З 2015 року ЗСУ отримали понад 300 розвідувальних БПЛА "Лелека-100" (відео)

1644
БпАК "Лелека-100" на виставці "Зброя та Безпека-2018"
БпАК "Лелека-100" на виставці "Зброя та Безпека-2018"

За роки війни на Донбасі українська приватна компанія DeViRo поставила військовим понад 300 одиниць безпілотних апаратів розвідки

В першу чергу мова йде про відомі машини легкого класу - БпАК "Лелека-100", який масово експлуатується підрозділами Збройних сил України в зоні проведення ООС.

"За воєнні роки кількість апаратів вже перейшла далеко за 300 виготовлених одиниць. На цей момент, за даними користувачів в особі Міністерства оборони, комплекс "Лелека-100" це наймасовіший комплекс, який використовується в зоні проведення Операції Об'єднаних Сил", - відзначив співвласник "Виробничо-Інноваційної компанії "ДЕВІРО" Денис Чередніченко.

БпАК
Одне з перших випробувань безпілотника "Лелека-100" у 2015 році

За його словами, апарат, постачання якого в рамках Державного оборонного замовлення почалося з 2016 року, наразі провів до 46% усіх бойових вилетів на Донбасі. З 2018 року БпАК "Лелека-100" перебуває на дослідній експлуатації у Збройних Силах України та готується до прийняття на озброєння.

Читайте також: Головний центр підготовки ДПСУ отримав нові БПЛА "Лелека 100"

"Станом на сьогодні "Лелека-100" успішно пройшла попередні випробування. Я вважаю, що питання постановки на озброєння це швидше за все питання найближчих місяців", - зазначив Денис Чередніченко.

БпАК
Співвласник DeViRo Денис Чередніченко та БпАК "Лелека-100" на 5-й Міжнародній оборонній виставці-конференції Gulf Defense & Aerospace Exhibition & Conference 2019 в Ель-Кувейті

Дніпровські безпілотники використовуються для ведення розвідки, зокрема, й так званої глибокої, яка проводиться в режимі радіомовчання в будь-який час доби. Подібні рішення, разом з використанням двостороннього цифрового каналу з шифруванням та іншими ноу-хау, дозволяють досить ефективно протистояти російським засобам РЕБ.

Варто відзначити, що БПЛА "Лелека-100" має планер високої міцності, що теоретично дозволяє розглядати його як носія малорозмірних бомбових боєприпасів. Також на базі "Лелека-100" компанією-партнером DeViRo проводяться експерименти по створенню варіанту БПЛА-камікадзе, який отримає простіший та більш дешевий планер.

За словами Дениса Чередніченко, основною причиною, чому подібні БПЛА все ще не поставлені в Збройні сили, є відсутність в Україні відповідних боєприпасів (як невеликих бомбових так і головних частин для ударних дронів).

Не дивлячись на багаторічні анонси по розробці подібних видів озброєння, в нашій країні так і не було створено легальних серійних та прийнятих на озброєння боєприпасів такого класу, а без них розробка безпечних апаратів-носіїв немає сенсу.

Нагадаємо, окрім БпАК "Лелека-100", у Збройні сили також масово постачалися безпілотники-артрозвідки А1-СМ "Фурія" розробки НПП "Атлон Авіа". З 2014 року до силових підрозділів України було поставлено понад 100 таких комплексів (складаються з 2-3 БПЛА та однієї станції управління).

Дещо менше розповсюдження у невеликих апаратів-розвідників від приватної одеської компанії Spaitech (БпАК Sparrow) та ВАТ "Меридіан" імені С. П. Корольова (БпАК "Spectator-M1").

Також українські силовики використовують і більш потужні безпілотні апарати "малого" оперативно-тактичного класу - БпАК АCS-3 виробництва ТОВ "Авіаційна виробнича компанія "Скаетон" та БпАК People's Drone PD-1 від UkrSpecSystems.

БпАК ЗСУ
Тактико-технічні характеристики українських безпілотних комплексів, що постачаються до ЗСУ (за наявними сучасними даними з сайтів виробників)
Читайте також: Безпілотник "Фурія" прийнято на озброєння Збройних Сил України (відео)