Про це повідомила Генеральний прокурор України Ірина Венедіктова у своєму відеозверненні 13 листопада.
За її словами, "наприклад, при виконанні всього двох державних контрактів із закупівлі іноземного безпілотного літального апарату і боєприпасів до нього Україна недоотримала активів на суму близько 753 млн. грн. А через бюрократичну тривалу переписку з визначення офсетного бенефіціара за іншим контрактом втрачена можливість отримати більш 300 млн. грн".
Читайте також: Туреччина готова побудувати в Україні завод для виробництва Bayraktar TB2 - Олег Уруський
![комплексом](/media/contentimages/0c15fb246638dd1e.jpg)
За її словами, Офісом Генерального прокурора підготовлено інформацію з цієї проблеми для розгляду Президентом України і Прем'єр-міністром. Включно з ініціюванням інвентаризації всіх договорів державного оборонного замовлення, в рамках яких повинні бути укладені офсетні контракти.
![Javelin FGM-148](/media/contentimages/b285fb24be43e1ca.jpg)
Також спеціалізованими прокуратурами у військовій та оборонній сферах вивчається питання про наявність підстав для притягнення до кримінальної відповідальності осіб, які допустили у цих випадках невиконання вимог Закону.
За словами Генпрокурора, питання офсету - це глобальна проблема, яка не вирішується роками.
У чому ж суть питання, проблеми і кого ця інвентаризація зачепить?
![](/media/contentimages/93e5fb24b0ac7f2e.jpg)
"Офсет - це визначена законодавством України обов'язкова компенсація з боку іноземного постачальника продукції оборонного призначення в розмірі від 30 до 100 відсотків її вартості, за умови, що вартість такої закупівлі перевищує 5 млн. евро". Так заявив про офсетні вимоги Генпрокурор.
"Проте це зовсім не означає, що офсет має бути перетворений на спосіб державного рекету щодо закордонних постачальників. Українське законодавство недостатньо інтегроване у міжнародне. Те, що є обов’язковою нормою для українських відомств та підприємств, жодним чином не формує поведінку наших іноземних партнерів. Кажучи простими словами, постачальник може просто відмовити нам у наданні компенсації.
![](/media/contentimages/9885fb24c4415f97.jpg)
Офсет є предметом переговорів і в ідеалі має поєднати в собі інтереси отримувача і постачальник.
Тому офсет - це питання, яке насправді є гострим для обох сторін. І для закордонного постачальника, і для українського покупця.
І саме на українському полі відповідальність за формування офсетних пропозицій та їхнє втілення часто-густо розмиваєтсья", - так прокоментував поточну ситацію нашому виданню один з фахівців Мінекономрозвитку, якє з 2012 року було інтегральним міністерством щодо реалізації офсетної стратегії в Україні.
Предметом офсету може бути будь-що. Навіть продукти харчування, якщо така співпраця несе вигоди національній економіці.
Довідково
- Координацію діяльності замовників щодо укладення, виконання та здійснення контролю за виконанням офсетних договорів здійснює офсетний комісія, яка створена при Міністерстві економічного розвитку і торгівлі ще у 2012 р. Саме на неї були покладені зобов'язання по координації діяльності замовників щодо укладення, виконання та здійснення контролю за виконанням офсетних договорів; Розробка та вдосконалення нормативно-правової бази в сфері офсетного діяльності; координація вибору і діяльності офсетних бенефіціарів; підготовка та надання державним замовникам рекомендацій щодо напрямків і видів офсетних компенсацій.
- До складу комісії входять голова (перший заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі за посадою), заступник голови (директор департаменту економіки оборони та безпеки Мінекономрозвитку за посадою), секретар (начальник відділу економічного співробітництва в сфері оборони і безпеки управління економіки оборони та безпеки департаменту економіки оборони і безпеки Мінекономрозвитку за посадою) та члени комісії (представники Мінфіну, Міноборони, СБУ, Держприкордонслужби, Держспецзв'язку, МВС, ДПС, ДКАУ (за погодженням з їх керівниками). При необхідності до роботи комісії залучаються представники інших установ.
- Порядок укладення компенсаційних договорів передбачає як прямий, так і непрямий офсети Простими словами, українське законодавство дозволяє здійснювати компенсації іноземним постачальником подофсетной продукції на закупівлю такої продукції, яка прямо не стосується продукції військового призначення. Це, власне, непрямий офсет.
