Кулеба акцентував увагу на тому, що ця Програма важлива для отримання розвідувальної інформації у кризових випадках, наприклад, в ситуації, яка виникла в зв'язку з катастрофою літака МАУ в Ірані.
Програма має таке ж саме значення, що і План дії щодо членства в НАТО (ПДЧ), але позбавлена політичної складової. Приєднання України до неї може відбутися найближчим часом. Це допоможе Києву розвивати армію відповідно до стандартів Альянсу, вважає заступник директора Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Михайло Самусь.
Читайте також: Загороднюк: моя головна мета – зробити все, щоб отримати статус члена програми посилених можливостей НАТО
Говорячи об'єктивно та чесно, українська армія є однією із найпотужніших у Європі. В ЄС фактично жодна армія не готова до бойових дій, можливо, окрім французької, яка постійно бере участь в операціях у своїх колишніх колоніях, а також армій Польщі, Італії та Великобританії. Всі інші не готові. А українська армія воює.
Я б також не ідеалізував оснащення та військову техніку армій Європи, оскільки вони лишилися з часів холодної війни. Наприклад, Німеччина протягом 30 років після розвалу Радянського Союзу взагалі не звертала уваги на оборону. Фактично така ж ситуація склалася в усіх європейських країнах. На рубежі 2009-2011 років бюджетне фінансування на оборону там щорічно зменшувалося на 40-50%. Відновлення фінансування відбулося лише в 2014 році.
НАТО – це воєнно-політична організація, яка створена для спільної оборони її членів. Україна готова до виконання цієї функції. Але стосовно параметрів взаємосумісності стандартів та штабів - тут ще є над чим працювати. Саме Програма розширення можливостей, про яку заявив Кулеба, і спрямована на вирішення практичних питань, щоб Україна вже на практичному рівні була готова до спільних операцій із союзниками.
Програма розширених можливостей - це Membership Action Plan, тобто План дій щодо членства в НАТО, але без оголошення політичного рішення. Політичні заяви зараз не на часі. Через нашу війну з Росією, саме всередині Альянсу є противники того, щоб демонструвати Україні перспективу, не кажучи вже про початок практичної процедури вступу до НАТО.
Там описано, як будуть змінюватися штаби, як буде створюватися оперативне командування та відбуватися підготовка. Відповідно, все буде змінюватися до стандартів НАТО. У візії прописані конкретні справи, в тому числі те, що буде реалізовуватися в рамках ЕОР. Країни НАТО допомагатимуть керівництву України виконувати заплановані зміни.
Я думаю, що рішення щодо залучення України до Програми розширених можливостей зараз фактично уже прийняте. Питання про неї обговорювалося напередодні грудневого саміту у Лондоні. Тому, я думаю, приєднання до цієї Програми відбудеться найближчим часом, якщо будуть вирішені питання з деякими сусідами України, в тому числі з Угорщиною.
У квітні 2008 року у меморандумі Бухарестського саміту НАТО чітко було написано, що Україна та Грузія будуть членами НАТО. Уже тоді Альянс був готовий нас прийняти, але Путін переконав Францію та Німеччину в тому, що це не вигідно. Президент Франції Емманюель Макрон і зараз намагається робити реверанси у бік Москви, але я думаю, що це прояв бажання Франції зайняти лідируюче положення в безпековій, оборонній та зовнішньополітичній сфері ЄС. Але це не суперечить бажанню Парижа бути лідером щодо сприяння наближенню України до НАТО. Це суперечливі точки зору, але вони вкладаються у концепцію французької політики.
Тому Кремль буде здійснювати всі можливі заходи, аби заважати зближенню Києва з НАТО у рамках ЕОР. Будуть роздмухуватися суперечки між Україною та членами Альянсу, застосовуватимуться спецслужби, дипломатія, інформаційні операції. Можуть згадати напружені відносини з Угорщиною. Тож в інтересах України покращувати відносини із усіма членами НАТО, оскільки всі рішення там приймаються консенсусом, а голоси США та умовної Естонії мають однакову вагу.
Михаил САМУСЬ,
заступник директора Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння
Читайте також: 22 січня День соборності України
