xcounter
#

Перші українські оптоволоконні наземні роботизовані комплекси: значні плюси та неочікувані мінуси

11885
Перші українські оптоволоконні наземні роботизовані комплекси: значні плюси та неочікувані мінуси

Днями Brave1 провів випробування оптоволоконних FPV-дронів із дальністю 20 км та найцікавіше - наземних роботизованих комплексів, тож чому це круто та які є недоліки

Defense tech-кластер Brave1 провів перші в Україні випробування FPV-дронів і наземних роботизованих комплексів, що працюють на оптоволокні.

Загалом на випробуваннях були присутні понад 15 виробників БПЛА, та 7 виробників наземних роботизованих платформ. Для FPV-дронів був приготований маршрут довжиною у 20 км, який вони подолали та уразили ціль, а наземні - здійснили заїзд по полігону.

Читайте також: Нас може здивувати дуже секретна китайська ракета SC-19, яку випробували 7 разів за 13 років

Наразі невідомі характеристики цих дронів, але можна зазначити, що однією з основних проблем для наземних дронів є зв’язок. Для прямого радіозв'язку з наземним об'єктом для сигналу є чимало перепон (рельєф місцевості, дерева, будівлі тощо), а робота ворожих систем РЕБ може призвести до втрати дорогого комплексу.

До того ж радіогоризонт у таких дронів дуже малий через що дальність застосування таких систем без додаткового обладнання у вигляді ретрансляторів, сильно обмежена.

Натомість оптоволокно позбавлене таких недоліків, але воно має і свої проблеми, наприклад вага. У випадку з FPV-дронами це критично важливий показник, адже FPV-дрони мають обмежену вагу корисного навантаження, тому іноді через встановлення оптоволокна на них, доводиться зменшувати вагу бойової частини. Для розуміння, 10 км оптоволокна важать близько 2,1 кг.

Щодо питання розриву, то думка про те, що воно легко рветься, як здається, давно спростована. Зусилля на розрив тонкого оптоволокно без жодного екрану близько 30-40 кг.

Але у випадку з наземним роботизованим комплексом він може перевозити значно більшу вагу корисного навантаження. Це дозволяє встановити котушку на десятки кілометрів, хоча не треба забувати, що відстань передачі сигналу по оптоволокну хоч і значна, але не нескінченна. А на випадок розриву кабелю, наприклад через перебите вибухом чи уламком оптоволокно, можна було б використовувати антену для дублювання сигналу.

Загалом використання оптоволокна на безпілотних роботизованих комплексах дозволить отримати якісну та стабільну картинку на значних відстанях. Завдяки цим системам можна навіть створювати засідки у досить глибокому тилу ворога, зі значно меншими ризиками для військовослужбовців. Й безпілотні системи на оптоволокні активно розвиваються завдяки його очевидним перевагам, тому поява таких комплексів була лише питанням часу.

Читайте також: Невідомі українські БПЛА, які дуже живучі під вогнем ЗРК, продовжують атакувати росіян в окупованому Криму