Чорт ховається у деталях. Учора багато хто встиг повідомили, що США наклали санкції проти низки китайських компаній, серед який і Skyrizon Aviation Industry Investment. Це одна з китайських компаній, які спільно контролюють понад 50% акцій українського ПАТ "Мотор Січ". І помилились.
![](/media/contentimages/2f2600329810e5fe.jpg)
Бо йдеться не про санкції, а про спецрежим експортного контролю. Міністерство торгівлі США повідомило саме про розширення переліку компаній, визначених як "кінцеві військові користувачі" (Military End-User - MEU), для співпраці з якими потрібен спеціальний дозвіл.
Читайте також: "Мотор Січ" освоїла виробництво лопатей для Мі-8 та Мі-24: відбулись перші випробування
Міністерство торгівлі США визначає метою даного списку MEU "інформування експортерів і реекспортерів, що для експорту, реекспорту або передачі певних товарів перерахованим організаціям потрібна ліцензія". Список MEU є частиною Правил експортного контролю над оборотом військових технологій і технологій подвійного призначення, які можуть бути використані в оборонній сфері.
Йдеться не про санкції, а про спецрежим експортного контролю. І що з того?
Серед інших, до списку з сотні компаній, який був сформований наприкінці 2020 року, потрапила і китайська Skyrizon.
Сьогодні Skyrizon Aviation Industry Investment виступила з офіційною заявою, яка була опублікована в китайських ЗМІ. Зокрема, у виданні Huanqiu, яке засноване People's Daily і Інформаційним управлінням Державної ради з інвестицій.
![](/media/contentimages/7b360032fccabae0.jpg)
У Skyrizon повідомили, що нині зайняті аналізом впливу рішень Мінторгу США на свою операційну діяльність. "Компанія Skyrizon ініціювала запуск механізмів оцінки ризиків і реагування, а також пильно відстежує розвиток подій з цього питання, ретельно вивчаються можливі наслідки включення в список MEU", - сказано в офіційній заяві компанії.
Дії Мінторгу США в офіційній заяві Skyrizon названі неправомірними, а звинувачення на адресу компанії - необґрунтованими.
"Ми завжди діємо виключно в рамках законів, твердо дотримуємося принципів ринкової економіки та чесної конкуренції, наполягаємо на використанні правових засобів протидії для захисту своїх законних прав та інтересів.
Дії Мінторгу США в офіційній заяві Skyrizon названі неправомірними
У той же час, рішуче виступаємо проти будь-якого узагальнення концепцій національної безпеки, змішування правдивої та неправдивої інформації, а також політизації та ідеологізації стандартних торгово-економічних дій, зловживання державною владою і неправомірних дій, що стосуються необґрунтованого тиску на китайські компанії ", - сказано в заяві.
![](/media/contentimages/4436003299e869d3.jpg)
А що значить рішення Міністерства торгівлі США стосовно Skyrizon Aviation Industry Investment для України? А точніше - у контексті виживання та розвитку підприємства "Мотор Січ"?
З формальної точки зору - нічого нового.
Бо, власне, вимоги Міністерства торгівлі США у галузі експортного контролю цілком вписуються у ті правила, які визначені усіма попередніми процедурами та формою взаємодії між Америкою та Україною.
Щорічно між компетентними органами двох країн - США та України - проходять засідання робочих груп з нерозповсюдження та експортного контролю.
В дусі цих рекомендацій працює Державна служба експортного контролю України (ДСЕК). Що й не дивно - бо, власне, за американськими рекомендаціями і під контролем США вітчизняна ДСЕК і створювалася. І перебуває під таким прискіпливим контролем і досьогодні.
![](/media/contentimages/0ca60032f626c68b.jpg)
На реалізацію кожного експортного контракту на поставку товарів військового призначення, які плануються до виконання державними чи приватними компаніями, потрібно отримувати разові дозволи від ДСЕК. Якщо у ДСЕК є певні питання до окремих контрактів, вони виносяться на засідання Міжвідомчої комісії з питань військово-технічного співробітництва та експортного контролю.
Цих регуляторних механізмів цілком достатньо для того, аби забезпечити та врахувати інтереси держави. Причому - без втручання у господарську діяльність підприємств, що суперечить чинному законодавству.
На тлі цього можна однозначно стверджувати, що за цих правил гри, помножених на вітчизняну бюрократію і часом персональну байдужість окремих посадовців з ДСЕК, українська система експортного контролю є однією з найбільш жорстких, регламентованих і заформалізованих.
Тож і муха кольору хакі не пролетить на експорт непоміченою...
Часом дійсно доходить до маразму.
![](/media/contentimages/2ea600327ff241a4.jpg)
Ми вже писали про те, що на отримання дозволу від Державної служби експортного контролю на експорт безпілотнного комплексу "Фурія" компанії-виробнику знадобилось чекати ... більше шести місяців. Питання щодо зразка продукції від НВП "Атлон Авіа" навіть виносилось на засідання Міжвідомчої комісії з питань військово-технічного співробітництва. І це трапилось лише тому, що конкретний посадовець просто вирішив перестрахуватися. Хоча "Фурія" зовсім не до Китаю поставлялась. Гіркий сміх, тай й годі...
Президент Зеленський поставив перед Мінстратегпромом завдання за підсумками 2021 року довести експорт оборонної продукції державних і приватних компаній до рівня, не менш, ніж $1,5 млрд. Це майже втричі більше, ніж маємо нині.
Тому стимулювання експорту - це, серед іншого, і підвищення ефективності роботи таких структур як Держслужба експортного контролю. Бо звичний "темпоритм" ДСЕК є лише античинником для вдалого просування та закріплення нашої продукції на зовнішніх ринках. Це по-перше.
![](/media/contentimages/fa96003291a512d2.jpg)
А по друге - потрібна мобілізація вмінь та навичок наших урядовців та дипломатів, аби використовувати вже налагоджені механізми у роботі зі США і забезпечити результативний діалог в умовах спецрежиму експортного контролю, запровадженого Міністерством торгівлі США. У тому числі - і у контексті контрактів, які виконує ПАТ "Мотор Січ". Не треба падати ніц раніше пострілу.
![](/media/contentimages/256600327e3a4cd9.jpg)
За нашою інформацію, нещодавно "Мотор Січ" уклала контракт на поставку до Китаю 400 двигунів АІ-322 на загальну суму майже $800 млн. Для підприємства, де працює 18 тис робітників, зволікання або нехтування з реалізацію цього контракту в умовах згортання замовлень з інших країн і браку грошей в самій Україні - це, власне, є питання виживання.
А для наших державних чиновників - чи то в міністерствах, чи то в ДСЕК - тестом на національну зрілість. Бо не може партнерство працювати лише в одну сторону.
Читайте також: Новітні розробки з Запоріжжя - яким є потенціал АТ "МОТОР СІЧ"