Служба Безпеки України втретє провела унікальну операцію проти російського мосту через Керченську протоку підірвавши під водою одну з опор головного прольоту.
"Підводні підпірки опор сильно пошкоджено на рівні дна - 1100 кг вибухівки в тротиловому еквіваленті цьому посприяли. Фактично міст перебуває в аварійному стані", - зазначено у дописі. Також додамо, що запис моменту підриву означає й злам мережі відеоспостереження об'єкта, чи встановлення власного пристрою.
Читайте також: Що це за нові російські КАБи, які можуть бити на 95 км, що відомо про УМПК-ПД
Вкрай важливо розуміти, що підрив був здійснений на дні на глибині близько 10 метрів. Тому ніякого фаер-шоу, як у попередні рази немає. Також оцінити реальний стан опори після цього можуть лише під час водолазних робіт. Більше того, це також означає відповідну складність будь-яких ремонтних робіт.
Не менш цікавим питанням є засіб, яким й був уражений Кримській міст. Бо закладання понад 1 тонни вибухівки, а це лише сама вибухова речовина, без корпусу, навряд могла бути здійснена за допомогою пловців. І загалом враховуючи операцію "Павутина" з використанням дистанційно керованих FPV-дронів для ураження російських стратегічних бомбардувальників, одним з небагатьох варіантів є використання підводних дронів.
Тим паче, що про цей ряд розробок вже доволі давно не було чути попри їх перспективність. Зокрема можливо нагадати про публічно продемонстрований дрон "Толока". Але не TLK-150, що має дуже обмежені можливості: дальність ходу до 100 км, маса БЧ або іншого корисного навантаження - 20-50 кг. А про анонсовані TLK 400 з довжиною 4-6 метрів, дальністю 1200 км, та масою БЧ до 500 кг. Чи TLK 1000 довжиною 4-12 метрів, дальністю 2000 км, та корисним навантаженням 5000 кг.
Також ще у серпні 2023 року було показано випробування підводного дрона "Марічка", довжиною шість метрів, діаметром 1 метр та дальністю ходу до 1000 км та здатність нести більше 1000 кг. Але заявлялась встановлення більшої бойової частини за рахунок зменшення дальності ходу.
Зазначимо, що всі відомі проєкти українських підводних дронів мають системи, які відповідають за зв'язок з оператором та супутникову навігацію. Для чого у них може бути реалізована телескопічна щогла. Як мінімум таке рішення помічено на одній з офіційних фотографій "Марічки".
Зазначимо, що дальність маршруту для морського підводного дрона до Кримського мосту, з обходженням поки окупованого Криму на адекватній відстані від берега, близько 650 км. При цьому останні кілька кілометрів об'єктивно найважчі, бо необхідно враховувати можливість розміщення росіянами акустичних сенсорів, а також чітко пройти фарватером не зачепивши бонові загородження.
Також не виключено, що підводний дрон, якщо це був він, був встановлений під днищем судна, яке прямувало у російський порт на Азовському морі. Це тоді нівелює питання запасу ходу та автономності, а також вирішує питання обходження акустичного контролю. Але це відв'язує від наразі відомих українських підводних дронів, бо його задачею було б подолати значно меншу відстань.
Читайте також: Іспанія розриває угоди на ізраїльські ПТРК Spike та далекобійні PULS, які мала виготовляти у себе
