Про це повідомила Генеральний прокурор України Ірина Венедіктова у своєму відеозверненні 13 листопада.
За її словами, "наприклад, при виконанні всього двох державних контрактів із закупівлі іноземного безпілотного літального апарату і боєприпасів до нього Україна недоотримала активів на суму близько 753 млн. грн. А через бюрократичну тривалу переписку з визначення офсетного бенефіціара за іншим контрактом втрачена можливість отримати більш 300 млн. грн".
Читайте також: Туреччина готова побудувати в Україні завод для виробництва Bayraktar TB2 - Олег Уруський
За її словами, Офісом Генерального прокурора підготовлено інформацію з цієї проблеми для розгляду Президентом України і Прем'єр-міністром. Включно з ініціюванням інвентаризації всіх договорів державного оборонного замовлення, в рамках яких повинні бути укладені офсетні контракти.
Також спеціалізованими прокуратурами у військовій та оборонній сферах вивчається питання про наявність підстав для притягнення до кримінальної відповідальності осіб, які допустили у цих випадках невиконання вимог Закону.
За словами Генпрокурора, питання офсету - це глобальна проблема, яка не вирішується роками.
У чому ж суть питання, проблеми і кого ця інвентаризація зачепить?
"Офсет - це визначена законодавством України обов'язкова компенсація з боку іноземного постачальника продукції оборонного призначення в розмірі від 30 до 100 відсотків її вартості, за умови, що вартість такої закупівлі перевищує 5 млн. евро". Так заявив про офсетні вимоги Генпрокурор.
"Проте це зовсім не означає, що офсет має бути перетворений на спосіб державного рекету щодо закордонних постачальників. Українське законодавство недостатньо інтегроване у міжнародне. Те, що є обов’язковою нормою для українських відомств та підприємств, жодним чином не формує поведінку наших іноземних партнерів. Кажучи простими словами, постачальник може просто відмовити нам у наданні компенсації.
Офсет є предметом переговорів і в ідеалі має поєднати в собі інтереси отримувача і постачальник.
Тому офсет - це питання, яке насправді є гострим для обох сторін. І для закордонного постачальника, і для українського покупця.
І саме на українському полі відповідальність за формування офсетних пропозицій та їхнє втілення часто-густо розмиваєтсья", - так прокоментував поточну ситацію нашому виданню один з фахівців Мінекономрозвитку, якє з 2012 року було інтегральним міністерством щодо реалізації офсетної стратегії в Україні.
Предметом офсету може бути будь-що. Навіть продукти харчування, якщо така співпраця несе вигоди національній економіці.
Довідково
- Координацію діяльності замовників щодо укладення, виконання та здійснення контролю за виконанням офсетних договорів здійснює офсетний комісія, яка створена при Міністерстві економічного розвитку і торгівлі ще у 2012 р. Саме на неї були покладені зобов'язання по координації діяльності замовників щодо укладення, виконання та здійснення контролю за виконанням офсетних договорів; Розробка та вдосконалення нормативно-правової бази в сфері офсетного діяльності; координація вибору і діяльності офсетних бенефіціарів; підготовка та надання державним замовникам рекомендацій щодо напрямків і видів офсетних компенсацій.
- До складу комісії входять голова (перший заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі за посадою), заступник голови (директор департаменту економіки оборони та безпеки Мінекономрозвитку за посадою), секретар (начальник відділу економічного співробітництва в сфері оборони і безпеки управління економіки оборони та безпеки департаменту економіки оборони і безпеки Мінекономрозвитку за посадою) та члени комісії (представники Мінфіну, Міноборони, СБУ, Держприкордонслужби, Держспецзв'язку, МВС, ДПС, ДКАУ (за погодженням з їх керівниками). При необхідності до роботи комісії залучаються представники інших установ.
- Порядок укладення компенсаційних договорів передбачає як прямий, так і непрямий офсети Простими словами, українське законодавство дозволяє здійснювати компенсації іноземним постачальником подофсетной продукції на закупівлю такої продукції, яка прямо не стосується продукції військового призначення. Це, власне, непрямий офсет.
