Індія звернулась до РФ з наміром отримати додаткові зенітні ракетні комплекси С-400. І це рішення було прийнято після, як оголосили в Індії, успішного застосування С-400 під час відбиття атак Пакистану у рамках операції Сіндур. Або навпаки - втраті ЗРК, якщо вірити пакистанцям.
А загалом про цікавість Делі до нових С-400 повідомляє індійське видання India Today. А від Defense Express можемо зазначити, що наразі питання втрат Пакистану під час наймасштабнішого повітряного бою в історії сучасної авіації, коли понад 130 літаків понад годину вели бій на відстанях понад 100 км відкрите. Як мінімум, у Делі не змогли провести аналогічний за інформативністю брифінг та обґрунтуванням своїх заявок, як це зробили у Пакистані, який заявив про збиття одного МиГ-29, одного Су-30МКИ, а також цілих трьох Rafale. А тому і роль індійського С-400 у цьому невідома.
Читайте також: Які ядерні арсенали мають Індія та Пакистан й чому одна з країн закріпила примат його вільного використання
Але в мережі з'явився некролог індійського солдата, який служив в полку, озброєному С-400. Це може стати підтвердженням успішного удару пакистанських військ по індійських С-400 на авіабазі поблизу міста Адампур, хоча індійський уряд і заперечує удар.
Нагадаємо, що Індія вже отримала три полкових комплекти С-400 (зменшеного двохдивізіонного складу), ще два мають бути поставлені у 2026 році. Хоча першочергово контракт, укладений у 2018 році вартістю 5,43 млрд доларів, передбачав постачання всіх комплектів до 2023 року. І насправді причини такого зсуву може бути дві, одна з яких - Китай.
Варто згадати, що у 2023 році в Індії оголосили старт національної програми зі створення зенітно-ракетного комплексу великої дальності, який отримав назву Project Kusha. З наявних деталей - плани озброїти цей ЗРК трьома типами ракет з дальністю 150, 250 та 350 км, тобто фактично використати аналогічний підхід, як з ракетами для С-400.
Зокрема ракета 9М96 має дальність 40-50 км чи 120-135 км, 48Н6ДМ у 250 км, а 40Н6 - 380 км. Планувалося, що перші зразки цього ЗРК мають бути введені в експлуатацію у 2028-2029 роках, і єдиною можливістю так швидко створити такий ЗРК є реверс-інжиніринг російського С-400.
Тоді індійський Project Kusha розглядали як спробу обійти санкції на РФ, завдяки чому вони б змогли отримати російські С-400 під видом власних ЗРК. Також розглядався варіант, що таким чином Індія збиралася відмовитись від ідеї подальших закупівель ЗРК у Росії та піти шляхом Китаю, де у 90-х роках провели реверс-інжиніринг закуплених С-300.
Проте судячи з того, що наразі постачання С-400 продовжується у відкриту, так в Індії ще й хочуть отримати додаткові чи поновити втрати, тому цілком ймовірно, що вони поки не можуть реалізувати свій Project Kusha у визначені строки.
Читайте також: Чим Пакистан збивав індійські винищувачі та до чого тут Китай
