З метою вбивства цивільних українців армія РФ перейшла до застосування зенітних ракет від С-300 для удару по містах. І ці атаки набувають масового характеру.
Сьогодні 9 липня по Миколаєву влучило шість зенітних ракет, на щастя обійшлось без жертв, про що повідомив голова Миколаївської ОДА Віталій Кім, а також показав наслідки такого удару по цивільному будинку. І це вже не перший випадок, аналогічний удар по місту був завданий вчора, 8 липня.
Читайте також: США надають Україні новітні високоточні снаряди для 155-мм артилерії: якою новинкою ЗСУ будуть нищити рашистів
Повністю зруйнована будівля та воронка глибиною у декілька метрів. Це наслідок удару ракети типу 5В55Р або 48Н6, які використовуються на С-300. При масі ракети, у спорядженому варіанті у 1,6-1,8 т. вони несуть уламкову бойову частину 130-180 кг.
Технічно удар зенітною ракетою по наземній цілі з С-300 цілком можливий по цілях з відомими координатами. Такий режим був закладений при розробці С-300 у СРСР. Алгоритм пуску передбачає радіокомандне керування ракети, відповідно до настанов, його можливо здійснювати на дальності до радіогоризонту, тобто близько 40 км.
Але така дальність означає розміщення С-300 у безпосередній близькості від фронту, у зоні досяжності існуючих у ЗСУ систем озброєння. Тому, можливо, пуск здійснюється на більшій відстані й керування ракети проходить лише на частині траєкторії, а далі вона падає куди вийшло. Тобто знову ж, для таких ударів ціллю є не певний об'єкт, а просто - "місто Миколаїв".
В такому випадку точну дальність пуску визначити не можливо, існують різні оцінки, від 60-80 км до 120 км, але жодна з них не є офіційною, бо такий режим використання зенітних ракет не просто позаштатний, а не передбачений розробниками.
Таке використання зенітних ракет навіть у СРСР вважали неефективним, як через високу вартість зенітної ракети для С-300 та малу точність. Справа в тому, що 5В55Р або 48Н6 значно дорожчі за умовний протикорабельний "Онікс" чи Х-35, бо зенітні ракети значно високотехнологічні, не говорячи вже про 300-мм снаряд до "Смерча", навіть включно з "високоточним" "Торгнадо-С".
Причину їх використання навіть важко пояснити "списанням" застарілих ракет, бо всі вони підлягають постійному обслуговуванню, включно з перезаряджанням твердим паливом. Тому єдиним варіантом їх активного використання є виключно терор, для якого спочатку рашисти використовували "Искандер" та "Калибр", потім перейшли на протикорабельні ракети, а зараз запускають вже зенітні ракети.
Водночас перехоплення ракет типу 5В55Р або 48Н6 - більш ніж важка задача, вони мають високу швидкість та йдуть по балістичній траєкторії. Надійне та стабільне перехоплення таких ракет можливо лише спеціалізованими протиракетними комплексами.
І це пов'язано не тільки зі складністю перехоплення балістичних цілей, що можливо на доволі малих відстанях від пускової протиракети, а й у тому, що навіть ураження уламками вже падаючої ракети не завжди призводить до її вибуху у повітрі і вона все одне впаде і вибухне. Саме тому у сучасних комплексах ПРО використовуються кінетичні перехоплювачі.
Тому залишається лише два варіанти - поставлення завад на радіокомандний канал керування, або знищення С-300 армій РФ.
Читайте також: Вісім одиниць HIMARS в Україні, чотири на підході: у Пентагоні пояснили, що заважає відправляти ще більше
