Такі дані 6 грудня оголосив Стокгольмський інститут проблем досліджень миру (SIPRI). Загальний експорт озброєнь, військової техніки та послуг військового призначення підприємствами концерну «Укроборонпром» у минулому році шведські фахівці оцінили в $1,3 млрд.
«Укроборонпром» одразу розмістив інформацію про цю несподівану перемогу у себе на сайті, а нове керівництво концерну навіть прокоментувало новину від SIPRI. Хоча, звісно, не має жодного відношення до результатів цього періоду. Але у кого в руках прапор - той і переможець. Проте загальна картина зовсім не така райдужна. Тож давайте ближче до деталей.
Читайте також: "Петріотизм" Міноборони та нові реалії гри у зброю
За даними інформаційно-консалтингової компанії Defense Express, реальна картина збройового експорту України за минулий рік є менш «мажорною», аніж заявлено у дослідженні SIPRI. Хоча і цей скорочений результат можна розгляди як цілком пристойний - з огляду на ті зовнішньополітичні реалії, в яких знаходиться Україна.
Загальний обсяг експорту підприємств ДК «Укроборонпром» у 2018 р. становив $766 млн. Левову частину експорту забезпечили ДК «Укрспецекспорт» (понад $255 млн), ДП «Антонов» — $222 млн; «Спецтехноекспорт» - $83,6 млн ; ДЗЗФ «Прогрес» - $ 50 млн; ДП «Зоря-Машпроект» - $57 млн; ДАХК «Артем» - $13 млн та деякі інші. Загалом у 2018 р. Україна здійснювала експорт озброєння, техніки та послуг до 49 країн світу. У першій п’ятірці покупців української збройової техніки за 2018 р. — Таїланд (16% від загальних обсягів експорту), Китай (13%), Пакистан (11%), Індія (11%), Саудівська Аравія (9%), Сполучені Штати Америки (7%).
Якщо брати до уваги лише обсяги продажу озброєнь та техніки військового та подвійного призначення, а також послуг з ремонту та модернізації через «Укрспецекспорт» та 5 його дочірніх підприємств, то за період 2009-2018 р. динаміка була достатньо показовою. Зростання рік у рік було до 2013 р, коли був досягнуто піку експорту в обсязі $941 млн.
З початком російської агресії проти України і розірванням військово-технічної співпраці з Росією, яка тривалий час була головним споживачем українських збройових послуг, а також «заморожуванням» низки зовнішніх контрактів з іншими державами за підсумками 2014 р. вітчизняні спецекспортери вторгували для країни майже двічі менше - $527 млн. У 2015 р. падіння тривало - до рівня 384 млн. Це був найнижчий показник збройового експорту за всю історію незалежної України. Але в цей час спецекспортери здійснили найбільші поставки за імпортом продукції військового призначення, яка на той час була потрібна Збройним силам.
Нове зростання експорту почалося з 2016 р., коли був досягнутий показник у $524 млн. Результати за 2017 і 2018 рр. відповідно, склали $515 млн. та $451 млн. 2018 р. дійсно був рекордним для «воєнного періоду» з точки зору обсягу укладення підприємствами «Укроборонпрому» експортних контрактів на виконання у найближчому майбутньому. «Портфель» замовлень склав понад $780 млн. Були створені передумови для контрактів, реалізація яких розпочалася з 2019 р. Включно з такими гучними проектами, як перемога літака Ан-178 у тендері на постачання військово-транспортних літаків до Перу; створення спільного підприємства «Щит Чорного моря» з турецькими партнерами задля розробки та виготовлення нових перспективних ударних безпілотних комплексів з застосуванням українських авіаційних двигунів; відповідального контракту на постачання високоточних засобів враження до Індії.
Це та «подушка» від «попередників», яка дозволить новій двомісячній керівній команді «Укроборонпрому» цілком спокійно заявити про власні перемоги ще і за підсумками 2019 р. Звісно, це буде не $2 млрд, як оптимістично на перспективу пообіцяв новий керівник концерну Айварас Абромявичус, але все-таки щось.
Проте інерція минулих напрацювань надалі вже вичерпана. Ба більше - є низка тривожних трендів, які свідчать про початок складних часів як для «Укроборонпрому», так і для вітчизняних приватних оборонних компаній країни. Все це безпосередньо і негативно вплине на обсяги збройового експорту України вже у найближчій перспективі. Чому так – про це трохи згодом.
Читайте також: Швидке розміщування військових штабів в польових умовах
