Уряд Норвегії оголосив розподіл додаткових коштів на оборону у розмірі 17 млрд норвезьких крон, приблизно 1,6 млрд доларів. Це частина генеральної програми збільшення оборонних витрат на межах 1,624 трильйона норвезьких крон (приблизно 150 млрд доларів) до 2036 року.
І хоча він ще має бути затверджений парламентом країни, але навряд із цим будуть складності. Варто просто нагадати, що Норвегія має спільний кордон з РФ. Ці кошти пропонується розподілити між програмою посилення артилерійської складової сухопутних сил, програмою боротьби з морськими мінами, інфраструктурними проєктами та іншими вже запущеними оборонними програмами.
Читайте також: Бразильський Embraer розійшовся: Super Tucano до Панами, C-390 Millennium до Швеції, а це знову про Gripen
Зокрема буде закуплено 24 нових самохідних артилерійських систем K9 від корейської Hanwha. Фактично мова йде про їх подвоєння у строю. Бо зараз норвезька армія експлуатує 28 одиниць САУ та ще 14 броньованих заряджаючих машин K10.
Контракт на першу партію з 24 САУ та 6 K10 був укладений у грудні 2017 року загальною вартістю близько 227 млн доларів. Водночас загальна вартість проєкту, разом із закупівлею боєприпасів та всіма супутніми витратами, була оцінена у 3,2 млрд норвезьких крон - близько 360 млн доларів за тодішнім курсом. Також у 2022 році Норвегія вже розширила цей контракт на 4 K9 та 8 заряджаючих машин.
Зараз на нову закупівлю норвезький уряд закладає 5,6 млрд норвезьких крон, приблизно 521,6 млн доларів. Що саме додатково входить у цей проєкт розширення артилерійських можливостей, окрім САУ, вочевидь буде деталізовано пізніше. Бо ціна витрат значно вища за оціночну вартість лише одних артсистем.
Для орієнтиру можливо використати контракт за літо 2024 року з Румунією, яка замовила 54 САУ K9, 36 заряджаючих K10, певну кількість боєприпасів та матеріально-технічне забезпечення за 920 млн доларів. Зазначимо, що румуни фактично замовили три дивізіони з 18 артсистем та 12 машин забезпечення у кожному. Але норвежці використовують зовсім інше співвідношення машин.
Також, з відомого, ще 3,9 млрд норвезьких крон (360 млн доларів) піде на боротьбу із морськими мінами. Цей проєкт вже профінансований на 4,8 млрд крон (448 млн доларів) і мова йде саме про додаткові кошти. За цією програмою закуповуються додаткові системи, як сучасні тральники, так й безпілотних систем. При цьому, такі зусилля мають не лише убезпечити від мін, а, як зазначено, "захистити критично важливу підводну інфраструктуру".
Читайте також: США забирають свої батареї Patriot з Кореї та перекидають на Близький Схід: ознака слабкості чи ще ні
