Пакистан купляє півсотню китайських ударних безпілотників Wing Loon ІІ. Інформація про це є в китайських та пакистанських ЗМІ. Проте поки немає чітких данних, чи йдеться про 50 комплексів, чи власне, це стосується кількості саме безпілотних аппаратів.
Зазвичай БпАК Wing-Loong IІ складається з чотирьох БпЛА, наземної станції управління, комплекту інтегрованої логістичної підтримки і набору корисних навантажень. Літальний аппарат має злітну масу у 4200 кг, розмах крила у 20,5 м. Він здатний виконувати політ на швидкості 370 км / год на висотах до 9000 м тривалістю до 20 год. Маса озброєння, що розміщується на шести точках підвіски, становить 480 кг.
Читайте також: "Сокіл-300" від КБ "Луч": на що здатний український ударний БПЛА (фото)
Безпілотні апарати комплексу Wing Loong IІ здатні злітати, виконувати політ за маршрутом і приземлятися як в повністю автономному режимі, так і взаємодіючи з наземною системою управління, і виконувати завдання тривалий час в будь-яких метеоумовах.
Основні підсистеми БпЛА резервовані. Дані передаються по зашифрованому каналу зв'язку. На борту може бути встановлена оптико-електронна оглядова система або обладнання електронної розвідки, а під крилом можуть підвішуватися різні малогабаритні високоточні боєприпаси класу "повітря-земля".
Китайські розвідувально-ударні дроні Wing Loong I та Wing Loong IІвиявилися досить привабливими для цілої низки країн, яким подібні БпЛА, вироблені у США та Ізраїлі, "не світять" через обмеження на єкспортні поставки.
Продажі китайських безпілотників насамперед пов'язані з країнами, з якими Китай співпрацює в рамках інфраструктурного проекту "Один пояс - один шлях". Це цілий ряд країн Африки, Близького Сходу та Азії. Так, Саудівська Аравія вже придбала 70 китайських бойових БПЛА, Єгипет - 60, ОАЕ - 40, Ірак і М'янма - по 12, Пакистан - 25 (це до нової закупки 50 Wing Loong IІ).
Поставки ударних безпілотників з КНР до Пакистану викликали хвилю струбованості у Індіі. Так, видання Hindustan Times наголошує, що "озброєні китайські та турецькі безпілотники зіграли вирішальну роль у конфліктах в Лівії, Сирії та Азербайджані, знищивши оборону противника та звичайну броню. Тож індійські наземні формування не зможуть парирувати атаку великої кількості озброєних безпілотників".
Разом з тим, наголошується, що ефективне застосування безпілотнків можливе лише за умови панування і повного контролю над повітряним простром. Чи буде це так у разі протистояння на кордонах Індії з Пакистаном чи Китаєм?
"Повітряний простір по лінії контролю у Джамму і Кашмірі або Ладакху дуже ретельно контролюється радарами і прикривається винищувачами. Озброєні безпілотники будуть просто збиті, якщо вони перетнуть лінію”, - сказав колишній керівник ВПС Індії.
Але придбання Пакистаном ударних безпілотників з Китаю підкреслює необхідність придбання Індією як власних ударних безпілотників, так систем протидії ворожим БпЛА. Оскільки безпілотні літальні апарати можуть використовуватися для запуску зброї "повітря-земля" без перетину лінії кордону і з поза меж, де їх можуть "дістати" індійські системи ППО.
"На сьогодні Індія не має жодного ударного безпілотникіа. Військово-морський флот бере в оренду два американських БпЛА Predator для розвідувальних завдань. А оновлення ізраїльського БпЛа Heron для виконання ударних місій потребуватиме часу", - наголошують експерти у Індії, слова яких наводить Hindustan Times.
Слід додати, що у тому ж сегменті, де зараз добре продається китайський Wing Loong IІ, Україна може мати свою власну розробку. 6 листопада цього року ДККБ "Луч" вперше представило на широкий огляд концепт розвідувально-ударного БпЛА "Сокіл-300".
Читайте також: Bayraktar виготовлятимуть в Україні: Анкара та Київ ведуть переговори
