Гостем чергової програми "Воєнні підсумки дня", яка готується для каналу Еспресо командою агенції Defense Express, став Юрій Ванетик, адвокат, політичний стратег і член Ради директорів міжнародного правозахисного агентства WEST SUPPORT (США).
В рамках свого інтерв’ю гість розповів про ситуацію у США навколо витоку таємних документів Пентагону, а також відповів на інші запитання стосовно міжнародної ситуації, безпосередньо пов’язаної з Україною.
Читайте також: Як Ізраїль продає країнам НАТО зброю, котру не має на озброєнні ЦАХАЛ, і в чому тут "підвох"
– Як у США нині намагаються знайти вихід із ситуації, яка склалася, щоб мінімізувати ризики?
– Те, що трапилося, це – ганебно. Зараз триває розслідування, намагаються розібратися чому так сталося. Таке в нас буває. Частково так трапляється тому, що багато хто часто намагається переслідувати короткі комерційні цілі. Дехто ж просто воліє звернути на щось увагу, і це далеко не завжди ідеологічно мотивовано. Радше подібне мотивовано якимись короткими комерційними мотивами: скинути щось у ЗМІ, звернути на щось увагу.
В нас чимало великих організацій, котрі мають надто багато інформації. Є багато бюрократії. Різні помилки та збої – вони бувають. Коли когось ловлять, то його звичайно карають. До таких речей в нас ставляться дуже серйозно.
Нинішня ситуація отримала величезний розголос й резонанс. В нас про неї написали дуже відомі видання, ситуація сьогодні обговорюється і в Конгресі, і в Сенаті, і в Держдепартаменті. В нас подібне трапляється і трапляється з різних причин. В основному – з комерційних.
– Ця ситуація, виходить, могла бути викликана комерційними інтересами певної особи чи групи людей?
– В цій ситуації підстава може бути й інша. Але, нині триває розслідування цієї справи і поки в нас немає якоїсь чіткої причини того, чому так могло статися.
Але, часто буває, що хтось хоче щось продати, звернути на себе увагу, отримати більше рейтингів собі, щоби щось стало частиною якоїсь його книги тощо. Такого типу речі часто відбуваються. В нас дуже сильно люди полюють за сенсаціями.
– Наскільки наступальна операція, яку готує Україна, пов’язана з президентською кампанією в США і чи залежатиме рейтинг, наприклад, того ж Байдена від успішності українського контрнаступу?
– Безумовно. Україна – дуже важливий фактор у нашій політиці. Це – війна у Європі, ідеологічний конфлікт, боротьба за те, який саме погляд на світ домінуватиме у майбутньому. Тому, і демократи, і республіканці на це сильно звертають увагу.
Республіканці повинні (і з легітимних причин, і з стратегічних) себе відокремити від демократів. Тому, позиція республіканців: "Ми підтримуємо Україну, ми проти агресії Росії, але ми не хочемо безвідповідально давати гроші. Ми – за відповідальність!". Це – у філософії консервативного республіканського руху. GOP менше дивиться на гуманітарні речі, а більше – на суть і на відповідальність.
Проте, обидві сторони хочуть, щоб Україна була успішною. Безумовно, це так. Просто вони себе позиціонуватимуть інакше, аніж опонент. Так буде логічніше для виборів й підтримки поглядів своїх прихильників.
Приміром, в Республіканській партії є сегмент, дуже незначний, але, він вважає, що США не повинні так сильно підтримувати Україну. І не тому, що Україна в чомусь неправа чи не є колегою для США, а тому, що в них така позиція: "Краще домовитися, аніж мати цей геноцид і настільки затяжний конфлікт". Але, знову ж таки, така позиція – маргінальна, у кращому випадку.
– Прослуховувались низка лідерів іноземних країн. Як вплине це на подальші відносини офіційного Вашингтона з ними і чи шукатимуться у США варіанти пояснень владі цих країн, чому таке відбувалося?
– Думаю, таке можливо, але поверхово. Бо багато хто знає, що наші служби, в рамках збирання даних, отримують інформацію про своїх співробітників, колег тощо. Не задля того, щоб її потім використати зі злим наміром, а просто – така суть роботи розвідки та служб збирання інформації.
Тому, в наших політичних колах немає відчуття, що це створить проблеми із нашими колегами у Європі й призведе до якихось великих скандалів.
Читайте також: Армія РФ не чекала на 50 тисяч втрат, коли йшла на штурм Бахмута, то ж коли в них "все пішло не так"
