Поки у світі вирує брак потужностей з виробництва артилерійських боєприпасів, а країни вкладають мільярдні бюджети у програми з їх розширення, як виявилось, виробничі потужності в Україні - простоюють. При цьому створення вітчизняних виробничих потужності також потребувало значного часу, сил та грошей.
Зокрема, як пише у розлогому матеріалі "Оборонки", "Українська бронетехніка" у жовтні 2024 року отримала можливість локалізованого виробництва боєприпасів за ліцензією від Czechoslovak Group. Вона передбачала випуск 155-мм артилерійських снарядів М107, L15 та ER-BT VMK/MKM (підвищеної дальності), 105-мм артилерійського та 120-мм танкового снаряда.
Читайте також: Saab за мінімальний час зробить з дрона MQ-9B безпілотний ДРЛВ і це найкраще рішення для ППО й не тільки
Рівень української частки у виробництві на перших етапах вже мав скласти 55%, включно із наповненням вибухівкою. При цьому виробниче обладнання вартістю у десятки мільйонів євро чекали понад рік. Згодом, за рахунок локалізації виробництва підривачів та капсулів вона мала становити 70%. А через те, що в Україні немає власного порохового заводу, Czechoslovak Group взяла постачання порохів на себе.
Темп виробництва у 2025 році мав становити 100 тисяч снарядів, у 2026 році - 300 тисяч снарядів. Водночас Міністерство оборони України законтрактувало лише снаряди, які мали виготовлятися на потужностях Czechoslovak Group, а не в Україні. І не 100 та 300 тисяч, а у межах "десятків" тисяч. При цьому так просто взяти та дозамовити вже не вийде, бо зараз критичним дефіцитом є якраз порохи. Тому їх необхідно контрактувати заздалегідь. І зрештою:
"Цього року ми не очікуємо виробництва українських боєприпасів за цим проєктом", - повідомив голова Агенції оборонних закупівель Арсен Жумаділов.
Він також пояснив, чому так взагалі відбувається. За його словами, наразі існуюча система закупівель не дає можливості надавати преференції українським виробникам. І продовжує діяти система за якою головною умовою закупівлі є нижча ціна. Навіть якщо вона надається сумнівним перекупом від недобросовісності якого можливо захиститися лише післяоплатою, що звісно не гарантує виконання замовлення.
Більше того, попри те, що у грудні 2024 року Кабмін прийняв постанову з назвою "Зброя Перемоги", яка мала перелік пріоритетних зразків озброєння з акцентом на українських зразках та дати змогу укладати довгострокові контракти, вона просто не працює.
Як пояснив очільник Агенції оборонних закупівель, ця постанова "не дає чітку інструкцію органам закупівлі, яким саме чином надати перевагу українському виробнику". І, як зазначено, державні закупівельники просто її не розуміють, а тому діють по правилу найнижчої ціни.
Тобто виходить, що ніхто не винен. Але чомусь досі українські виробники озброєння мають виборювати можливість розвивати національну оборонну промисловість.
Читайте також: Французи показали 40-мм зенітку RAPIDFire, яка за 140 пострілів має збити кілька десятків БПЛА
