Армія В’єтнаму у вересні 2022 року проводила маневри своїх сил берегової оборони. Під час цих маневрів "засвітились" зокрема архаїчні самохідні артустановки типу СУ-100 калібру 100, ще часів Другої світової війни, виробництво яких відбувалось з 1944 по 1956 році. Ці 70-тирічні САУ в руках в’єтнамських військових якимось дивом досі зберігають працездатність, та виконують завдання берегової оборони. Про це йдеться в публікації польського порталу Defence24.
Автори видання стверджують, що збройні сили В’єтнаму досі мають в строю близько 100 одиниць СУ-100. Довідник The Military Balance за 2021 рік просто фіксує, що такі САУ досі служать в строю в’єтнамської арміїї.
Читайте також: Чому і для кого Ізраїль зайнявся модернізацією радянських танків, що пам’ятають Хрущова
СУ-100 оснащена 100-мм гарматою Д-10С, яка використовується і на Т-54/Т-55 (В’єтнам досі має в строю 850 таких танків).
Така гармата за своїми "паспортними" характеристиками зразка 1950-х років має прицільну дальність стрільби до 6 км, максимальну – до 15 км, та може пробивати броню товщиною до 200 мм. В нинішніх умовах цього цілком достатньо, щоб в’єтнамські СУ-100 могли "розібрати" будь-яку амфібійну машину, у випадку гіпотетичного морського десанту Китаю.
Звісно, ні в якому разі не варто виключати, що рано чи пізно РФ викупить такий металобрухт у В’єтнаму, щоб озброїти своїх "чмобіків". Раз уже були приклади, коли російські окупаційні війська використосували гаубиці Д-1 часів Другої світової війни або зенітки КС-19 зразка 1950-х років.
Але якщо говорити серйозно – на прикладі В’єтнаму, який досі використовує архаїчні СУ-100, ми можемо побачити "приховану" причину, чому російський ОПК зараз стрімко втрачає свої позиції на світовому ринку зброї.
В’єтнам насправді складно назвати дуже бідною країною, його оборонні затрати в 2020 році складали 5 мільярдів доларів при загальній чисельності збройних сил в 482 тисячі осіб. І коли є можливість, В’єтнам охоче купує найновітніше озброєння. Наприклад, його берегова оборона може похвалитись наявністю новітніх РСЗВ ізраїльського виробництва AccuLAR-160 та EXTRA. Відповідно, якби була можливість купити більш новіші артсистеми для берегової оборони, наприклад у РФ, В’єтнам би цим точно скористався.
Успіх на світовому ринку озброєнь мають ті країни, які можуть запропонувати своїм "клієнтам" цілісну концепцію переозброєння національного війська.
Але ж російський ОПК працює зовсім в іншому стилі. Кремль намагається продавати своїм "клієнтам" лише розпіарені "вундер-ваффе", які дорого коштують і які складно обслуговувати. А якщо при цьому є можливість "викрутити руки" - Москва цим теж користається. Як приклад – у 2005 році В’єтнам замовив у РФ поставку берегових ракетних комплексів "Бастион", поставка двох дивізіонів розтягнулась аж до 2016 року. Або ж – про те, як Ханою довелось відмовитись від купівлі додаткових Т-90С, бо Москва "заломила" за ці танки непомірну ціну.
В’єтнам із Китаєм – у стані постійної конфронтації, із США – зближення почалось лише в останні рік-півтора. На цьому фоні, схоже, В’єтнаму було простіше досі використовувати древні СУ-100, аніж домовлятись із РФ про купівлю сучасніших систем на заміну.
Читайте також: У кого рашисти купили Т-34 для параду, і як це показало реальну слабкість РФ
