відбулось перше в історії збиття Ту-22М3.

А чим закінчилась для рашистського Ту-22М3 як носія ракет Х-22 "зустріч" із відповідно модернізованим С-200 в строю Сил оборони України у квітні 2024 року – ці кадри ми всі пам’ятаємо також.

Падіння російського Ту-22М3 вранці 19 квітня 2024 року, стоп-кадр відео із соцмереж

Якщо уже говорити про втрачений потенціал обороноздатності України в 2000-хх роках, то краще звернути увагу на його "конвенційні" аспекти. Наприклад, той же The Military Balance за 2004-2005 роки нагадує, що тоді ЗСУ мали зокрема 90 пускових установок ОТРК "Точка-У", 72 пускові установки ОТРК "Ельбрус" та 50 пускових ракетного комплексу "Луна-М".

Кількість наявних танків на той момент обчислювалась у майже 3,8 тисяч, із них 2,2 тисячі – це Т-64. Окрім Ту-22М3, наша авіація тоді мала в строю 200 МіГ-29 та 60 Су-27, 71 бомбардувальник Су-24М та 63 штурмовики Су-25.

Наскільки в рази меншим був арсенал нашої країни, порівняно із окресленим вище, на початок 2022 року – усі дані й так є в публічному доступі.

Український Ту-22М3 в супроводі Су-27, архівне фото з відкритих джерел
Читайте також: Як вийшло, що ще в 1993 році ЗСУ мали аж 5700 танків, а уже в листопаді 2013 було тільки 1110