xcounter

"Поматросили и бросили": якою буде доля "Володимира Великого" на тлі закупівлі для ВМС України турецьких корветів

"Поматросили и бросили": якою буде доля "Володимира Великого" на тлі закупівлі для ВМС України турецьких корветів

Наприкінці 2020 року стало відомо, що Міністерство оборони України уклало з турецькою стороною контракт на закупівлю та виготовлення для ВМС України корветів типу Ada проєкту MILGEM. Перший корвет зроблять у Туреччини, а три наступних – на українських підприємствах. Наскільки оптимальним та раціональним є це рішення? Якою є ціна цього питання? Спробую - можливо, суб'єктивно - викласти аргументи та хронологію подій навколо корветної проблематики. Бо, дивлячись у майбутнє, варто озиратися і у минуле...

Корвет "made in Ukrаine"

"Мені потрібен корвет. Мені якомога швидше потрібен сучасний корвет, а далі питання не до мене, а до політиків чи економістів. Мені все одно, звідки вони мені дістануть той корвет. Але мені необхідні для флоту чотири корвети – це той мінімум, який на сьогодні потрібен".

Читайте також: Корвети і безпілотники: що передбачають прямі угоди Міноборони України та турецьких компаній
Руслан Хомчак: " Мені якомога швидше потрібен сучасний корвет, а далі питання не до мене, а до політиків чи економістів."

Так нещодавно заявляв Головнокомандувач Збройних сил генерал-полковник Руслан Хомчак, якраз напередодні підписання корветного контракту з Туреччиною. Він особисто впливає на визначення того, яке саме озброєння потрібно армії.

Втім, про оті потрібні чотири корвети Генштаб та Міноборони почали говорити ще аж у 2009 році Саме тоді на замовлення обороного відомства Миколаївське ДП "Дослідно-проєктний центр кораблебудування" (ДПЦК) розробило український проєкт перспективного багатоцільового бойового корабля класу корвет. Проєкт отримав індекс 58250.


Spaitech


Загальні ТТХ проєкту українського корвету

Уперше в історії українського кораблебудування сформували міжнародну кооперацію виконавців — розробників нового та постачальників серійного корабельного озброєння й технічних засобів. На 70% корвет мав бути оснащений обладнанням, виготовленим в Україні, окреме озброєння та технічні засоби мали закуповуватися у країнах Європи та США.

Так выглядала кооперація задля створення корвету

До створення 29 вітчизняних зразків комплектувального обладнання (озброєння та технічних засобів) було залучено 18 підприємств України першого рівня кооперації, 54 підприємства другого рівня кооперації та 45 підприємств третього рівня кооперації. Постачальниками устаткування та озброєнь були 14 закордонних компаній. Загалом у проєкті 58250 брало участь понад 200 підприємств.

Все те нове, з чого мав складатися корвет

Серію обмежили чотирма корветами. Вартість головного оцінювали у €250 млн, серійних — €200–210 млн. Для їхнього будівництва була розроблена та ухвалена Державна цільова оборонна програма. У 2011 році на стапелі ДАХК "Чорноморський суднобудівний завод" у Миколаєві заклали головний корвет під назвою "Володимир Великий".

Як штормило "Володимира Великого"

У 2014 році через російську збройну агресію фінансування програми було призупинене. Бюджетні кошти були перенаправлені на відновлення військ для ведення бойових дій на Сході країни.

"Володимир Великий": вже готові 7 секцій і надбудова головного корабля

У 2016 році тодішній командувач ВМС України віцеадмірал Ігор Воронченко повідомив, що готові 7 секцій і надбудова головного корабля. Що ж до інших складових, то "артустановки готові, турбіна лежить в Миколаєві, дизеля для енергосистеми готові в США. Дуже вдалий проєкт. За функціоналом він практично не поступається натовським кораблям такого класу. Вартість завершення проєкту – близько 5 мільярдів гривень".

Так фінансувався проєкт українського корвету до 2016 року

Це при тому, що на проєктування корвету, розробку документації та на заходи з виготовлення корпусу та авансування робіт, що здійснювались вітчизняними підприємствами та для закупівлі продукції іноземного виробництва вже було витрачено близько 760 млн грн. При курсі 8 грн за 1 долар виходило $95 млн.

У 2019 році у Миколаєві побував Президент Володимир Зеленський, де йому показали корвет. Військове тодішнє керівництво стверджувало, що корпус готовий на 80%, а корвет у цілому – на 32%.

Верховний Головнокомандувач сказав, що, звісно, будемо добудовувати.

Міністерство оборони одразу повідомило, що за дорученням Президента України Володимира Зеленського ведеться робота щодо поновлення Державної цільової оборонної програми будівництва кораблів класу "корвет" за проєктом 58250.

І що вже вироблено орієнтовний графік відновлення проєктних та будівельних робіт програми, яким передбачено добудову головного корабля до кінця 2023 року. Вартість і строки наступних трьох кораблів буде визначено за результатами будівництва першого корабля.

При цьому строки завершення програми з будівництва усіх чотирьох корветів відтермінували до 2028 року. Обсяги фінансування було збільшено вдвічі – з 16,2 до 31,9 млрд гривень. Для повного оснащення навігацією, обладнанням та зброєю на перший корвет було потрібно 5,8 мільярдів гривень. Ну, це на словах. Бо реальне фінансування так і не розпочалося.

ВМС України з нового поповнювалися хіба що броньованими "Гюрзами" та "Кентаврами"

Зміна курсу

У другій половині 2020 року про те, що Військово-морським силам України потрібні корвети знову згадали. Але в абсолютно неочікуваному контексті.

