Міноборони РФ заявило про початок третього етапу навчань "нестратегічних ядерних сил", тобто маневрів по відпрацюванню застосування тактичної ядерної зброї, перший етап яких відбувся ще у травні цього року.
Прикметна особливість саме цієї події – російські військові заявили про "відпрацювання отримання спеціальних навчальних боєприпасів та спорядження ними авіаційних засобів ураження", при цьому вони демонстрували кадри підвіски на винищувач-перехоплювач МиГ-31БМ ракет "повітря-повітря" типу Р-33.
Читайте також: Як Японія працює над гіперзвуковою ракетою HVGP, і коли планує ставити на озброєння
Звісно, на цих кадрах одразу привертає увагу натягнута над МиГ-31БМ захисна сітка на випадок можливої атаки українських безпілотників, хоча дія відбувається на аеродромі "Большое Савино" в місті Перм за 1500 кілометрів від кордону з Україною.
Навіть більш того, виходить, що росіяни для "гри м’язами" по темі можливого застосування ядерних "спецбоєприпасів" обрали доволі ризикований об’єкт, оскільки "Большое Савино" є аеропортом спільного користування, де постійно приземляються пасажирські літаки цивільної авіації.
Але з іншої сторони, тут насправді маємо трохи дивну ситуацію, бо для такої "гри м’язами" російські військові обрали ракету класу "повітря-повітря", поставлену на озброєння ще в 1980-хх роках, і по якій насправді не було даних про опцію з установкою ядерної боєголовки.
Якщо конкретніше, то Р-33 як елемент оснащення МиГ-31 була прийнята на озброєння ще у 1981 році, і до цього моменту по ній заявлялась можливість використання лише конвенційної уламково-фугасної бойової частини масою 55 кг, при загальній стартовій масі 419 кілограмів.
При цьому, що цікаво, дальність пуску цієї ракети, залежно від модифікації, коливається в діапазоні 120-160 кілометрів, а заявлена ймовірність ураження цілі однією ракетою – 0, 65. Іншими словами, щоб гарантовано збити одну повітряну ціль, треба запускати одразу дві Р-33, хоча на перехоплювач МиГ-31 можна повісити максимум шість таких ракет.
До цього моменту взагалі не було у відкритому доступі повідомлень про те, що РФ зберігає на озброєнні ядерні боєголовки під ракети "повітря-повітря". Та й навіть якби зберігала, це було б безумовним анахронізмом, оскільки такого роду "спецбоєприпаси" розраховані на ураження повітряних цілей, які летять щільним строєм, що навряд чи матиме місце в умовах сучасних бойових дій.
Тому з однієї сторони, можна поставити під сумнів сам факт наявності "спецбоєприпасів" у росіян під ракети "повітря-повітря" типу Р-33. З іншої сторони, слід зафіксувати сам факт, що військові РФ намагались продемонструвати начебто можливе використання такого роду зброї.
Читайте також: Чи росіяни справді могли створити гібрид із М-46 та корабельної АК-130, і на що треба звернути увагу
