Новий Стратегічний огляд оборони Великої Британії був не дуже тепло зустрінутий британською експертною спільнотою. Зокрема й у ключі того, що Королівський флот для протидії РФ та іншим загрозам має посилитись 12 новими атомними підводними човнами SSN-AUKUS, але не зараз, а у 2040-х роках.
І саме тому активно йдуть спроби донести до британського оборонного відомства можливі альтернативи використання мільярдних бюджетів з більшою практичною ефективністю. Й одна з таких ідей була опублікована у профільному військово-морському виданні Broadside британського аналітичного центру Council on Geostrategy.
Читайте також: Що за всюдиходи Bronco, які надійшли в Україну без жодного фотофакту, і чому Канада вирішила виробляти їхню цивільну версію
Вона полягає у поверненні до концепції, яка з'явилась наприкінці Холодної війни - "корабель-арсенал" з можливістю запуску величезної кількості ракет. Цю ідею просував віце-адмірал ВМС США Джозеф Меткалф, який відповідав за створення концептуального нарису американського надводного флоту XXI сторіччя. Але вже у 90-х роках розробка "корабля-арсеналу" була скасована через припинення фінансування.
За задумом це мав бути великий корабель з 500 вертикальними пусковими шахтами, тобто можливістю пуску 500 умовних Tomahawk одночасно. При цьому сам корабель передбачав мінімум екіпажу, а його бойове управління мало здійснюватися з ракетного крейсера з системою Aegis, або взагалі з командного літака. Тобто це мав бути величезний додатковий "магазин" з ракетами, але без дорогого обладнання, повноцінної бойової керуючої системи та сенсорів.
На думку британських фахівців така концепція зараз - те, що потрібно враховуючи ризики та обмеженість ресурсів, що вимагає робити більше меншою кількістю. Й такі "корабелі-арсенали" дозволяють організувати ефективну систему протиповітряної та протиракетної оборони, яка зможе справитись з масованою атакою.
Це особливо важливо через те, що у Великій Британії перевірили, що її ППО не витримає атаку 160 ракетами. А, за підрахунками самих британців, Північний флот РФ зараз може запустити в одному залпі 800 ракет. Більше того, мова йде й про застосування таких кораблів-арсеналів у ролі ударних платформ, бо все залежить лише від того які ракети завантажені у шахти.
Але замість розробки нових кораблів на 500 ракет пропонується будувати їх на базі серійних фрегатів Type 31, точніше - корпусу Arrowhead 140, який відрізняється гнучким застосування та економічністю. Якщо брати параметри фрегата, то мова йде про водотонажність у 5700 тонн та довжину 138 метрів і він має 32 універсальні вертикальні пускові Mark 41.
Але "корабель-арсенал" на його базі зможе мати 100 пускових шахт. І, як вважається, 8-12 таких "кораблів-арсеналів" можуть повністю закрити всі потреби британських ВМС. При цьому розробка та будівництво будуть доволі швидкими, а витрати значно меншими у порівнянні з будівництвом класичних кораблів.
З боку Defense Express лише зазначимо: може здатися, що у пропозиції концепції не зроблено наступний крок - автономізація таких морських ракетних платформ та їх ще більша мініатюризація з метою розосередження у концепції ройового використання. Тобто замість 8-12 "кораблів-арсеналів" на 100 шахт з невеликим екіпажем зробити 200-300 ще дешевших автономних дронів-катерів з пусковими на 4 ракети.
Але можливо справа в тому, що Велика Британія має океанічний флот, що має виконувати завдання на значних відстанях від власних берегів. І навіть для захисту від РФ необхідно діяти у складних штормових умовах Північної Атлантики, Північного та Норвезького моря. А це вимагає використання відповідної платформи з відповідною морехідністю, тобто - фрегата
Читайте також: США законтрактували вже друге угруповання супутників для "Золотого Куполу", яке буде відстежувати гіперзвукові ракети