У жовтні під час візиту Володимира Зеленського до Туреччини Міністр оборони України Андрій Таран та голова Державного агентства з питань оборонної промисловості Турецької Республіки Ісмаїл Демір підписали Меморандум про співробітництво.

Угоди підписані: Міністр оборони Андрій Таран та Голова Директорату оборонної промисловості Турецької Республіки Ісмаїл Демір

У цьому документі були окреслені плани сторін започаткувати та імплементувати спільні проекти з будівництва бойових кораблів, БпЛА та всіх видів турбінних двигунів.

У листопаді у вже йшлося про можливість виділєння частини коштів ДОЗ-2020 на турецький корветний проект

І вже у листопаді у Департаменті військово-технічного співробітництва Міністерства оборони України почали активно обговорювати питання щодо витрат грошового бюджетного ресурсу ЗСУ, виділеного в рамках ДОЗ-2020. Зокрема, йшлося про можливість виділєння частини коштів на турецький корветний проект.

При цьому стверджувалось, що гарантовану участь у проєкті будівництва цих корветів зможе взяти лише державне підприємство "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря" - "Машпроект", що є українським розробником і виробником газових турбін для кораблів. Що ж до решти українських підприємств, то "можливість їх участі наразі невідома".

21 серпня 2020 року завод "Океан" відвідав Віце-прем’єр-міністр України, Міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олег Уруський. Мета візиту - вивчити можливості підприємства по ремонту та будівництву бойових кораблів

Зроблено чи пороблено?

А що ж на цьому тлі з самим корветом "made in Ukrаine"? Віцепрем’єр-міністр - міністр з питань стратегічних галузей промисловості України Олег Уруський заявив про це так:

"На сьогодні, я так розумію, Міністерство оборони не бачить доцільності продовження будівництва корвету у своїх інтересах. Натомість розглядається питання, яким чином використати ті напрацювання, які були по корвету нашому, до побудови корвету трохи іншого класу".

Але реальність така, що жодних напрацювань, як поєднати український та турецький корветні проєкти, ще не робилось. Щонайменше, такого завдання Миколаївське ДП "Дослідно-проєктний центр кораблебудування" не отримувало. Що й не дивно – бо така робота має бути кимось оплачена...

Проєкт 58250 на ЧСЗ
Частини корпуса перспективного українського корвета проекту 58250 на ЧСЗ

Отже, цілком реально, шо секції корпусу першого українського корвету з символічною назвою "Володимир Великий" будуть і далі їржавіти на заводі. А замовлене і частково оплачене закордонне устаткування під український корабель іноземні виробники скерують на інші проєкти, бо мають на це усі юридичні підстави. Немає повної оплати – немає і товару.

Майже $100 млн, які вже витрачені на корветний проєкт 58250, потонуть у морі непослідовності?

Тож майже $100 млн, які вже витрачені на корветний проєкт, потонуть у морі непослідовності. На тлі цього якось воно дивно – не добудували одне, а потім знову витрачати гроші на теж саме…

Також поки немає інформації про те, чи будуть турецькі корвети для України оснащувались турбінами українського виробництва. Чи, як і на "чистому" турецькому проєкту MILGEM (Аda), вони йтимуть з газотурбінними двигунами LM2500 від американської General Electric Marine?

Так виглядає турецький корвет

Ціна дружби

А скільки ж буде коштувати для України новий корветний проєкт з турками? Поки ці подробиці громадськості невідомі. Тож орієнтуємось на інші приклади. Адже пропозиції Туреччини для України дуже схожі до турецького контракту з ВМС Пакистану. (Детальніше - наш матеріал Перший корвет за турецьким проєктом закладено у Пакистані. Далі - Україна)

Командування ВМС Пакистану уклало офіційний контракт на поставку чотирьох корветів MILGEM (ADA) з консорціумом турецьких компаній у липні 2018 року. Вартість контракту склала $1,5 млрд.

На церемонії закладки першого корвету у Пакистані за проєктом Ada

Два перших корвети будуться у Туреччині, два наступні з серії – вже у Пакистані. Як очікується, до бойового складу ВМС Пакистану перший корабель увійде у 2022 році. Другий корвет класу MILGEM буде поставлений на початку 2024 року. На тлі цього ціна і терміни будівництва через призму українського контракту цілком зрозумілі. Ціна не буде дешевшою, а терміни - не будуть швидшими.

Порівняння технічних характеристик кораблів класу “корвет” різних виробників

Тепер на тлі цього - включно з таблицею - питання.

Чи має корвет класу ADA переваги перед українським корветом проєкту 58250? Ні. Чи він дешевший? Ні. Чи є в Туреччині є ракетні технології, ніж в Україні для оснащення корабля протикорабельними ракетами за умов наявності вітчизняного "Нептуна"? Ні.

За такого розкладу, звісно, дуже важливо почути розбірливі і доказові аргументи, як корветна робота з Туреччиною – при усій важливості цього партнера для України – дозволить відбудувати нашу власну суднобудівну промисловість та створити власні робочі міста у цій царині.

І хто буде нести відповідальність за те, щоб з турецькими корветами держава Україна та наші ВМС не наступили на ті ж самі граблі, що і з довгобудом "Володимира Великого"? Адже проєкт 58250 теж починався не менш помпезно…

ВМС Туреччини мають чотири сучасні багатоцільові малопомітні ракетні корвети типу Ada
Читайте також: МСЗ здатний добудувати корвет: однак для цього потрібно дещо зробити