У Словенії успішно пройшла випробування автоматизована бойова башта VANTAGE Automated Turret System (ATS), яка була розроблена компанією BAE Systems Australia у співпраці зі словенською Valhalla Turrets. Далі система буде реінтегрована у наземну роботизовану платформу ATLAS CCV.
Як заявляється компанією-виробником, VANTAGE ATS показала гарну точність та високу кучність стрільби під час ураження цілей на відстані 750 метрів. Подібні результати не дивні враховуючи використання перевіреної 25-мм гармати M242 Bushmaster, яка на БМП M2 Bradley змогла "розібрати" навіть російський танк Т-90М.
Читайте також: Шість країн Європи спільно закуплять БМП CV90 та чи перепаде щось з цього Україні
Також до хороших показників мала б докластися пасивна багатоспектральна автоматична система виявлення, супроводження і класифікації цілей (ATTCS) від BAE Systems. Вона забезпечує автоматизацію бойового модуля, зменшує "когнітивне навантаження" на оператора, дозволяє працювати в так званому режимі "один до багатьох" і зменшує ймовірність виявлення і час до ураження цілі.
Результати випробувань у BAE називають вражаючими та хоча спершу це може здаватися перебільшенням, варто пам’ятати, що це роботизована башта, яка надалі буде діяти у складі безпілотного комплексу. Враховуючи це можна зрозуміти ентузіазм розробників, хоча і варто віднестися з певною скептичністю, бо продукт завжди хочуть показати у найкращому вигляді.

Наразі VANTAGE ATS повернеться в Австралію, де її реінтегрують на наземний роботизований комплекс ATLAS CCV. Щоб забезпечити коректність випробувань для турелі було використано вже наявну стабільну базу, а саме БТР Patria, яку надала армія Словенії.
Якщо виділити сам проєкт ATLAS CCV, то це фактично наземна роботизована ББМ, яка призначена для підтримки можливостей класичних механізованих підрозділів та виконання завдань, які є небезпечними для людей. Окрім цього наземного безпілотника, VANTAGE ATS пропонується і для встановлення на інші платформи, причому як і роботизовані, так і класичні з екіпажем.

Наразі важко оцінити роботизовану турель як належить. Попри показані результати на полігоні, невідомо як система зможе себе показати на реальному полі бою, де ідентифікація цілей залишається дуже важкою, не кажучи про використання засобів маскування.
З іншого боку, наземні роботизовані платформи набувають все більшого поширення, в тому числі під час російсько-української війни, де вже застосовувалися для штурмових та евакуаційних операцій. Хоча наразі концепт наземних безпілотників все ще не до кінця визначений, потенціал цього напрямку залишається дуже великим.

Читайте також: Військові США хочуть перший міні-реактор за 2 роки, але чи зможуть вони це захистити від "Шахедів"