Чорт ховається у деталях. Учора багато хто встиг повідомили, що США наклали санкції проти низки китайських компаній, серед який і Skyrizon Aviation Industry Investment. Це одна з китайських компаній, які спільно контролюють понад 50% акцій українського ПАТ "Мотор Січ". І помилились.
Бо йдеться не про санкції, а про спецрежим експортного контролю. Міністерство торгівлі США повідомило саме про розширення переліку компаній, визначених як "кінцеві військові користувачі" (Military End-User - MEU), для співпраці з якими потрібен спеціальний дозвіл.
Читайте також: "Мотор Січ" освоїла виробництво лопатей для Мі-8 та Мі-24: відбулись перші випробування
Міністерство торгівлі США визначає метою даного списку MEU "інформування експортерів і реекспортерів, що для експорту, реекспорту або передачі певних товарів перерахованим організаціям потрібна ліцензія". Список MEU є частиною Правил експортного контролю над оборотом військових технологій і технологій подвійного призначення, які можуть бути використані в оборонній сфері.
Йдеться не про санкції, а про спецрежим експортного контролю. І що з того?
Серед інших, до списку з сотні компаній, який був сформований наприкінці 2020 року, потрапила і китайська Skyrizon.
Сьогодні Skyrizon Aviation Industry Investment виступила з офіційною заявою, яка була опублікована в китайських ЗМІ. Зокрема, у виданні Huanqiu, яке засноване People's Daily і Інформаційним управлінням Державної ради з інвестицій.
У Skyrizon повідомили, що нині зайняті аналізом впливу рішень Мінторгу США на свою операційну діяльність. "Компанія Skyrizon ініціювала запуск механізмів оцінки ризиків і реагування, а також пильно відстежує розвиток подій з цього питання, ретельно вивчаються можливі наслідки включення в список MEU", - сказано в офіційній заяві компанії.
Дії Мінторгу США в офіційній заяві Skyrizon названі неправомірними, а звинувачення на адресу компанії - необґрунтованими.
"Ми завжди діємо виключно в рамках законів, твердо дотримуємося принципів ринкової економіки та чесної конкуренції, наполягаємо на використанні правових засобів протидії для захисту своїх законних прав та інтересів.
Дії Мінторгу США в офіційній заяві Skyrizon названі неправомірними
У той же час, рішуче виступаємо проти будь-якого узагальнення концепцій національної безпеки, змішування правдивої та неправдивої інформації, а також політизації та ідеологізації стандартних торгово-економічних дій, зловживання державною владою і неправомірних дій, що стосуються необґрунтованого тиску на китайські компанії ", - сказано в заяві.
А що значить рішення Міністерства торгівлі США стосовно Skyrizon Aviation Industry Investment для України? А точніше - у контексті виживання та розвитку підприємства "Мотор Січ"?
З формальної точки зору - нічого нового.
Бо, власне, вимоги Міністерства торгівлі США у галузі експортного контролю цілком вписуються у ті правила, які визначені усіма попередніми процедурами та формою взаємодії між Америкою та Україною.
Щорічно між компетентними органами двох країн - США та України - проходять засідання робочих груп з нерозповсюдження та експортного контролю.
В дусі цих рекомендацій працює Державна служба експортного контролю України (ДСЕК). Що й не дивно - бо, власне, за американськими рекомендаціями і під контролем США вітчизняна ДСЕК і створювалася. І перебуває під таким прискіпливим контролем і досьогодні.
На реалізацію кожного експортного контракту на поставку товарів військового призначення, які плануються до виконання державними чи приватними компаніями, потрібно отримувати разові дозволи від ДСЕК. Якщо у ДСЕК є певні питання до окремих контрактів, вони виносяться на засідання Міжвідомчої комісії з питань військово-технічного співробітництва та експортного контролю.
Цих регуляторних механізмів цілком достатньо для того, аби забезпечити та врахувати інтереси держави. Причому - без втручання у господарську діяльність підприємств, що суперечить чинному законодавству.
На тлі цього можна однозначно стверджувати, що за цих правил гри, помножених на вітчизняну бюрократію і часом персональну байдужість окремих посадовців з ДСЕК, українська система експортного контролю є однією з найбільш жорстких, регламентованих і заформалізованих.
Тож і муха кольору хакі не пролетить на експорт непоміченою...
Часом дійсно доходить до маразму.
Ми вже писали про те, що на отримання дозволу від Державної служби експортного контролю на експорт безпілотнного комплексу "Фурія" компанії-виробнику знадобилось чекати ... більше шести місяців. Питання щодо зразка продукції від НВП "Атлон Авіа" навіть виносилось на засідання Міжвідомчої комісії з питань військово-технічного співробітництва. І це трапилось лише тому, що конкретний посадовець просто вирішив перестрахуватися. Хоча "Фурія" зовсім не до Китаю поставлялась. Гіркий сміх, тай й годі...
Президент Зеленський поставив перед Мінстратегпромом завдання за підсумками 2021 року довести експорт оборонної продукції державних і приватних компаній до рівня, не менш, ніж $1,5 млрд. Це майже втричі більше, ніж маємо нині.
Тому стимулювання експорту - це, серед іншого, і підвищення ефективності роботи таких структур як Держслужба експортного контролю. Бо звичний "темпоритм" ДСЕК є лише античинником для вдалого просування та закріплення нашої продукції на зовнішніх ринках. Це по-перше.
А по друге - потрібна мобілізація вмінь та навичок наших урядовців та дипломатів, аби використовувати вже налагоджені механізми у роботі зі США і забезпечити результативний діалог в умовах спецрежиму експортного контролю, запровадженого Міністерством торгівлі США. У тому числі - і у контексті контрактів, які виконує ПАТ "Мотор Січ". Не треба падати ніц раніше пострілу.
За нашою інформацію, нещодавно "Мотор Січ" уклала контракт на поставку до Китаю 400 двигунів АІ-322 на загальну суму майже $800 млн. Для підприємства, де працює 18 тис робітників, зволікання або нехтування з реалізацію цього контракту в умовах згортання замовлень з інших країн і браку грошей в самій Україні - це, власне, є питання виживання.
А для наших державних чиновників - чи то в міністерствах, чи то в ДСЕК - тестом на національну зрілість. Бо не може партнерство працювати лише в одну сторону.
Читайте також: Новітні розробки з Запоріжжя - яким є потенціал АТ "МОТОР СІЧ"