- Офсетні вимоги визначаються з урахуванням пропозицій представників державних підприємств, які залучаються в якості консультантів з питань визначення офсетних вимог і прийняття відповідних пропозицій. При цьому перелік державних підприємств, представники яких залучаються як консультанти з питань визначення офсетних вимог і прийняття офсетних пропозицій, затверджується офсетного комісією.
При цьому є цікаві деталі.
До початку конфлікту з Росією частка вартісних імпортних контрактів в інтересах ЗС України була незначною. У подальшому при закупівлі закордонної зброї та устаткування з українського боку йшлося насамперед про мінімізацію перешкод для таких закупівель - адже дуже обмежена кількість країн взагалі зголошувалася надавати допомогу Україні зброєю.
"Починаючи з 2015 року діяла норма, що скасовує обов’язковість укладення офсету. Також з'ясувалося, що державні замовники, що укладають великі контракти, не мають необхідних ресурсних можливостей для досягнення домовленостей з іноземними постачальниками і працюють через посередників – спецекспортерів.
Починаючи з 2015 року діяла норма, що скасовує обов’язковість укладення офсету
Тому згодом виникла потреба щодо чіткого розподілу повноважень всіх учасників процесу під час проведення переговорів з іноземними постачальниками. Включно зі спрощенням процедури підготовки та укладення офсетних договорів з одночасним посиленням ролі офсетного бенефіціара.
Це планувалося вирішити на рівні відповідних постанов Кабінету міністрів та змін у діяльності офсетної комісії. Проте якісних змін не сталося. Бо ця тема тривалий час нікого не хвилювала, власне, як і до сьогодняшнього дня", - пояснив Defense Express фахівець Мінекономрозвитку.
![АSELSAN](/media/contentimages/0555fb2493c91192.jpg)
Тема про офсети для "оборонки" прокурорами піднімається вже не вперше.
Так, у 2019 році, тоді ще Головна військова прокуратура зареєструвала кримінальне провадження про зловживання владою при закупівлі засобів зв'язку іноземного виробництва для потреб оборони.
За версією прокурорів, співробітники Міноборони України у 2017 році під час закупівлі засобів зв'язку іноземного виробництва в контракті не передбачили обов'язкову умову щодо отримання Україною відповідних компенсацій (офсетного договору) на загальну суму понад 173 млн. грн.
![](/media/contentimages/fe45fb24971475a2.jpg)
Йшлося про закупівлю радіостанцій від компанії Aselsan для ЗС України. Проте до цих звинувачень Головної військової прокуратури були суттєві застереження по самій їхній суті.
Контракти - їх було декілька - були підписані і виконувалися через "Спецтехноекспорт". І претензії щодо офсету - до спецекспортерів та до Мінекономрозвитку. Також у 2017 році підстав для формування офсетних обов'язків для Aselsan ще не було - обсяги закупівель були меншими, аніж офсетний рубіж.
Згодом з компанією Aselsan у 2018 році було укладено перший в історії України офсетний контракт, який передбачав ряд компенсацій при закупівлі турецьких засобів зв'язку.
![офсет](/media/contentimages/4b75fb24a5b651f6.jpg)
Окрім зустрічної торгівлі, при якій Aselsan закуповує продукцію та послуги українського ОПК, турецька сторона була готова передати систему управління боєм, поділитися певними технологічними рішеннями у цій царині, реалізувала проєкт сервісного центру в Україні тощо.
У подальшому з боку Міноборони на засіданні офсетної комісії почали лунати вимоги про безкоштовну предачу певної кількості солдатських радіостанцій, рюкзаків під ці радіостанції тощо - саме під приводом офсету.
"Ці примітивні вимоги, звісно, не були підтримані Мінекономрозвитку у якості офсетних зобов'язань, бо по суті це дійсно нагадувало своєрідний рекет", - повідомив співрозмовник Defense Express.
Тож побачимо, яке буде продовження у історії про офсети для "оборонки", про негаразди з якими так гучно заявив Генеральний прокурор.
Читайте також: Туреччина збирається розпочати ліцензійне виробництво ПТРК "Скіф"