Американська агенція військового співробітництва міноборони США (DSCA) оприлюднила дозвіл на продаж до Марокко ракет до переносного зенітного комплексу Stinger з оголошенням граничної ціни.
600 ракет FIM-92K Stinger Block I оцінені у 825 млн доларів. Тобто вартість однієї ракети до американського ПЗРК Stinger - до 1,375 млн доларів, фінальна вартість може бути дещо меншою, але доволі часто вона співпадає.
Читайте також: У Польщі опанували ще одну маленьку частину виробництва Patriot - пускових труб, скільки на це пішло часу
Конкретний приклад саме такої ситуації із замовленням Stinger - у грудні 2023 року року DSCA погодила продаж через механізми НАТО Німеччині, Італії та Нідерландам 940 таких самих ракет FIM-92K Stinger Block I за 780 млн доларів. Тобто по приблизно 830 тисяч доларів. А у червні 2024 року Бундестаг затвердив закупівлю 506 ракет до Stinger за загальною ціною 395 млн євро, тобто по 780 тисяч євро, приблизно ті самі 830 тисяч доларів.

Таким чином ціна на одну ракету FIM-92K за трохи більше року підвищилась у 1,5 раза на додаткові 545 тисячі доларів. Але звісно варто дочекатися твердого контракту. А більш ніж вірогідне зростання ціни на ракети FIM-92K у випадку з Марокко пов'язано, як з дефіцитом виробничих потужностей ракет, так і з тим, що на формування ціни у Вашингтоні може впливати "цінність" союзника.
Нагадаємо, що виробництво Stinger у США було припинено і лише у 2022 році його прийшлось відновити, на що у Raytheon попросили 30 місяців, бо було необхідно переконструювати ракету під сучасні комплектуючі. Бо старі зразка 80-х років просто не вироблялись, а підрядники вже або давно закрились, або змінили профіль діяльності. Також прийшлось наймати пенсіонерів, які збирали ракети та мали навчити наявних працівників.
Варто додати, що таки "сюрпризи" зі Stinger - трапляються не лише у США. Наприклад, у Німеччині просто "згубили" ліцензію часів Холодної війни на виробництво Stinger. Наприкінці 80-х років Dornier виробляв цей ПЗРК під назвою Fliegerfaust 2, але активи цієї німецької компанії у 90-х роках були пошматовані та багаторазово змінювали власників.
Читайте також: Чи зможуть США обійти обмеження від Китаю на рідкоземельні метали, які треба навіть для JDAM