Доказ тому – малогабаритний радар для виявлення безпілотників, який турецька компанія RST експортує у складі системи Doruk до Республіки Корея. Про цю подію днями повідомило турецьке профільне видання С4defence.
Як стверджується у публікації С4defence, сторони - RST та корейський замовник - підписали контракт на експорт платформи. А компанія RST отримала необхідну ліцензію на експорт системи Doruk (турецькою ця назва перекладається як "пік», "вершина" - тобто з натяком на технологічну довершеність).
Читайте також: Розширений комплекс протидії БПЛА "Нота": що не придушується - знищується (відео)
Doruk призначений для виявлення малорозмірних цілей на землі, або у повітрі, які рухаються на малій висоті. При цьому, як стверджується у публікації С4defence, радар може виявляти людей на відстані 15 км, транспортні засоби - на відстані 28 км, вертольоти на відстані 25 км та БпЛА (з ефективною площею розсіювання (ЕПР) 0,01 м²) - на відстані 6 км.
Відстежування цілей забезпечується у прив’язці до цифрової карти місцевості. Вага комплексу Doruk - 75 кг. Всі інші деталі про цю розробку представлені на сайті компанії RST .
А при чому ж тут Україна?
А відповідь у тому, що "турецький" малогабаритний радар для виявлення цілей один до одного нагадує РЛС, яка ще у 2018 р. була представлена на виставці "Зброя та безпека" у Києві – у складі системи під назвою "Харза", що об’єднувала у своєму складі радіолокаційний та оптичний канали виявлення цілей.
Defense Express тоді зробив низку матеріалів на тему цієї розробки. "Харза" представлялась державним підприємством "Спеціалізована зовнішньоторговельна фірма "ПРОГРЕС» (ДП СЗТФ "ПРОГРЕС") разом з Радіоастрономічним інститутом Національної академії Наук України, фахівці якого і були розробником самої РЛС.
Нова розробка, як стверджувалось, є адекватною та ефективною відповіддю на найбільш актуальну загрозу – застосування безпілотної авіації, призначеної для вирішення різноманітних завдань: від розвідки до здійснення ударних акцій.
Проте заходи з блокування роботи чи знищення ворожого "безпілотника" можна починати лише після виявлення ворожої цілі та визначення її місцезнаходження. А з цим, як виявляється, не все так просто.
Як відомо, ймовірність виявлення повітряної цілі насамперед залежить її ефективної площі розсіювання (ЕПР). Порівняно великі БпЛА відрізняються більшою ЕПР, що полегшує їх виявлення. У випадку з малогабаритними апаратами (БпЛА поля бою, квадрокоптерами), побудованими з широким використанням пластиків, ЕПР зменшується, а завдання виявлення серйозно ускладнюється. Проблем додає і невелика швидкість цілей, як це відбувається з квадрокоптерами.
Розробники РЛС для "Харзи" довели, що з усіма викликами вони вдало впорались.
РЛС пройшла випробування як в Україні, так і за межами, підтвердивши свої конкурентні можливості.
РЛС може працювати не лише по повітряним, але й по наземним та надводним цілям, вона здатна одночасно стежити в режимі онлайн за 200 цілями.
Система забезпечує виявлення (мало) рухомих наземних об’єктів на фоні місцевості; малорозмірних ЛА в приземному просторі; визначення координат цілей (азимуту та дальності), ефективної поверхні розсіювання (ЕПР), радіальної швидкості та ширини допплерівського спектру. Для визначення висоти повітряних цілей РЛС опціонально може оснащуватися додатковим модулем.
Передбачена інтеграція радарних даних зі стандартними географічними інформаційними системами. Це дозволяє забезпечити цілодобову охорону периметра, території і підступів до об'єктів при будь-якій погоді і в будь-який час доби.
При цьому ТТХ нової вітчизняної РЛС зі складу "Харзи" (яка також має і оптико-електронний модуль з тепловізійним каналом) один до одного співпадають з ТТХ РЛС Doruk.
| Тип радара | допплерівській імпульсний |
| Робоча частота РЛС, ГГц | 7,9 +/- 0,1 |
| Дальність виявлення рухомих об’єктів (цілей) з імовірністю більше 90% при швидкості обертання антени 500/с, км: -людина (ЕПР = 0,5 м2) -великовантажний автомобіль (ЕПР = 10м2) -безпілотний літальний апарат (ЕПР ≥ 0,01м2) -вертоліт (ЕПР = 5м2) | ≥ 15 км ≥ 28 км ≥ 6 км ≥ 25 км |
| Максимальна середня потужність передавача, Вт | 25 |
| Частота випромінювання імпульсів, кГц | 3 - 25 |
| Сигнал що випромінюється | імпульсний |
| Сектор огляду по куту місця, град. | 20 (-5…+15) |
| Азимутальний сектор огляду, град. | 360 |
| Точність вимірювання азимута цілей, град. | 1 |
| Споживана потужність, Вт | 300 |
У 2019 році на виставці IDEF у Туреччині кореспонденти Defense Express вперше побачили знайому РЛС, але вже на стенді турецької компанії RST і у складі комплексу Doruk.
А у 2021 р. RST оголосила про перший експортний контракт цієї розробки до Республіки Корея. Сподіваємось, що частка українського прибутку у цьому контракті теж буде.
Але ще один висновок.
Звісно, посилювати своїми ідеями та рішеннями потенціал Туреччини чи Республіки Корея, то добре, але замало… Чи не час брати актуальні рішення щодо виявлення безпілотників, які перевірені випробуваннями та попитом інших країн, і на озброєння власної української армії?
Тим більше, що пропозицій з боку того ж "Прогресу" з застосуванням цієї РЛС у складі стаціонарних та мобільних комплексів не бракувало і раніше.
У тому числі - і на базі вітчизняного "Дозору". Чи ще пару років почекаємо, доки наші конструктори та інженери знову придумають щось нове та крутіше?
Читайте також: Потрібні сучасні АСУ, ударні безпілотники, засоби ППО та РЕБ: у Сухопутних військах ЗСУ зробили висновки з конфлікту довкола Карабаху
