Наразі експерти налічують три олігархічні "башти" Кремля – глави "Роснафти" Сєчіна, голови ради директорів банку "Росія" Ковальчука і бізнес-сімейства Ротенбергів. Їхню могутність в РФ цементують багаторічні стосунки з Путіним, вдало капіталізовані у мільярди доларів.
Перші двоє – вихідці з кооперативу "Озеро". Після обрання свого найбільш одіозного члена президентом РФ у 2000-му, вони будують "кооператив" вже в масштабах всієї країни. Третьому натомість виявилося достатньо статусу тренера Путіна по дзюдо, який він конвертував у вплив і гроші.
У часи високих цін на нафту і газ "башти" змагалися, але розділяли ніші для "випасання". Масштаби докризового бюджету РФ дозволяли путінській олігархії уникати відкритої конфронтації. Карти сплутали обвал цін на нафту і газ, а також – пандемія.
Найболючіше в РФ просіли нафта і газ – кровоносні судини путінської олігархії. Бюджет РФ зверстаний при ціні нафти Urals в $42,4. При цьому середня її ціна на роттердамському ринку у квітні 2020 року становила $16,2 за барель.
Згідно з дослідженням експертів компанії з Саудівської Аравії Saudi Aramco, собівартість російської нафти одна з найвищих у світі – понад $40.
За розрахунками економістів, комплекс негативних факторів призведе до скорочення доходів РФ від експорту нафти у 2,5 раза. А необхідність консервації родовищ загрожує технічною неможливістю відновлення видобутку.
У газовій сфері РФ також спостерігається різке скорочення доходів. Криза другий рік поспіль рве газового монополіста на шматки. За підсумками 2019-го компанія зафіксувала збитки, витративши на капітальні будівництва, у тому числі горезвісний "Північний потік-2", на 190 млрд рублів більше, ніж отримала від операційної діяльності.
Реальна ціна на газ в Європі – $50-60 за тисячу кубів. При цьому в бюджеті "Газпрому" закладено вартість $ 175-185. Fitch прогнозує, що за підсумками року "Газпром" отримає касовий розрив до $10 млрд.
Бюджетні дірки в Кремлі традиційно латають грошима населення і найбільших держкомпаній, поділених між "баштами". При цьому успішність самих компаній і ефективність управління ними не ставиться на перше місце. Головне – забезпечити ресурсами бізнес-проєкти найближчого оточення Путіна. Саме тут виявляються тектонічні суперечності між "баштами".
Економіка РФ згортається на очах, "вовни" на всіх не вистачає. Тому "башти Кремля" хитає. Між ними йдуть війни за право припасти до бюджету, в тому числі "чужого", відсьорбнувши звідти трохи більше. Путін натомість намагається цьому підігравати, аби зберегти вплив.
Поки одні держмонополії розраховують на вливання з бюджету і податкові послаблення, інших ставлять "на лічильник". Це викликано як виховними моментами з боку путінської вертикалі, так і внутрішньовидовою боротьбою.
Наприклад, під час нещодавньої зустрічі з генеральним директором ВАТ "Російські залізниці" Бєлозьоровим Путін поставив умову вилучити з дохідної частини бюджету компанії близько 570 млрд рублів, які планувалися як інвестиції в інфраструктуру.
Бєлозьоров, який "прописаний" у "башті" Ротенбергів, апелював, що подібне рішення заблокує стратегічні проєкти РЖД. І запропонував до бюджету РФ 200 млрд. Торг завершився згодою Путіна, з подальшим його дорученням шукати Бєлозьорову наступника. Останнє зумовлено, зокрема, розумінням меркантильних інтересів "залізничника" і його покровителів із "башти".
З набагато більшим розумінням Путін ставиться до потреб Сєчіна, глави "Роснафти", ще нещодавно державної компанії, а нині – з розмитим держпакетом. У російських ділових колах втомилися рахувати прохання Сєчіна про фінансову підтримку або податкові послаблення.
Днями той в черговий раз попросив уряд знизити тарифи на транспортування нафти до рівня 2008 року, надавши податкові пільги для видобування важкодоступних запасів газу, а президента РФ – звільнити від податків інвестиції "Роснафти". У його пропозиціях, окрім бажання зберегти доходи, читаються спроби натиснути на опонентів – РЖД і "Транснафту", з якими у Сєчіна стосунки не склалися.
Необхідність зниження транспортних тарифів і податків Сєчін пояснює складною ситуацією, в якій опинилася "Роснафта" через падіння цін. У першому кварталі 2020 року компанія зафіксувала збиток у 156 млрд рублів.
Показово, що негативний фінансовий результат Сєчіна не бентежить Путіна. В уряді РФ готова директива про продовження його контракту на п'ять років.
Там і далі планують розв'язувати питання монополістів коштом громадян. Попри те, що держава досить дивно і неочікувано втратила контрольний пакет у корпорації. І попри те, що, наприклад, приватний "Сургутнафтогаз", на відміну від "Роснафти", до середини 2019-го накопичив на рахунках $46 млрд, що дозволили йому протистояти кризі.
Аналітики впевнені, що найбільші компанії РФ, а інакше кажучи – гаманці Путіна, і далі будуть накопичувати збитки, погашаючи їх коштом держбюджету. Це – їхня фірмова антикризова стратегія. Вони будуть продавати її під соусом реалізації стратегічних проєктів, які нібито підігрівають російську економіку. Хоча насправді йдеться про масштабний перерозподіл грошей і активів на користь підрядників із пулу "друзів Путіна".
При цьому аналітики звертають увагу на ключовий фактор ризику вічного президента. Його показово різне ставлення до груп так званих «друзів» підігріває серед них градус протиріч. Путін цим максимально загострює боротьбу за владу і ресурси в умовах ослаблення своїх позицій.
Крайній фактор може стати наріжним для РФ, де "смута бояр" – традиційний механізм зміни влади. Історія цієї дивовижної країни знає приклади, коли суперечності в оточенні царя спонукали до безжальних радикальних дій щодо нього. А в умовах Росії ліквідація правителя зазвичай розширює економічні горизонти свити...
Тому не варто дивуватися, якщо Путін несподівано отруїться у тайзі морошкою, захлинеться у батискафі або розіб'ється об одвірок бункера в Ново-Огарьово, де ховається від коронавірусу...
Андрій Воропаєв
Читайте також: Чим РФ намагається лякати США і НАТО в Світовому океані