- Офсетні вимоги визначаються з урахуванням пропозицій представників державних підприємств, які залучаються в якості консультантів з питань визначення офсетних вимог і прийняття відповідних пропозицій. При цьому перелік державних підприємств, представники яких залучаються як консультанти з питань визначення офсетних вимог і прийняття офсетних пропозицій, затверджується офсетного комісією.
При цьому є цікаві деталі.
До початку конфлікту з Росією частка вартісних імпортних контрактів в інтересах ЗС України була незначною. У подальшому при закупівлі закордонної зброї та устаткування з українського боку йшлося насамперед про мінімізацію перешкод для таких закупівель - адже дуже обмежена кількість країн взагалі зголошувалася надавати допомогу Україні зброєю.
"Починаючи з 2015 року діяла норма, що скасовує обов’язковість укладення офсету. Також з'ясувалося, що державні замовники, що укладають великі контракти, не мають необхідних ресурсних можливостей для досягнення домовленостей з іноземними постачальниками і працюють через посередників – спецекспортерів.
Починаючи з 2015 року діяла норма, що скасовує обов’язковість укладення офсету
Тому згодом виникла потреба щодо чіткого розподілу повноважень всіх учасників процесу під час проведення переговорів з іноземними постачальниками. Включно зі спрощенням процедури підготовки та укладення офсетних договорів з одночасним посиленням ролі офсетного бенефіціара.
Це планувалося вирішити на рівні відповідних постанов Кабінету міністрів та змін у діяльності офсетної комісії. Проте якісних змін не сталося. Бо ця тема тривалий час нікого не хвилювала, власне, як і до сьогодняшнього дня", - пояснив Defense Express фахівець Мінекономрозвитку.
Тема про офсети для "оборонки" прокурорами піднімається вже не вперше.
Так, у 2019 році, тоді ще Головна військова прокуратура зареєструвала кримінальне провадження про зловживання владою при закупівлі засобів зв'язку іноземного виробництва для потреб оборони.
За версією прокурорів, співробітники Міноборони України у 2017 році під час закупівлі засобів зв'язку іноземного виробництва в контракті не передбачили обов'язкову умову щодо отримання Україною відповідних компенсацій (офсетного договору) на загальну суму понад 173 млн. грн.
Йшлося про закупівлю радіостанцій від компанії Aselsan для ЗС України. Проте до цих звинувачень Головної військової прокуратури були суттєві застереження по самій їхній суті.
Контракти - їх було декілька - були підписані і виконувалися через "Спецтехноекспорт". І претензії щодо офсету - до спецекспортерів та до Мінекономрозвитку. Також у 2017 році підстав для формування офсетних обов'язків для Aselsan ще не було - обсяги закупівель були меншими, аніж офсетний рубіж.
Згодом з компанією Aselsan у 2018 році було укладено перший в історії України офсетний контракт, який передбачав ряд компенсацій при закупівлі турецьких засобів зв'язку.
Окрім зустрічної торгівлі, при якій Aselsan закуповує продукцію та послуги українського ОПК, турецька сторона була готова передати систему управління боєм, поділитися певними технологічними рішеннями у цій царині, реалізувала проєкт сервісного центру в Україні тощо.
У подальшому з боку Міноборони на засіданні офсетної комісії почали лунати вимоги про безкоштовну предачу певної кількості солдатських радіостанцій, рюкзаків під ці радіостанції тощо - саме під приводом офсету.
"Ці примітивні вимоги, звісно, не були підтримані Мінекономрозвитку у якості офсетних зобов'язань, бо по суті це дійсно нагадувало своєрідний рекет", - повідомив співрозмовник Defense Express.
Тож побачимо, яке буде продовження у історії про офсети для "оборонки", про негаразди з якими так гучно заявив Генеральний прокурор.
Читайте також: Туреччина збирається розпочати ліцензійне виробництво ПТРК "Скіф"
