​Росія залишилась без глибоководного "Лошарика" ще на кілька років

1059
Судноремонтний завод "Звездочка"
Судноремонтний завод "Звездочка"

АС-31 "Лошарик" вийде в море не раніше 2021 року

Строки ремонту АС-31 "Лошарик" - глибоководного атомного підводного човна перенесені щонайменше на 2021 рік. Саме на цей рік заплановане вивантаження активної зони реактора та ремонт човна, повідомило ТАСС, з посиланням на власні джерела. Додамо, що раніше стало відомо, що ремонт єдиного авіаносця РФ "Адмирал Кузнецов" затягується вдвічі.

Нагадаємо, що АС-31 "Лошарик" знаходиться на ремонті після пожежі, яка відбулась 1 липня 2019 року. Як повідомлялось, аварія сталась у районі Кольскої затоки Баренцевого моря, а у її результаті загинуло 14 російських підводників.

Читайте також: Есмінець класу Zumwalt стане першим надводним кораблем з гіперзвуковою зброєю
АС-31
Одне з небагатьох фото АС-31 "Лошарик", яке випадково потрапило у журнал Top Gear

Пожежа пошкодила радіоелектронні прилади, акустичне та навігаційне обладнання, системи життєзабезпечення, також заміні підлягають деякі титанові частини корпусу. Основною причиною аварії стали "імпортозаміщенні" літій-іонні акумулятори, один з яких вибухнув.

Причиною затримки стала черга на цю операцію на судноремонтному заводі "Звездочка", який обслуговує атомні підводні човни. Першим у черзі на вивантаження активної зони стоїть ще один глибоководний підводний човен АС-15 проекту 1910 (шифр "Кашалот"), який знаходиться в експлуатації з 1991 року. Водночас не повідомляється, чи буде АС-15 ремонтуватись, чи піде на утилізацію.




проект 1910 Кашалот
Фото, скоріш за все, підводних човнів проекту 1910 "Кашалот"

Загалом, враховуючи закритість інформації щодо глибоководних апаратів Росії, у строю знаходиться ще один-два човна проекту 1910, а також два-три проекту 18510 "Палтус" (шифр - "Нельма"). Всі вони приписані до 29-ої окремої бригади підводних човнів з дислокацією у Гаджиєво біля Мурманська.

проект 18510 Палтус Нельма
Скоріш за все, фото човнів проекту 18510 "Палтус" (шифр - "Нельма")

Офіційно ці човни розроблялись для "наукових дослідів", проте реальні задачі цих глибоководних атомних підводних човнів - проведення спеціальних операцій, зокрема розвідка та диверсії. Наприклад, ці човни можуть вивести з ладу підводні лінії зв’язку, або елементи гідроакустичного контролю SOSUS, який тримає під контролем вихід російських підводних човнів у Атлантику на лінії Данської протоки та Ферреро-Ісландського рубежу.

Читайте також: Російський "Бумеранг" задимівся після параду в Москві (коментар)